Архів

Соціально–економічне становище України

за січень–липень 2003 року

 

Повідомлення Державного комітету статистики

 

 

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

 

Номінальний валовий внутрішній продукт за орієнтовною оцінкою за січень–липень 2003р. склав 125642 млн.грн., за липень – 20759 млн.грн.

Реальний валовий внутрішній продукт у січні–липні поточного року порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 105,1%, у липні – 94,4%.

Темп приросту реального ВВП у січні–липні порівняно з січнем–    червнем 2003р. зменшився на 2,4 відсоткового пункта у зв’язку зі  зниженням у липні поточного року порівняно з липнем минулого року обсягів сільськогосподарського виробництва, в основному зернових культур, через вкрай несприятливі погодні умови.

Найбільш значний  приріст валової доданої вартості  у січні–липні 2003р. порівняно з відповідним періодом попереднього року спостерігався  в будівництві – 23,5%, обробній промисловості – 15,5%, виробництві та розпо­ді­ленні електроенергії, газу та води – 9,3%, транспорті – 9,2%, оптовій і роздрібній торгівлі –  8,7%.

 

Промисловість

 

За січень–липень 2003р. вироблено промислової продукції та надано послуг на суму 117,7 млрд.грн. Порівняно з аналогічним періодом 2002р. обсяги промислового виробництва зросли на 13,8%.

У добувній промисловості обсяги виробництва за січень–липень поточного року порівняно з січнем–липнем 2002р. збільшились на 3,1%. Зріс випуск продукції на підприємствах з видобутку металевих руд (на 8,8%), вуглеводнів (на 6,6%). Водночас скоротилось виробництво на під­приємствах з видобутку вугілля і торфу (на 2,9%). Видобуток залізної руди зріс на 9,3% і склав 36,2 млн.т. Видобуток газу та нафти, включаючи газо­вий конденсат, збільшився відповідно на 2,9% та 5,5%. Випуск готового ву­гілля скоротився на 2,8%.

В обробній промисловості, обсяги продукції якої складають понад три чверті всього промислового виробництва, приріст продукції за 7 міся­ців поточного року становив 15,5%.

У харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарсь­ких продуктів обсяги виробленої продукції збільшились на 20,5%. Зрос­тання спостерігалось у більшості основних видів діяльності харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів. Значний приріст продукції одержано у виробництві жирів (56,4%), переробленні овочів та фруктів (34,5%), тютюновій (21,4%), м’ясній промисловості (22,6%), виробництві напоїв (15,5%). Перевищено минулорічний рівень виробництва у кондитерській (на 9,8%) та молочній промисловості (на 8,8%). Випущено 785 тис.т олії, 666 млн. умовних банок плодоовочевих консервів, 53,9 млрд.шт. цигарок та сигарет, 266 тис.т м’яса, 134 тис.т ков­басних виробів, 13,3 млн.дал горілки та лікеро-горілчаних виробів, 0,9 млн.дал коньяку, 12,2 та 1,8 млн.дал відповідно вина виноградного і пло­доягідного, 104 млн.дал пива, 72,6 млн.дал безалкогольних напоїв, 54,3 млн.дал мінеральної води, 712 тис.т продукції з незбираного молока, 95,9 тис.т сирів жирних, 444 тис.т кондитерських виробів.

У легкій промисловості за 7 місяців 2003р. проти аналогічного пе­ріоду минулого року приріст продукції становив 2%. Зростання обсягів продукції спостерігалось у взуттєвій (на 3,6%) та текстильній промислово­сті (на 5,3%), на підприємствах з виробництва хутра та хутряних виробів (на 16,5%), грунтування та дублення шкіри (на 11,9%), у виробництві шкі­ряних галантерейних та дорожніх виробів (на 45,2%). Збільшено випуск штапельної пряжі, штучних м’яких шкір, сумок (у 2–4 рази), шовкових тканин, вовни натуральної, юхтових шкіртоварів (на 45–59%), трикотаж­ного штучного хутра, жорстких та хромових шкіртоварів, пальт з натурального хутра для дорослих (на 13–29%). Взуттєвиками випущено 8,8 млн. пар взуття. Поряд з цим спостерігався спад обсягів продукції на під­приємствах з виробництва одягу з текстилю (на 2,4%). Зменшився випуск пальт, півпальт, плащів, курток, суконь, брюк, сорочок.

На підприємствах з виробництва деревини та виготовлення виро­бів з неї за січень–липень 2003р. порівняно з січнем–липнем попереднього року обсяги продукції зросли на 23,4%. Збільшився випуск фанери клеєної, плит деревоволокнистих та деревостружкових на 14–30%. Проте більш ніж на третину зменшилося виробництво тари дерев’яної, на 13–17% – сірників та паркету.

У целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості та видав­ничій справі обсяги виробництва зросли порівняно з відповідним періодом 2002р. на 21,1%. Спостерігалося збільшення виробництва паперу, картонних ящиків, картону, книжково-журнальної продукції, шпалер, шкільних зошитів (на 6–24%). Поряд з тим скоротився випуск газетної продукції.

Приріст продукції на підприємствах з виробництва неметалевих мінеральних виробів становив 13%. Перевищено обсяги січня–липня 2002р. з виробництва листів гіпсокартонних майже на дві третини, цементу, м’яких покрівельних матеріалів та ізолу, плиток керамічних глазу­рованих для внутрішнього облицювання стін, склотари консервної, конструкцій і виробів збірних залізобетонних, труб і муфт азбестоцемент­них та мінеральної вати – на 14–25%, виробів санітарних керамічних, вап­на будівельного та технологічного, пляшок – на 8–11%. Водночас зменшив­ся випуск будівельного скла більш ніж на третину, шиферу та плиток керамічних для підлоги – на 5–6%.

На підприємствах металургії та з оброблення металу приріст вироб­ництва проти січня–липня 2002р. становив 12,3%. Збільшився випуск продукції у виробництві  чорних металів, труб, кольорових металів, первинному обробленні сталі, обробленні металу.

Виплавлено 21,4 млн.т сталі. Випуск готового прокату зріс на 10% і склав 16,5 млн.т, сталевих труб – відповідно на 41,2% і 1,2 млн.т.

Найвищий серед основних видів промислової діяльності приріст ви­робництва отримано у машинобудуванні – 30,7%. Значно зросли обсяги продукції на підприємствах транспортного машинобудуванняна 56,6%, з нього у виробництві автомобільного транспорту на 125,6%, залізничному машинобудуванні – на 90,8%. Суттєво збільшився випуск продукції на підприємствах з виробництва канцелярських та електронно-обчислюваль­них машин (на 42,9%), побутових приладів (на 38%), машин для металургії (на 32%). Перевищено обсяги січня–липня 2002р. у виробництві устатко­вання для радіо, телебачення та зв’язку (на 15,7%), електричних машин і апаратури (на 11%), машин для добувної промисловості та будівництва (на 14,9%), для перероблення сільгосппродуктів (на 13,3%), у  виробництві вер­статів (на 6%), сільськогосподарських машин (на 4,7%). Водночас ско­ротились обсяги продукції на підприємствах з випуску машин для вироб­ництва паперу і картону на 4,4%.

За період з початку року випущено 50,8 тис. легкових автомобілів, 10,5 тис. вагонів вантажних магістральних, 15,9 тис. персональних ЕОМ, 434 тис. побутових холодильників, 104 тис. пральних машин, 9,2 тис.т до­менного і сталеплавильного обладнання, 190 електромашин великих, 2580 тракторів, 95 комбайнів зернозбиральних, 4133 тракторні сівалки. 

У хімічній та нафтохімічній промисловості за 7 місяців 2003р. по­рівняно з відповідним періодом минулого року приріст виробництва  ста­новив 15,1%. Зросли обсяги продукції у хімічному виробництві – на 17,1%, з нього у виробництві базової хімічної продукції на 21,9%, фармацевтич­ному виробництві – на 10,6%, виробництві лаків та фарб – на 13,2%, мила, парфумерної продукції, очищувальних і полірувальних препаратів – на 10,7%.  Проти січня–липня минулого року збільшився випуск продукції у  переробленні пластмаси – на 24,7% і зменшився у  виробництві гумових виробів – на 12,5%.

Серед продукції базової хімії за 7 місяців у 2–5 разів зросло вироб­ництво фосфатних та калійних мінеральних добрив, рідкого брому, хлор­ного заліза, на 27–54% – рідкого хлору, сірчанокислої міді, нітритів нат­рію, на 7–21% – сірчаної кислоти, азотних мінеральних добрив, синтетич­ного аміаку, каустичної соди, хлорного вапна, газової сірки. Водночас майже на дві третини скорочено випуск хімічних засобів захисту рослин, на третину – карбіду кальцію, на 10% – сірчанокислого алюмінію.

Випуск синтетичних смол і пластичних мас становив 175 тис.т, що на 20% більше, ніж у відповідному періоді 2002р.

У січні–липні випущено 11,6 тис.т туалетного мила, 2,5 млн. умовних тубів зубної пасти, 15,2 млн.шт. шампунів, 152 тис.т товарів побутової хі­мії, 17,1 тис.т господарського мила.

З початку року вироблено 3,3 млн.шт. усіх видів шин. Порівняно з відповідним періодом минулого року зменшено виробництво шин для лег­кових автомобілів на 26%, для сільськогосподарських машин та вантажних автомобілів – відповідно на 4% і 9%. При цьому випуск шин для мотоцик­лів і моторолерів зріс на 39%.

Подолано спад виробництва порівняно з минулорічним рівнем на підприємствах з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення. Приріст обсягів продукції проти липня 2002р. становив 35,0%, за період з початку поточного року – 3,3%.

Збільшилися обсяги первинної переробки нафти на 3,3% і склали 12,2 млн.т. Виробництво дизельного палива та мазуту топкового зросло відповідно на 1,5% і 3,6%, поряд з цим випуск бензину автомобільного скоротився на 12,3%.

Випущено 12,1 млн.т коксу, що на 14,5% більше обсягів січня–липня 2002р.

У виробництві та розподіленні електроенергії обсяги продукції (робіт, послуг) зросли проти січня–липня 2002р. на 9,3%.

З початку поточного року вироблено 104,9 млрд.кВт·год електро­енергії. На теплових і атомних електростанціях, на які припадає 95% загаль­ного виробництва електроенергії, її випуск зріс відповідно на 13,7% і 4,1%, на гідроелектростанціях – скоротився на 17,4%.

За січень–червень 2003р. промисловими підприємствами відванта­жено продукції (надано послуг) на  105,8 млрд.грн., з неї 90,7 млрд.грн. (87,2% відвантаженої продукції) сплачено грошима, 2,2 млрд.грн. (2,1%) становили бартерні операції.    

 

Сільське господарство

 

Обсяг продукції сільського господарства за  січень-липень  2003р. в усіх категоріях господарств порівняно з  відповідним періодом 2002р. зменшився на 33,5%,  у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 55,0%, у господарствах населення - на 11,8%, що в основному зумовлено значним скороченням валового збору зернових культур.

На початок серпня всіма категоріями господарств зернові та зерно­бобові культури (без кукурудзи) зібрані та обмолочені на площі 4,0 млн.га (38,6% посіяних площ). У цілому намолочено 6,2 млн.т зерна (у почат­ково оприбуткованій вазі), що становить 22,3% до відповідного періоду минулого року, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами - 4,9 млн.т (21,9%), господарствами населення – 1,3 млн.т (23,8%). У загальному виробництві зернових культур 2,6 млн.т  (41,5%) становить пшениця, 2,8 млн.т (44,9%) – ячмінь, 0,4 млн.т (5,7%) – жито озиме.

Через вкрай несприятливі погодні умови середня врожайність зерно­вих культур становила 15,6 ц з 1 га, що на 12,8 ц менше, ніж у відповід­ному періоді 2002р. Серед зернових культур найбільшу урожайність отри­мано з ярової пшениці (19,4 ц з га) та озимого ячменю (18,3).

Для проведення посіву озимих зернових культур під урожай 2004р. на початок серпня поточного року у сільськогосподарських підприємствах було в наявності 689 тис.т насіння озимих зернових культур, або 42,0% до потреби.

Протягом січня-липня 2003р. сільськогосподарським підприє-мствам надійшло 647 тис.т дизельного палива (на 18,5% менше, ніж за від­повідний період 2002р.), бензину  – 200 тис.т (на 21,6% менше), дизельних масел – 37 тис.т (на 26,2% менше) і трансмісійних масел – 720 т (на 20,8% менше). На початок серпня поточного року в наявності було 101 тис.т ди­зельного палива (на 8,1% більше порівняно з 1 серпня минулого року) і 29 тис.т бензину (на 0,3% більше).

У господарствах усіх категорій за січень–липень поточного року ви­робництво м’яса (реалізація на забій худоби та птиці в живій вазі) склало 1367 тис.т, що на 8,3% більше порівняно з відповідним періодом  минулого року, молока – 8,3 млн.т (на 3,9% менше), яєць – 7,4 млрд.шт. (на 2,7% більше). У сільськогосподарських підприємствах зросла реалізація на забій худоби та птиці  (на 26,8%),   виробництво  яєць (на  4,2%), але скоротився обсяг виробництва молока (на 23,0%). В господарствах населення  вироб­ництво м’яса зросло   на 1,0%,  молока – на 2,9%, яєць – на 1,7%. У січні–липні частка господарств населення в загальному обсязі реалізації худоби та птиці на забій склала 67,1%, у виробництві молока – 79,0%,  яєць – 60,5%. 

За розрахунками станом на 1 серпня 2003р. поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств налічувало 9,2 млн. голів, у тому     чис­лі корів 4,6 млн. голів (відповідно на 9,5% та 6,9% менше проти 1 серпня 2002р.). У сільськогосподарських підприємствах  загальна чисель­ність великої рогатої  худоби менша  проти тогорічної на 19,1%, в тому числі корів на 21,5%. В  господарствах населення чисельність поголів’я великої рогатої худоби,  у тому числі  корів,  залишилася майже на рівні минулого року. Загальна чисельність поголів’я свиней  склала 9,0 млн. го­лів, що на 5,4%  менше, ніж на початок серпня 2002р. Скорочення їхньої чисель­ності простежується  як в сільськогосподарських підприємствах (на 12,1%),  так і в  господарствах населення (на 1,6%). Чисельність поголів’я птиці всіх видів  становила 183,4 млн. голів, що на 2,4% менше минулоріч­ної. В сільськогосподарських підприємствах поголів’я птиці скоротилося на  4,5%, а  в господарствах населення  –  на 1,8%.

У сільськогосподарських підприємствах  за період з початку року порівняно з січнем-липнем 2002р. збільшено  продаж населенню молод­няка великої рогатої худоби (на 14%),  менше   продано поросят (на 34%) та молодняка  птиці  (на 26%). 

 Сільськогосподарські підприємства продовжують заготівлю кормів для зимівлі худоби у 2003-2004рр. Станом на 1 серпня поточного року сія­них та природних трав було скошено з площі 1576 тис.га (на 28,3%, менше, ніж торік). Заготовлено кормів усіх видів, включаючи зернофураж, 1085 тис.т кормових одиниць, що становить лише 35,9% від обсягу заготовле­них кормів на аналогічну дату 2002р. У розрахунку на одну умовну голову на початок серпня заготовлено по 2,26 ц к.од. проти 5,38 ц к.од. станом на 1 серпня торік.

 Загальний обсяг реалізації сільськогосподарськими підприємствами своєї продукції за січень-липень 2003р. порівняно з відповідним періодом 2002р. скоротився на 11%, у тому числі обсяг реалізації продукції рослин­ництва  зменшено на 38%, продукції тваринництва  збільшено на 8,5%.

Середні ціни реалізації на аграрну продукцію, що склалися у сі­чні-липні 2003р. в сільськогосподарських підприємствах, порівняно з від­повідним періодом 2002р. зросли на 3%, у тому числі на продукцію рос­линництва  на 24%, а на продукцію тваринництва - скоротилися на 6%.

У сільському господарстві спостерігається стала тенденція до скоро­чення застосування товарообмінних операцій з реалізації продукції. За під­сумками січня-липня поточного року бартерна форма розрахунків стано­вила 1,4% проти 4,1% у січні-липні 2002р.

За угодами оренди земельних та майнових паїв сільськогосподарсь­кими підприємствами селянам було видано за січень-липень 2003р. 1,6 тис.т олії, що становить 20% загального обсягу її реалізації, 4,2 тис.т цукру (4%), 93,3 тис.т зернових культур (5%).

У січні-липні 2003р. сільськогосподарськими підприємствами реалі­зовано за всіма напрямками 1,9 млн.т зернових культур, що на 2,4 млн.т, або на 56%, менше, ніж торік, у тому числі за липень ними продано  232 тис.т зерна проти  1,8 млн.т за липень 2002р.  Більша частина зернових продана сільгосппідприємствами комерційним структурам та на ринку (відповідно 66% та 19% загального обсягу продажу). Середня ціна реаліза­ції зернових культур у січні-липні 2003р. склалася на рівні 492,9 грн. за тонну. На початок серпня поточного року наявність зерна безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах становила 2,1 млн.т.

 За січень–липень 2003р. на підприємства, що займалися зберіганням та переробкою зернових,   надійшло   4,0 млн.т зернових культур, з яких  1,6 млн.т закуплено за кошти. Станом на 1 серпня поточного року на цих підприємствах, у наявності було 1,1 млн.т зернових культур

 

Капітальні інвестиції

 

За І півріччя  2003р.  підприємствами та організаціями всіх форм власності   за    рахунок  усіх джерел фінансування освоєно 18,5 млрд.грн. капітальних інвестицій. Переважну частку з них – 86,4% становили інвес­тиції в основний капітал (у капітальне будівництво і придбання машин та обладнання). Майже  десяту частину освоєних обсягів витрачено на по­ліпшення об’єктів (капітальний ремонт, модифікацію, модернізацію).

Більше половини усіх капітальних інвестицій освоєно підприємст­вами колективної форми власності. Підприємствами та організаціями  державної та комунальної форм власності у розвиток економіки спрямо­вано  відповідно  34,1% та  4,8 %  загального обсягу інвестицій.  У приват­ному секторі використано тільки 5,2% усіх вкладень. Суб’єктами власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав  освоєно    1,6% загального обсягу капітальних інвестицій.

Основним джерелом фінансування були власні кошти  підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно близько двох третин  усіх капі­тальних інвестицій (у тому числі  63,2% загального обсягу інвестицій в ос­новний капітал).

Кошти державного і місцевих бюджетів становили 10,3% усіх освоє­них обсягів інвестицій.

Майже вдвічі проти І півріччя 2002р. зросла  питома вага капітальних інвестицій за рахунок кредитів банків та інших позик і досягла  8,1% освоєння.

Населенням на зведення індивідуального житла використано 3,4% загального обсягу капітальних інвестицій.

За рахунок вкладень іноземних інвесторів та  інвестиційних фондів освоєно 6,0% усіх   інвестицій, інших джерел фінансування – 7,0%.

За січень–червень 2003р.  підприємствами та організаціями усіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування освоєно   16,0 млрд.грн. інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень), що на 27,5% більше порівняно з відповідним періодом минулого року   (у 2002р. відповідно  на  12,4%).

Приросту  інвестицій в основний капітал  досягнуто  в усіх  регіонах  крім Сумської, Полтавської та Волинської областей.

Найвищі темпи освоєння інвестицій в основний капітал порівняно з  І півріччям 2002р. у Рівненській – 175,1%, Закарпатській – 168,8%,  Житомирській – 166,0% та Черкаській  – 165,5% областях.

Суттєвого приросту інвестицій досягнуто також у таких промислово розвинутих регіонах, як м. Київ,  де обсяги вкладень зросли на 39,9%, Дніпропетровська – на 32,8%,  Харківська – на 23,0% та  Донецька – на 10,5% області. За І півріччя поточного року у цих регіонах освоєно 40,8% усіх інвестицій в основний капітал.

У технологічній  структурі інвестицій в основний капітал переважають витрати на придбання  машин, обладнання та  устатковання  для новозбудованих об’єктів, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств –  51,8% усіх обсягів  (за 1 півріччя  2002р. – 49,2%).

Витрати на будівельні та монтажні роботи становили 40,1% освоєння. Із загального обсягу цих робіт   12,4% здійснено господарським способом.

За видовою структурою основних засобів більше половини  (53,3%)  загального обсягу інвестицій в основний капітал спрямовано на зведення будівель і споруд, з них 25,9% спрямовано у зведення житлових будівель.  На придбання  машин, обладнання, інструменту та інвентарю використано 36,5%  усіх вкладень, транспортних засобів – 7,2%.        

За видами  економічної діяльності найвагомішу частку – 41,1%  усіх інвестицій в основний капітал спрямовано  у розвиток промислового виробництва, з них більше половини вкладень освоєно на підприємствах  обробної промисловості. Підприємствами харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів використано 40,4% усіх вкладень в обробну промисловість. Інвестиційно привабливими були підприємства таких видів економічної діяльності, як виробництво напоїв (зокрема пива), молочних продуктів, жирів та промислового перероблення овочів та фруктів.

Трохи більше п’ятої частини усіх  інвестицій в основний капітал  освоєно підприємствами транспорту та зв’язку, з них 48,4%  вкладень  здійснено підприємствами наземного транспорту (переважно транспортування трубопроводами),   30,3% –  підприємствами зв’язку.

У сільське господарство, мисливство та лісове господарство спрямовано 4,0% усіх обсягів інвестицій в основний капітал.   

У соціально-культурній сфері (житлове будівництво, освіта, охорона здоров’я та соціальна допомога, діяльність у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту) освоєно  17,1% від загального обсягу капітальних вкладень.

Будівельна діяльність

 

За I півріччя 2003р. забудовниками усіх форм власності   введено в дію основних фондів фактичною вартістю 3305,1 млн.грн., із них  за раху­нок коштів державного бюджету – 180,0 млн.грн.  Майже половину загаль­ного обсягу основних фондів введено забудовниками колективної форми власності, п’яту частину – приватної, 17% – державної,  16% – комунальної та 1% – власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

За 6 місяців поточного року завершено будівництво та введено в експлуатацію ряд виробничих об’єктів та потужностей, серед яких 11 нафтових та  16 га­зових свердловин, 29,5 км нафтопроводів та 55,7 км газопроводів магістраль­них, електричні розподільчі лінії середньої напруги 35–150 кВ протяжністю 122 км, 6–20 кВ та 0,4 кВ відповідно 33 км та 270 км, трансфор­маторні понижуючі підстанції потужністю 12,7 тис.кВּА,   6,1 км автомо­більних доріг загального користування з твердим покриттям, 185,0 тис. та 31,8 тис. номерів відповідно на міських та сільських автоматичних телефонних станціях та інші об’єкти.

За І півріччя на підприємствах обробної промисловості введено в експлуатацію потужності з виробництва: 3 тис.шт. легкових автомобілів, 36,5 тис.т виливок з кольорових металів, 80,0 тис.кв.м облицювальних ма­теріалів з природного каменю, швейних виробів вартістю 5,7 млн.грн., 23 муб плодоовочевих консервів, 36 т макаронних виробів, 3,4 т сиру  та інші.

Для потреб сільського господарства введено в дію приміщення для птиці, зернофуражні та насіннєсховища, цехи комбікормові, млини,  кру­порушки та інші.

У соціальній сфері пріоритетним напрямком залишається житлове будівництво. У I півріччі поточного року введено  в  експлуатацію 2011,2 тис.кв.м загальної площі житла,  що на 0,9% менше, ніж за відповідний пе­ріод  минулого року, у тому числі у сільській місцевості – 474,0 тис.кв.м (на 23,1% більше), у міських поселеннях – 1537,3 тис.кв.м (на 6,5% мен­ше). З початку року в нових житлових будинках введено в експлуатацію 18,7 тис. квартир.

Обсяги  введеного житла проти відповідного періоду минулого року зросли у 13 регіонах країни, причому у Вінницькій, Житомирській,     Рівненській, Сумській, Хмельницькій  областях та м.Севастополі тенденція нарощення обсягів будівництва житла зберігається  другий рік поспіль. Разом з тим значно скорочено темпи введення житла  в Одеській (на 44,5%), Миколаївській, Волинській,  Дніпропетровській, Чернівецькій  та Полтав­ській областях (на 11–19%).

Майже половину загального обсягу житла, введеного в експлуата­цію у І півріччі, побудовано у 7 регіонах: м.Києві, Вінницькій, Дніпропет­ровській, Донецькій, Київській, Львівській та Одеській областях. Слід за­значити, що  у столиці збудовано 299,7 тис.кв.м загальної площі житла,  що становить 14,9%  від загального обсягу, введеного в Україні.

Переважну частку житла (71,7%) введено забудовниками приватної форми власності, причому частка індивідуального житла у приватному    секторі склала 98,9%.

Серед об’єктів соціальної сфери у січні–червні 2003р. введено в екс­плуатацію   загальноосвітній  навчальний заклад на 192 учнівських місця у Львівській області,   лікарні – на 102 ліжка, амбулаторно-поліклінічні за­клади – на 125 відвідувань за зміну тощо.

На виконання заходів,  пов’язаних з ліквідацією наслідків  аварії на ЧАЕС, за  даними  забудовників, у  I  півріччі  2003р.  введено в експлуата­цію 2 житлові будинки загальною площею 1,9 тис.кв.м у Житомирській  області.

За січень–липень поточного року будівельними підприємствами усіх форм власності, що працювали за контрактами підряду, виконано ро­біт на суму 6,5 млрд.грн., що на 23,0% більше проти  відповідного періоду 2002р.

Слід зазначити, що протягом 7 місяців поточного року, на відміну від попереднього року, спостерігається  стабільний приріст обсягів підрядних робіт –  в середньому на 22,3% проти відповідних місяців 2002р.  Така си­туація зумовлена укладанням будівельниками контрактів підряду на суму 9,6 млрд. грн., що більше  минулорічної на 21,5%.

Наростили обсяги будівництва підприємства усіх форм власності. При цьому колективні підприємства, виконаний обсяг робіт яких становив понад 70% загальнодержавного, – на 20,3%, державні – на 28,9%, приватні та комунальні – відповідно на  37,4% та 33,9% .

Збільшено обсяги будівництва в усіх регіонах країни. Так, в 1,6 раза зросло будівництво у Житомирській, Черкаській та Чернівецькій областях, в 1,5 раза – у Рівненській та Тернопільській областях.

Вагому частку будівельно-монтажних робіт виконано на будівництві та реконструкції об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що забезпе­чені достатнім фінансуванням. Зокрема, протягом року тривало будівниц­тво енергоблоків Рівненської та Хмельницької АЕС та реконструкція Юж­-

ноукраїнської АЕС, здійснювалось будівництво Дністровської та Ташли­цької ГАЕС, газопроводу Ананьїв-Ізмаїл. Нещодавно розпочато будівниц­тво обвідної гілки нафтопроводу “Дружба”, компресорної станції у м.Долина Івано-Франківської області та ін.

Збільшення надходження коштів з державного та місцевих бюджетів у поточному році на будівництво, ремонт та утримання доріг позитивно вплинуло на роботу будівельних підприємств Вінницької, Волинської, Жи­томирської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Сумської та Харків­ської областей.

Значні за вартістю контракти укладені на будівництво та реконструк­цію об’єктів залізничного транспорту: швидкісної залізничної лінії Дніп­ропетровськ–Київ, залізничного вокзалу у м.Золочів Тернопільської облас­ті та ін.

Крім цього, здійснювалось будівництво метрополітенів у містах Киє­ві та Харкові та капітальний і поточний ремонти мостів у Вінницькій та Чер­нівецькій областях.

Зростання обсягів будівництва також зумовлено виконанням робіт з  ремонту та  реконструкції на промислових підприємствах: металургійних комбінатах у Донецькій області; Новокриворізькому, Інгулецькому, Північ­ному гірничо-збагачувальних комбінатах та на комбінаті “Криворіжсталь” у Дніпропетровській області; глиноземному заводі у м.Миколаєві та “Ковельмолоко” у Волинській області та ін.

Протягом року набуває  розвитку житлове будівництво у Вінницькій, Івано-Франківській, Житомирській, Київській, Луганській, Тернопільсь­кій, Хмельницькій областях, містах Києві та Севастополі.

Більше половини загальнодержавного обсягу підрядних робіт  вико­нано підприємствами 5 промислово розвинених регіонів: м.Києва, Дніпро­петровської, Донецької, Львівської, Харківської областей. Зокрема, майже чверть  загального обсягу робіт виконано будівельниками м.Києва.

 

Транспорт

 

За січень–липень 2003р. підприємствами транспорту перевезено 474,6 млн.т вантажів, що на 10,5% більше, ніж за січень–липень 2002р. Вантажооборот зріс на 11,1% і становив 255,3 млрд.ткм.

Перевезення вантажів залізницями порівняно з січнем–липнем 2002р. зросли на 13,4%, у тому числі відправлення вантажів на 9,4%. На Львівській залізниці відправлення вантажів зросли на 32,0%, Одеській – на 29,5%, Південно-Західній – на 18,3%, Донецькій – на 6,7%, Придніпровській – на 5,1% та Південній – на 3,1%. Збільшилося відправлення основних номенклатурних груп вантажів: цементу – на 34,4%, нафти та нафтопродуктів – на 23,3%, хімічних і мінеральних добрив – на 17,2%, коксу – на 15,5%, лісових вантажів – на 15,4%, чорних металів – на 8,0%, залізної та марганцевої руди – на 6,9%, кам’яного вугілля – на 3,1%. Середньодобове вивантаження вагонів зросло в цілому на 13,7%, у тому числі на Придніпровській залізниці – на 17,6%, Південно-Західній – на 16,8%, Львівській – на 16,2%, Одеській – на 15,4%, Донецькій – на 9,5%, Південній – на 8,2%. Порівняно з січнем–липнем 2002р. поліпшилися основні показники використання рухомого складу залізниць: середньодобова продуктивність вантажного вагона зросла на 6,3%, локомотива – на 2,4%, середня вага поїзда – на 0,4%, майже на 3,5 год (на 2,8%) прискорився оборот вантажного вагона, на 1 год скоротився простій вагона під однією вантажною операцією.

Вітчизняний морський та річковий торговельний флот збільшив перевезення вантажів на 10,1%, в цілому замовникам доставлено 9,8 млн.т вантажів. Перевезення вантажів підприємствами річкового транспорту порівняно з січнем–липнем 2002р. зросло на 23,3%. Обсяг переробки вантажів у торговельних і рибних портах та на промислових причалах (морських і річкових) збільшився на 8,4% і становив 77,7 млн.т. Переробка імпортних вантажів збільшилася на 29,5%, транзитних – на 25,2%. Кількість оброблених суден – закордонних та інфрахт – зросла на 17,0% і склала 7,4 тис. одиниць.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень підприємцями-фізичними особами) перевезено 93,3 млн.т вантажів, що на 9,2% більше порівняно з січнем–липнем 2002р., та виконано вантажооборот у обсязі 7,6 млрд.ткм, який зріс на 18,6% за рахунок міжміських та міжнародних перевезень.

Магістральними трубопроводами транспортовано 125,9 млн.т вантажів, що на 6,3% більше, ніж за 7 місяців 2002р., це пов’язано зі збільшенням перекачки нафти на 21,4%, аміаку – на 13,0% та газу – на 1,6%. Транзит нафти зріс на 24,8%, газу – на 0,1%, аміаку – на 1,9%.

За січень–липень 2003р. послугами пасажирського транспорту скористалися 2,1 млрд. пасажирів та виконано пасажирську роботу в обсязі 54,1 млрд.пас.км, що відповідно на 4,2% та на 4,7% більше порівняно з січнем–липнем 2002р.

Залізничним транспортом за січень–липень 2003р. перевезено 276,7 млн. пасажирів, що на 1,4% більше, ніж за відповідний період 2002р. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень підприємцями-фізичними особами) скористалися 1,8 млрд. пасажирів, що на 4,5% більше, ніж за січень–липень попереднього року. Перевезення пасажирів автотранспортом підприємців-фізичних осіб зросли на 10,1%. Авіаційним транспортом перевезено 1,1 млн. пасажирів, що на 28,8% більше порівняно з січнем–липнем минулого року.

 

 

Фінанси

 

Доходи Зведеного бюджету за січень–червень 2003р. (за даними Державного казначейства) становили 33,2 млрд.грн. (31,6% до ВВП), що складає 46,5% від річних призначень.

Видатки Зведеного бюджету становили 30,7 млрд.грн. (29,2% до ВВП), що складає 41,4% від річних призначень. У структурі видатків Зведеного бюджету значну питому вагу займали витрати на соціально-культурні заходи – 56,8% (17,4 млрд.грн.) та загальнодержавні функції – 12,6% (3,9 млрд.грн.), з яких видатки по обслуговуванню боргу становили 1,2 млрд.грн. (1,1% до ВВП), або 3,8% від суми видатків, у тому числі на обслуговування зовнішнього боргу витрачено 1,0 млрд.грн. (1,0% до ВВП), або 3,3%  відповідно.

Профіцит Зведеного бюджету за січень–червень 2003р. становив     2,5 млрд.грн. (2,4% до ВВП).

Державний бюджет по доходах виконано у сумі 24,5 млрд.грн.    (46,3% річних призначень), або 23,4% до ВВП (з урахуванням взаємовідносин з місцевими бюджетами), і на 66,1% сформовано за рахунок податкових надходжень, з яких податок на додану вартість займає 41,1%, податок на прибуток підприємств – 32,6%.

У видатках Державного бюджету, що становили 22,8 млрд.грн. (40,7% річних призначень), або 21,8% до ВВП, значну частку займали видатки на фінансування соціально-культурних заходів – 28,3% (6,5 млрд.грн.) та загальнодержавних функцій – 13,3% (3,0 млрд.грн.), у тому числі видатки на обслуговування боргу – 5,0% (1,1млрд.грн.).

Державний бюджет України зведено з профіцитом 1,7 млрд.грн. (1,6% до ВВП).

Облікова відсоткова ставка Національного банку за травень поточного року становила 7,0%.

Вимоги банків України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) за травень збільшились на 3,1% і на 1 червня 2003р. становили 59,8 млрд.грн., з яких 32,7 млрд.грн. – у національній валюті.

Зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валюті у банках України за травень збільшились на 4,3% і становили на 1 червня поточного року 23,6 млрд.грн., з яких 14,0 млрд.грн. – у національній        валюті.

На кінець травня 2003р. офіційний курс гривні до долара США становив 533,30 грн. за 100 доларів США, гривні до євро – 626,95 грн. за 100 євро.

Дебіторська та кредиторська заборгованість по всіх суб’єктах господарювання  на 1 липня 2003р. становила відповідно 253,9 та 319,7 млрд.грн. Протягом липня 2003р. дебіторська заборгованість зросла на 0,9%, кредиторська – на 2,4% .

У структурі кредиторської заборгованості частка заборгованості між підприємствами України становила 87,9% (281,2 млрд.грн.), між суб’єктами господарської діяльності України та країн-республік колишнього СРСР – 5,3% (16,9 млрд.грн.), із суб’єктами господарської діяльності інших країн – 6,8% (21,6 млрд.грн.). У структурі дебіторської заборгованості –  95,2% (241,8 млрд.грн.),  1,5% (3,7 млрд.грн.), 3,3%  (8,4 млрд.грн.) відповідно.

Найбільші  обсяги  кредиторської  заборгованості перед суб’єктами господарської діяльності країн-республік колишнього СРСР Україна має з  Російською Федерацією – 12,6 млрд.грн. (74,4%) та Туркменістаном – 3,4 млрд.грн. (20,0%).

Питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості становила  33,5%, кредиторської – 34,2%.

 

Зовнішньоекономічна діяльність 

 

Зовнішньоторговельний  оборот  товарів та  послуг   України за  І півріччя 2003р. становив 22,8 млрд.дол.США і збільшився порівняно з      І півріччям 2002р. на 26%.

Обсяги експорту товарів та послуг збільшились на 24,3%, імпорту - на 28,1% і склали відповідно 12,3 млрд. та 10,5 млрд.дол.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу у І півріччі становило 1855,2 млн.дол. (за І півріччя 2002р.  – 1742,5 млн.дол.).

Обсяги експорту зовнішньої торгівлі України товарами за січень–червень 2003р. становили 10309,7 млн.дол., імпорту – 9865,1 млн.дол. і проти січня–червня 2002р. збільшилися відповідно на 26,9% та на 29%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 444,6 млн.дол. проти 478,5 млн.дол. у січні–червні 2002р.

Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами зі 195 країн світу.

До Італії, Німеччини, Китаю, Польщі, Туреччини, Угорщини та  США здійснювалось разом більше 29% експортних поставок. Імпортні надходження з Туркменістану, Німеччини, Польщі, Італії, Сполученого Королівства, Франції та Казахстану разом склали понад 31%. Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (17,9% експортних та 38,5 імпортних надходжень).

Поставки недорогоцінних металів та виробів з них становили понад 37% від загального обсягу експорту. Понад 51% припадав на поставки мінеральних продуктів, механічного та електричного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, транспортних засобів та шляхового обладнання, готових харчових продуктів, продуктів рослинного походження, текстилю та виробів з текстилю, жирів та олій тваринного або рослинного походження. У загальному обсязі експорту товарів проти січня–червня 2002р. збільшилась частка жирів та олій тваринного або рослинного походження, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, органічних хімічних сполук, добрив, чорних металів, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання. Натомість зменшилась частка зернових культур, паперу та картону, одягу текстильного, міді та виробів з міді, алюмінію і виробів з алюмінію, інструментів, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв.

У загальному обсязі імпорту товарів майже 41% вартості становили мінеральні продукти, у тому числі 38,1% енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (нафта сира – 17% та газ природний – 16,9%). Поставки механічного  та електричного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, транспортних засобів та шляхового обладнання, недорогоцінних металів та виробів з них, полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку, готових харчових продуктів, текстилю та виробів з текстилю разом становили 47,4% вартості імпорту. За звітний період у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка полімерних матеріалів та пластмас, чорних металів, наземних транспортних засобів, крім залізничних. Зменшилась частка жирів та олій тваринного або рослинного походження, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки,  інших продуктів хімічної промисловості, каучуку та гуми, паперу та картону, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв, приладів і апаратів.

За І півріччя з України було експортовано зернових культур 2424,8 тис.т на суму 214,4 млн.дол. (на 1588,9 тис.т, або в 1,7 раза менше проти     І півріччя 2002 р.), у тому числі пшениці – 900,2 тис.т на 80,2 млн.дол. (на 1726,3 тис.т менше), жита – 91,9 тис.т на 6 млн.дол. (на 181,9 тис.т менше), ячменю – 893,8 тис.т на 76,4 млн.дол. (на 47,1 тис.т більше). Імпортовано зернових культур в Україну 600,8 тис.т на суму 66,4 млн.дол. (на 556,2 тис.т, або у 13,5 раза більше,  ніж у І півріччі 2002 р.), у тому числі пшениці – 399 тис.т на 37,6 млн.дол. (на 399 тис.т більше), жита – 143,8 тис.т на 8,4 млн.дол. (на 143,8 тис.т більше), ячменю – 10 тис.т на 2,1 млн.дол. (на 1,5 тис.т більше).

За січень–червень експорт давальницької сировини становив 16,4 млн.дол. Імпортовано готової  продукції з української давальницької сировини на 18,8 млн.дол.

У той же час в Україну надійшло іноземної давальницької  сировини на 719,3 млн.дол. Експортовано готової продукції з імпортної давальницької сировини на 950,5 млн.дол.

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі послугами за січень–червень становив 2661,6 млн.дол.США і збільшився проти відповідного періоду минулого року на 13%, у тому числі числі експорт – 2036,1 млн.дол. (збільшився на 12,5%), імпорт – 625,5 млн.дол. (збільшився на 14,6%), позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 1410,6 млн.дол.

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами зі 194 країнами-партнерами.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту склали транспортні послуги (84,5%), імпорту – державні (34,4%), транс-  портні (23,8%), різні ділові, професійні та технічні (12,3%) послуги.

Порівняно з січнем–червнем 2002р. експорт зріс за рахунок послуг морського, повітряного, залізничного, трубопроводного транспорту, різних ділових, професійних та технічних послуг, послуг з ремонту. Імпорт послуг до України зріс за рахунок послуг залізничного транспорту, будівельних, страхових, державних послуг, послуг приватним особам та послуг у галузі культури та відпочинку, послуг з ремонту. Одночасно скоротився імпорт послуг зв’язку, комп’ютерних, різних ділових, професійних та технічних послуг.

Майже 60% загального обсягу експорту послуг України та 25% загального обсягу імпорту послуг припадає на країни СНД. Найбільшим партнером серед них залишається Російська Федерація, до якої здійснювалось 53,8% експортних та 20,2% імпортних надходжень України.

Обсяг послуг, наданих іншим країнам світу, склав 884,1 млн.дол. Порівняно з січнем–червнем 2002р. він збільшився за рахунок послуг до Сполучених Штатів Америки, Словаччини, Швейцарії, Бельгії,  Сполученого Королівства, Ірландії, Німеччини, Румунії, Латвії. Одночасно скоротився обсяг наданих послуг до Болгарії, Литви, Японії.

Обсяг послуг, одержаних з інших країн світу, склав  476,3 млн.дол. Порівняно з січнем–червнем 2002р. він зріс за рахунок послуг з Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Латвії, Італії, Австрії, Бельгії.

Іноземними інвесторами у підприємства України станом на 1 липня 2003р. вкладено 6,0 млрд.дол.США прямих інвестицій, що надійшли зі 114 країн світу. Найбільші обсяги внесені нерезидентами зі Сполучених Штатів Америки (16,5% загального обсягу), Кіпру (10,5%), Сполученого Королівства (9,4%), Віргінських островів, Британських (8,0%), Нідерландів (6,8%), Німеччини (6,0%), Російської Федерації (5,7%), Швейцарії (5,0%), Австрії (4,0%).

Найбільш інвестиційно привабливими в Україні залишаються підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (15,2% загального обсягу інвестицій), оптової торгівлі та посередництва у торгівлі (14,4%), машинобудування (8,8%), транспорту і зв’язку (7,9%), металургії та оброблення металу (7,3%), хімічної та нафтохімічної промисловості (4,7%), а також організації, що здійснюють фінансову діяльність (7,3%), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (4,5%). Слід зазначити, що підприємства промисловості отримали більше половини загального обсягу інвестицій.

 

Оптова й роздрібна торгівля,

ресторанне господарство

 

Оборот підприємств оптової торгівлі за січень–липень 2003р. становив 160,8 млрд.грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з відповідним періодом 2002р. збільшився на 6,5%.

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та підприємцями-фізичними особами) за січень–липень 2003р. становив 43,8 млрд.грн., що на 18,1% більше обсягу січня–липня 2002р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 30,4%. В обороті організованих ринків більше третини обсягів становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Оборот ресторанного господарства у січні–липні 2003р. проти відповідного періоду попереднього року збільшився на 4% і становив 1,6 млрд.грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень–липень 2003р. становив 25,6 млрд.грн., що у порівнянних цінах на 16,8% більше обсягу січня–липня 2002р.

 

Ціни і тарифи

 

Індекс споживчих цін у січні–липні 2003р. становив 104,5% (у відповідному періоді попереднього року – 96,7%). На споживчому ринку у  січні–липні поточного року темпи приросту цін на продовольчі товари значно випереджали приріст цін (тарифів) на послуги та непродовольчі товари (відповідно 6,2%, 2,0% та 0,3%).

 На продовольчому ринку відбулося суттєве (на 69,1–26,6%) подорожчання пшеничного борошна, круп і бобових, меду, макаронних виробів та цукру. Крім того, на 14,5–7,5% зросли ціни на фрукти, овочі, хліб і хлібобулочні вироби. Водночас на 17,2% та 16,3% подешевшали картопля та яйця; на 5,0–0,5% – молоко і молочна продукція, тваринні жири, м’ясо і птиця, вершкове масло, ковбасні вироби і копченості.

Серед непродовольчих товарів на 4,4–1,0% стали дорожчими автомобілі й автотовари, електротовари, друковані видання, туалетне та господарське мило, товари побутової хімії, парфумерно-косметичні товари, металевий посуд та синтетичні мийні засоби. У той же час на 6,1–0,1% знизилися в ціні бензин, обчислювальна техніка, вироби з натурального хутра, ювелірні вироби, взуття, одяг і білизна.

У сфері послуг найбільше (на 11,8–6,3%) подорожчали послуги пансіонатів, туристичних агентств та бюро подорожей, готелів, кінотеатрів, паркування особистого транспорту,  медичних закладів. Разом з цим на 1,4% знизилася плата за авіаційні перевезення.

Індекс цін виробників промислової продукції  у січні–липні 2003р.  становив  104,9% (у відповідному періоді попереднього року – 105,4%).

Найбільше ціни зросли у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 5,8%). Продукція обробної та добувної промисловості подорожчала відповідно на  4,9% та 4,2%.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні–червні 2003р. становив 101,3% (у відповідному періоді попереднього року – 103,4%).

З початку поточного року суттєве зростання цін зафіксоване  у будівництві закладів освіти (на 19,0%). На  4,8-2,6% підвищилися ціни у будівництві об’єктів з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, житлових будівель, закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги. Разом з цим у будівництві об’єктів сільського господарства, добувної промисловості, об’єктів, що призначені для надання колективних, громадських та особистих послуг, ціни знизилися на 5,7–3,5%.

Індекс тарифів на послуги зв’язку для підприємств, установ, організацій у січнілипні 2003р. становив 100% (у відповідному періоді попереднього року – 107,4 %).

 

Доходи населення

 

Номінальні доходи населення за січень–червень 2003р. порівняно з аналогічним періодом 2002р. збільшились на 12,4%. Наявні  доходи, які можуть бути використані населенням на придбання  товарів та  послуг, зросли на  10,3%,  а  реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, – на 6,8%.

У червні поточного року порівняно з травнем номінальні доходи населення збільшились на 8%, а наявні та реальні наявні – на 3,7% та 3,6%.

Наявні доходи у розрахунку на одну особу за червень 2003р. становили 248 грн. проти 217,2 грн. за червень 2002р.

Витрати  населення у січні–червні 2003р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 17,2%. Приріст заощаджень склав 705 млн.грн.

У січні–червні 2003р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, дорівнювала 423,97 грн., що на 16,2% перевищує рівень встановленого прожиткового мінімуму на працездатну особу (365 грн.) та на 21% – розмір нарахувань у відповідному періоді 2002р.

Найбільші розміри заробітної плати  спостерігались у працюючих на підприємствах транспорту (зокрема, у транспортуванні трубопроводами, наданні допоміжних транспортних послуг та авіаційному транспорті) та у фінансових установах  і перевищували середній показник по економіці   в 1,5–2,2 раза. Серед промислових видів діяльності найвищий рівень заробітної плати спостерігається  на підприємствах по виробництву коксу та продуктів нафтоперероблення  (у 2,1 раза більше від середнього по країні).

Разом з тим розмір заробітної плати працівників сільського та рибного господарства, охорони здоров’я та соціальної допомоги, підприємств та організацій, що надають колективні, громадські та особисті послуги залишається значно нижчим і не перевищує двох третин від середнього  по економіці. 

Зберігалася також значна диференціація регіонів за рівнем оплати праці. Співвідношення максимального рівня заробітної плати у м.Києві (696,82 грн.) та мінімального її рівня у Тернопільській області (273,73 грн.) складало 2,5 раза. У половині регіонів розмір нарахувань не перевищував прожиткового мінімуму на працездатну особу.

У червні 2003р. розмір середньомісячної заробітної плати становив 476,16 грн., що на 18,4% більше, ніж у травні та на 26,2% – відповідного минулорічного показника.

Із 10,6 млн. працівників, які відпрацювали 50% і більше робочого часу, встановленого на червень, кожному шостому було нараховано заробітну плату в межах 185 грн., тобто не вище встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Найбільша частка таких працівників зайнята у сільському господарстві (42,6% зайнятих у цьому виді діяльності). Водночас нарахована заробітна плата більше половини працівників, зайнятих в економіці, не перевищувала прожиткового мінімуму (365 грн.).

Разом з тим зросла питома вага групи середньо- та високооплачуваних працівників. У червні поточного року більш ніж чверть працівників (26,9%) мали нарахування понад 500 грн. (у червні 2002р. – 19,8%), з них третина – понад 1000 грн.

У січні–червні поточного року порівняно з відповідним періодом попереднього року купівельна спроможність номінальної заробітної плати збільшилась на 15,7%. У червні порівняно з травнем поточного року реальна заробітна плата зросла на 8,6%.

Сума невиплаченої заробітної плати за  6 місяців з початку року зросла на 1,3% і на 1 липня 2003р. склала 2344,1 млн.грн. Разом з тим порівняно з відповідною датою минулого року, скорочення обсягу боргу склало 8%. Слід зазначити, що у загальній сумі заборгованості не враховано 298 млн.грн., або 12,7% її загальної суми по тих підприємствах (установах, організаціях), які призупинили діяльність, а також на яких порушено справу про банкрутство.

Суттєво вплинуло на зростання заборгованості із заробітної плати збільшення боргів працівникам сільського господарства. З початку року названі борги зросли на 46,8 млн.грн., або на 12,1% (це більше, ніж в будь-якому іншому виді діяльності), і становили 432,8 млн.грн. Така тенденція є характерною для сільського господарства впродовж останніх років. Це зумовлено використанням підприємствами сільського господарства при  розрахунку з працівниками переважно натуральної форми оплати праці, застосування якої можливо після збору урожаю, тобто у II півріччі.

Загалом сума невиплаченої заробітної плати на 1 липня 2003р. склала  54,8% середньомісячного фонду оплати праці, нарахованого до виплати за період з початку року.

Як і раніше, більша частина боргу з виплати заробітної плати припадала на промисловість (58,3%) та сільське господарство (18,5%). Серед промислових підприємств найбільше заборгували своїм працівникам (43,8% від суми боргу у промисловості) підприємства по видобуванню кам’яного вугілля.

З початку року майже не змінилася ситуація у розподілі загальної суми заборгованості за формами власності: дві третини цієї суми (1539,5 млн.грн.) не виплачено підприємствами недержавних форм власності (включаючи комунальну), в основному відкритими акціонерними товариствами (633,8 млн.грн.). Як і раніше, у Донецькій, Луганській областях переважна  сума боргу припадає на державні підприємства.

Заборгованість, що утворилась унаслідок недостатнього фінансування із бюджетів усіх рівнів за останній місяць скоротилась на 22,2% і становила на 1 липня 2003р. 24,2 млн.грн., з яких  22,8 млн.грн. не виплачено з державного бюджету. Більше ніж три чверті суми (82,6%), невиплаченої з державного бюджету, склала заборгованість працівникам компенсацій, пов’язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, за останніх 12 місяців скоротилась більше ніж на чверть (27,8%) і на 1 липня 2003р. становила 1,9 млн. осіб. При цьому кожному з них не виплачено в середньому 913 грн., що адекватно розміру середньомісячної заробітної плати в цілому по економіці більше ніж за 2 місяці.

Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової       допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом вересня 2000р. в наступні періоди не виникала.

Заборгованість із виплати соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", протягом червня 2003р. зменшилась у 2 рази, або на 1,1 млн.грн., і станом на  1 липня 2003р. склала 1,1 млн.грн., що менше суми заборгованості на 1 липня 2002р. в 5,7 раза, або на 5,1 млн.грн.

За даними міністерств та інших органів виконавчої влади, по закладах освіти, що знаходяться в їхньому підпорядкуванні, заборгованість із виплат стипендій та грошового забезпечення студентів, курсантів та учнів протягом червня 2003р. зменшилась в 1,6 раза і станом на 1 липня 2003р. склала 1,9 млн.грн., що менше суми заборгованості на 1 липня 2002р. на 20,8%, або на 490,7 тис.грн.

У січні–червні 2003р. 1365,2 тис. сімей призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії, що становило 91,9% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями, з них у міській місцевості – 1039,8 тис. сімей, у сільській – 325,4 тис.

Загальна сума призначених субсидій у січні–червні 2003р. становила 45,3 млн.грн., при цьому в міській місцевості цей показник становив 41,4 млн.грн., сільській – 3,9 млн.грн.

Середня сума призначеної субсидії на одну сім’ю у червні 2003р. становила 27 грн.

Крім того, 550,0 тис. сімей (83,3% із числа тих, які звернулися) було призначено субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на загальну суму 132,3 млн.грн., з них в міській місцевості відповідно 148,9 тис. сімей на загальну суму 36,8 млн.грн., в сільській місцевості – 401,1 тис. сімей та 95,5 млн.грн.

Середній розмір призначеної у червні 2003р. субсидії цього виду на одну сім’ю становив 234 грн.

У січні–червні 2003р. загальна сума отриманих сім’ями субсидій готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива становила 102,8 млн. грн.

У січні–червні 2003р. населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 3843,8 млн.грн., що становило 90,7% нарахованих за цей період сум.

Заборгованість населення за житлово–комунальні послуги на 10 липня 2003р. становила 7665,7 млн.грн.

Термін заборгованості населення за всі послуги на кінець червня 2003р. склав 10,9 місяця.

Мали борг за оплату житлово-комунальних послуг за 3 місяці і більше за опалення – 46% власників особових рахунків, квартплату та підігрів води – 42%, водопостачання – 41%, вивіз сміття – 40%, водовідведення –39%, газопостачання – 36%.

 

Ринок праці

 

Чисельність економічно активного населення віком 15–70 років становила 22,5 млн. осіб1. З них 20,4 млн. осіб, або 90,6%, були зайняті економічною діяльністю, решта (2,1 млн. осіб, або 9,4%) не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної Організації Праці (МОП) класифікувались як безробітні. За методологією МОП кількість безробітних працездатного віку (особи, що самостійно шукали роботу та ті, які перебували на обліку у державній службі зайнятості) становила 2,1 млн. осіб1. Рівень безробіття  складав 10,1%1 від чисельності економічно активного населення працездатного віку.

У липні 2003р. у пошуках роботи до державної служби зайнятості звернулося  151,2 тис. незайнятих   громадян, що  на 27,1%  більше,    ніж у червні поточного року та на 2,7% більше, ніж у липні минулого року. Кількість зареєстрованих осіб, які були звільнені з останнього місця роботи з економічних причин, порівняно з попереднім місяцем збільшилася з 11,7 тис. осіб до 12,3 тис. осіб.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 серпня 2003р. всього перебувало 1022,7 тис. незайнятих громадян, що на 1,4% менше порівняно з 1 липня поточного року та на 1,1% менше, ніж на відповідну дату 2002р. Серед зазначеної категорії громадян 97,4% мали офіційний статус безробітних, з них двом третинам було призначено допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних за липень 2003р. зменшилася на 1,6% та становила 996,1 тис. осіб.

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку на 1 серпня поточного року, 49 раніше займали робочі місця, 28 – посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до працездатного населення працездатного віку, за липень 2003р. в цілому по країні знизився на 0,1 відсоткового пункта і становив на 1 серпня 3,6%. Разом з тим спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами, де він коливався від 6,4%  в Рівненській області до 0,5% у м.Києві.

Рівень зареєстрованого безробіття впродовж  липня 2003р. у міській місцевості не змінився, в той час як у сільській зменшився на 0,1 відсоткового пункта. Цей показник для сільського населення, як і в попередніх 12 місяців, перевищив аналогічний показник для мешканців міської місцевості та на 1 серпня 2003р. склав відповідно 6,7% проти 2,7% працездатного населення працездатного віку.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць та вакантних посад упродовж липня поточного року збільшилася на 2,8% і на 1 серпня становила 160,3 тис. Цей показник по відношенню до відповідної дати 2002р. збільшився на 11,9%.

Тенденції формування співвідношення пропозиції робочої сили та попиту на неї спричинили зміни навантаження незайнятого населення на вільні робочі місця. За липень 2003р. загалом навантаження зменшилося і становило 6 осіб на 1 вакансію. За категоріями робочих місць цей показник склав: на місця робітників 5 осіб, службовців 7 осіб, для працівників сільського господарства 20 осіб, на місця, що не потребують спеціальної підготовки 16 осіб.

За сприяння державної служби зайнятості у липні 2003р. було працевлаштовано 80,6 тис. осіб, що на 9,2% менше, ніж у червні поточного року та на 5,1% більше, ніж за відповідний місяць 2002р. Серед працевлаштованих осіб майже половину (47,8%) складали жінки, більш ніж третину (37,7%) особи у віці до 28 років та 13,9% особи, які потребували особливого соціального захисту. Слід зазначити, що з причини самостійного працевлаштування з обліку державною службою зайнятості впродовж липня 2003р. було знято 84,8 тис. осіб, що становить 105,2% по відношенню до працевлаштованих у цьому місяці. Крім того, дострокову пенсію було оформлено 3,4 тис. осіб.

Важливим напрямком роботи щодо підвищення конкурентоспромо-жності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державними службами зайнятості було направлено на навчання у липні поточного року 6,7 тис. безробітних проти 5,2 тис. осіб у відповідному місяці 2002р. Загалом за направленням цих установ у навчальних закладах усіх типів на 1 серпня 2003р. проходили професійне навчання 28,6 тис. безробітних, з яких дві третини (65,6%) становили жінки та більше половини (53,8%) – особи у віці до 28 років.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків реалізації активної політики зайнятості є організація громадських робіт. Чисельність громадян, які брали участь у таких роботах, порівняно з відповідною датою 2002р. зросла на 1,6 тис. та становила на 1 серпня 2003р. 23,0 тис. осіб, або  2,3% загальної кількості тих, що перебували на обліку.

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом липня поточного року на допомогу по безробіттю було витрачено 77,1 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 670,2 тис. осіб, або 67,3% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 серпня 2003р. Середній розмір допомоги у липні поточного року складав 115,08 грн., що дорівнює 62,2% мінімального рівня заробітної плати, законодавчо встановленого з 1 січня 2003р.

 

Демографічна ситуація

 

Кількість наявного населення України за оцінкою на 1 липня 2003р. становила 47789,6 тис. жителів. Упродовж І півріччя поточного року кількість населення скоротилась на 213,9 тис. осіб, що на 0,1% менше порівняно з відповідним періодом минулого року. У загальному скороченні населення частка природного скорочення склала 96,1% (205,5 тис.), а міграційного – 3,9% (8,4 тис.).

Обсяг природного скорочення населення порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 5,9 тис. осіб (на 3,0%). Це сталося внаслідок зростання числа померлих на 15,9 тис. (на 4,1%) при одночасному збільшенні кількості народжених на 10,0 тис. (5,4%).

Міграційне скорочення населення зменшилось з 14,5 тис. у І півріччі минулого року до 8,4 тис. у поточному. Число прибулих в Україну на постійне проживання скоротилось порівняно з минулим роком з 20,3 тис. до 19,5 тис., а вибулих за межі країни зменшилось з 34,8 тис. до 27,9 тис.

Серед прибулих в Україну  85,6% становили іммігранти з  країн СНД і 14,4% – з країн далекого зарубіжжя. Серед вибулих з України  62,9% виїхало до країн СНД і 37,1% – до країн далекого зарубіжжя.

 

Криміногенна ситуація

 

Органами внутрішніх справ і податковою міліцією протягом січня–липня 2003р. зареєстровано 309,0 тис. злочинів, з числа яких 7,3 тис. виявлено податковою міліцією.

Із загального числа зафіксованих органами внутрішніх справ кримінальних проявів більше половини (51,7%) тяжкі та особливо тяжкі. Найбільше зростання кількості тяжких та особливо тяжких злочинів порівняно з відповідним періодом минулого року відбулось у м.Києві - на 30,1% та у Херсонській - на 21,6%, Полтавській – на 20,5%, Чернівецькій – на 19,5% та Луганській – на 13,6%  областях.

У загальній кількості злочинів 60,5% складали злочини проти власності, 11,6% – злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоровя населення, 5% – злочини проти громадського порядку та моральності, 4,4% – злочини у сфері службової діяльності, 4,5% – злочини проти життя та здоровя особи, 3,4% та 2,5% – відповідно злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту та злочини проти громадської безпеки.

У січнілипні 2003р. скоєно 2297 умисних вбивств та замахів на вбивство, 611 згвалтувань та замахів на згвалтування.

Кількість грабежів порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась на 30,5% та становила 16,6 тис. випадків, а розбоїв зменшилась на 2,9% та становила  2,9 тис.

Протягом 7 місяців 2003р. зафіксовано 105,3 тис. крадіжок у відношенні приватної власності (серед яких майже третину складають крадіжки з квартир) та 29,7 тис. у відношенні державної або колективної власності, що більше порівняно з січнем–липнем минулого року відповідно на 9,1% та 6%.

Органами внутрішніх справ та прокуратурою виявлена 481 організована група і злочинна організація, що скоїли 4570 злочинів (на 14,4% більше, ніж у  відповідному періоді 2002р.), з яких три чверті (75,4%) тяжкі та особливо тяжкі (на 11,3% більше).

Найбільшого поширення організована злочинність набула у Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях, де виявлено відповідно 68, 55 та 35 організованих злочинних угруповань, якими скоєно відповідно 534, 460 та 321 злочин; у Полтавській області 26 організованих злочинних груп скоїли 389 злочинів.

Кількість потерпілих від злочинів за січень–липень 2003р. становила 177 тис. осіб (на 12,8% більше, ніж за 7 місяців 2002р.), з яких 56,3 тис. жінки, 21,3 тис. пенсіонери, 4,5 тис. неповнолітні (збільшення відповідно на 14,5%, 7,6% та 8,5%). Від злочинів загинуло 5137 осіб.

Органами внутрішніх справ у січні–липні 2003р. виявлено 152,5 тис. осіб, що підозрювались у скоєнні злочинів, з яких 95,6% притягнуто до кримінальної відповідальності. З числа виявлених осіб 12,0% – жінки, 10,6% – неповнолітні. Кожний сьомий раніше вже ставав на злочинний шлях. Майже дві третини (65,8%) осіб, які підозрювались у скоєнні злочинів, на момент вчинення злочину не працювали і не навчались.

 

 

Державний комітет статистики України


 

· На головну сторінку · Новини · Друкованi видання · Статистична інформація ·
· Спеціальний стандарт розповсюдження даних МВФ ·
· Правовi основи державної статистики  · Довiдкова iнформацiя · Корисна інформація ·
· Структура Держкомстату · Статистична інформація на замовлення · Пошук ·

Питання та пропозиції: [email protected]
Усі права захищені © 1998-2002 Держкомстат України
Дата останньої модифікації: 15/09/2003