Архів

 

Соціально-економічне становище України за січень–жовтень 2019 року

(у цьому повідомленні дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях)

 

Населення

 

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 жовтня 2019р. становила 41960,0 тис. осіб. Упродовж січня–вересня 2019р. чисельність населення зменшилася на 193,2 тис. осіб.

Порівняно із січнем–вереснем 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 26,9 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні–вересні 2019р. становила 233,2 тис. осіб, померлих – 436,5 тис. осіб.

 

Доходи населення

 

У січні–жовтні 2019р. розмір середньої номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 10306 грн і порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшився на 18,9%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися авіаційний транспорт, фінансова та страхова діяльність, інформація та телекомунікації, професійна, наукова та технічна діяльність, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а серед промислових видів діяльності – підприємства з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, добування кам’яного та бурого вугілля, коксу та продуктів нафтоперероблення, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,4–2,6 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався на підприємствах поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщування й організації харчування, охорони здоров’я, функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури, а також текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів і не перевищував 72% від середнього рівня по економіці.

Середній розмір оплати праці в усіх регіонах був вище рівня мінімальної заробітної плати, разом з тим лише у чотирьох з них заробітна плата перевищила середню по Україні: м.Київ – 15451 грн, Донецька область – 11568 грн, Київська – 10749 грн та Дніпропетровська – 10588 грн. Найнижчий рівень заробітної плати, який не перевищував 78,9% від середнього по економіці, спостерігався в Чернівецькій, Херсонській, Тернопільській та Чернігівській областях.

Індекс реальної заробітної плати у січні–жовтні 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 109,5%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати упродовж січня–жовтня п.р. збільшилась на 30,0%, або на 792,9 млн.грн, і на 1 листопада п.р. становила 3438,0 млн.грн, що дорівнює 4,2% фонду оплати праці, нарахованого за жовтень п.р.

Заборгованість перед працівниками економічно активних підприємств упродовж січня–жовтня п.р. збільшилась на 56,7%, або на 826,0 млн.грн, і на 1 листопада п.р. становила 2281,8 млн.грн.

Серед видів економічної діяльності найвагоміше збільшення суми невиплаченої заробітної плати спостерігалося на економічно активних підприємствах із добування кам'яного та бурого вугілля (на 440,6 млн.грн), виробництва машин і устатковання, не віднесних до інших угруповань (на 308,1 млн.грн).

У регіональному розрізі збільшення суми заборгованості економічно активних підприємств відбулось у 20 регіонах, а найбільше у Донецькій (на 234,8 млн.грн), Дніпропетровській (на 159,6 млн.грн), Львівській (на 127,9 млн.грн), Луганській (на 121,2 млн.грн) та Харківській (на 108,4 млн.грн) областях.

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату на 1 листопада п.р. становила 119,8 тис. осіб, або 1,6% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 19046 грн, що в 1,8 раза більше середньої заробітної плати за жовтень п.р.

 

Соціальний захист

 

У січні–жовтні 2019р. призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 4655,0 тис. домогосподарств, із них у міській місцевості – 3282,2 тис., у сільській місцевості – 1372,8 тис. домогосподарств.

Сума субсидій, призначених домогосподарствам, у січні–жовтні п.р. становила 1663,4 млн.грн, з неї в міській місцевості – 1246,6 млн.грн, у сільській місцевості – 416,8 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в жовтні п.р. становив 492,1 грн (у вересні – 115,7 грн).

Крім того, у січні–жовтні 2019р. 420,5 тис. домогосподарств було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міській місцевості – 82,1 тис. домогосподарств, у сільській місцевості – 338,4 тис. домогосподарств.

Середній розмір призначеної в жовтні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3070,3 грн (у вересні – 3095,5 грн).

У січні–жовтні 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 1329,8 млн.грн.

У жовтні п.р. населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги 5,8 млрд.грн, що становило 83,2% нарахованих за цей період сум, за постачання електричної енергії – відповідно 3,0 млрд.грн і 105,8% (за рахунок погашення боргу попередніх періодів).

На кінець жовтня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 22,9 млрд.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 14,4 млрд.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 5,0 млрд.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 4,2 млрд.грн, за вивезення побутових відходів – 0,8 млрд.грн, за постачання електричної енергії – 4,8 млрд.грн.

 

Ціни

 

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–жовтні 2019р. становив 104,2% (у відповідному періоді попереднього року – 107,4%).

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 5,0%. Найбільше (на 25,8% та 21,9%) зросли ціни на фрукти та продукти переробки зернових. На 8,7–3,8% стали дорожчими хліб, риба та продукти з риби, масло, цукор, сири, молокопродукти, м’ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби, безалкогольні напої. Водночас на 17,2% знизилися ціни на яйця, на 3,4–2,6% – сало, овочі, рис.

Зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 2,4% відбулося за рахунок здешевлення природного газу на 28,8%. Разом з тим відбулося підвищення тарифів на гарячу воду, опалення на 13,9%, водопостачання – на 11,7%, каналізацію – на 11,3% утримання будинків та прибудинкових територій – на 6,4%.

Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 3,8% відбулося в основному за рахунок подорожчання послуг лікарень на 9,9% та амбулаторних послуг на 8,4%.

Ціни на транспорт у цілому знизилися на 1,3% передусім через здешевлення автомобілів на 7,7% і палива та мастил на 6,8%. Одночасно на 18,8% подорожчав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.

Індекс цін виробників промислової продукції у січні–жовтні 2019р. становив 98,9% (у відповідному періоді попереднього року – 112,7%).

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ціни зросли на 11,9%. Водночас у добувній промисловості і розробленні кар’єрів відбулося зниження цін на 19,7%, переробній промисловості – на 3,2%.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні–вересні 2019р. становив 102,5% (у відповідному періоді попереднього року – 117,6%).

У будівництві будівель зафіксовано зростання цін на 3,0%, інженерних споруд – на 1,5%.

 

Промисловість

 

У січні–жовтні 2019р. порівняно із січнем–жовтнем 2018р. індекс промислової продукції становив 99,4%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зріс на 1,7%, у т.ч. у добуванні кам’яного та бурого вугілля – на 2,6%, сирої нафти та природного газу – на 2,6%, металевих руд – на 1,9%. Поряд із цим у добуванні інших корисних копалин та розробленні  кар’єрів обсяги виробництва продукції скоротилися на 3,8%. За січень–жовтень 2019р. видобуто 16,9 млрд.м3 природного газу, 1,4 млн.т сирої нафти, випущено (видобуто) 52,8 млн.т концентратів залізорудних неагломерованих, 21,5 млн.т кам’яного вугілля.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 98,8%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів приріст продукції становив 1,2%, у т.ч. у виробництві м’яса та м’ясних продуктів (4,8%), олії та тваринних жирів (13,8%), продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів (8,3%), какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (15,5%), напоїв (1,3%). Разом із цим у переробленні та консервуванні фруктів і овочів випуск продукції зменшився на 2,1%, виробництві молочних продуктів – на 3,6%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 6,1%, цукру – на 13,8%, тютюнових виробів – на 11,9%. За 10 місяців 2019р. вироблено 40,6 тис.т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш, четвертин необвалених, 165 тис.т свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 331 тис.т м’яса курей, курчат, свіжого чи охолодженого - частин тушок, 192 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 23,9 тис.т овочів (крім картоплі), фруктів, горіхів, грибів та частин рослин їстівних інших, приготовлених чи консервованих з додаванням оцту чи оцтової кислоти, 4,4 млн.т олії соняшникової та її фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих), 395 тис.т молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 76,1 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 60,3 тис.т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 71,8 тис.т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 1,8 млн.дал бренді (уключаючи "Коньяк України"), 8,6 млн.дал горілки з вмістом спирту не більше 45,4%, 156 млн.дал пива солодового (крім пива безалкогольного і пива з вмістом алкоголю не більше 0,5%), 77,1 млн.дал води натуральної мінеральної газованої, 56 млрд. сигарет, які містять тютюн або суміші тютюну з замінниками тютюну.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 89,8%, у т.ч. у текстильному виробництві – 92,9%, виробництві одягу – 88,4%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 88,2%. З початку 2019р. вироблено 52 млн.м2 тканин з ниток синтетичних та штучних комплексних високої міцності та з ниток стрічкових чи подібних, 986 тис. жіночих та дівчачих суконь трикотажних машинного або ручного вʼязання, 197 тис. чоловічих та хлопчачих костюмів та комплектів (крім трикотажних), 591 тис. чоловічих та хлопчачих піджаків та блейзерів (крім трикотажних), 791 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 34,7 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів інших (уключаючи шкарпетки).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності випуск продукції зменшився на 5,7%, у т.ч. у виробництві паперу та паперових виробів – на 8,6%, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації – на 25,5%. Водночас одержано приріст продукції в обробленні деревини та виготовленні виробів з деревини та корка (3,6%).

На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення випуск промислової продукції зменшився на 4,8%.

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс промислової продукції становив 100,6%, у т.ч. у виробництві основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 105,8%, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 103,5%, мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних та косметичних засобів – 93,9%. У січні–жовтні 2019р. виготовлено 5 млн.дал спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об. %, 42,3 тис.т фарб та лаків, уключаючи емалі та політури, на основі складних поліефірів, диспергованих чи розчинених у летких органічних розчинниках (крім тих, які з вмістом розчинника більше 50% маси розчину), 7,7 тис.т мила та речовин поверхнево-активних органічних у брусках та подібних формах (крім для туалетних цілей), 146 тис.т розфасованих для роздрібної торгівлі засобів мийних та для чищення, які містять або не містять мило, уключаючи допоміжні засоби для миття, 5,3 тис.т засобів косметичних для макіяжу чи догляду за шкірою.

У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів обсяг виробленої продукції збільшився на 7,3%.

На підприємствах із випуску гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції індекс виробництва становив 99,1%, у т.ч. у виробництві гумових і пластмасових виробів – 97,7%, іншої неметалевої мінеральної продукції – 99,9%.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, випуск продукції зменшився на 1,3%, у т.ч. у виробництві чавуну, сталі та феросплавів – на 0,2%, труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – на 6,7%, іншої продукції первинного оброблення сталі – на 3,3%, дорогоцінних та інших кольорових металів – на 5,7%, готових металевих виробів – на 1,1%. За 10 місяців 2019р. виплавлено 17,1 млн.т чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших, вироблено 8 млн.т напівфабрикатів зі сталі нелегованої плоских, 5,7 млн.т зливків, форм первинних інших, напівфабрикатів для виробництва труб безшовних, зі сталі нелегованої, 136 тис.т труб обсадних, насосно-компресорних та бурильних для буріння нафтових і газових свердловин, безшовних, зі сталі іншої, крім неіржавної, 331 тис.т труб і трубок, круглого поперечного перерізу, підданих гарячій обробці, безшовних, зі сталі іншої, крім неіржавної.

У машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устатковання, індекс промислової продукції становив 95,9%, у т.ч. у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – 110,2%, електричного устатковання – 77,8%, машин і устатковання загального призначення – 91,9%, для сільського та лісового господарства – 89,5%, металургії – 107,6%, добувної промисловості та будівництва – 128,6%, у виробництві інших машин і устатковання загального призначення – 112,6%, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів – 74,1%, залізничних локомотивів і рухомого складу – 104,7%. З початку 2019р. вироблено 245 тис. машин пральних та машин для сушіння одягу, побутових, 116 тис. устатковань й апаратури для фільтрування та очищення води, 1,2 тис. тракторів з потужністю двигуна більше 59 кВт, 5,1 тис. валків до прокатних станів, 5,7 тис. бетонозмішувачів чи розчинозмішувачів, 809 засобів автотранспортних для перевезення 10 і більше осіб, 16 тис. причепів та напівпричепів інших, 9,3 тис. вагонів вантажних та вагонів-платформ, залізничних або трамвайних, несамохідних.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції скоротився на 1,7%. За січень–жовтень 2019р. вироблено 124,4 млрд.кВт·год електроенергії, у т.ч. тепловими та атомними електростанціями відповідно 48,7 млрд.кВт·год і 67,1 млрд.кВт·год.

 

Сільське господарство

 

Індекс сільськогосподарської продукції у січні–жовтні 2019р. порівняно із відповідним періодом 2018р. становив 103,3%, у т.ч. у підприємствах – 107,2%, господарствах населення – 98,2%. Індекс продукції рослинництва становив 103,9%, продукції тваринництва – 101,5%.

На 1 листопада п.р. зернові та зернобобові культури було скошено та обмолочено на площі 14,3 млн.га, що на 5,6% більше, ніж на початок листопада 2018р.; виробництво зерна становило 69,1 млн.т (у початково оприбуткованій масі), що на 14,4% більше, ніж торік; у середньому з 1 га обмолоченої площі одержано по 48,2 ц зерна (на 8,3% більше).

Порівняно з початком листопада 2018р. виробництво соняшнику на зерно (14,9 млн.т) зросло на 7,5%, ріпаку (3,3 млн.т) – на 18,8%, а сої (3,5 млн.т) – скоротилося на 18,0%. Виробництво буряку цукрового фабричного (7,0 млн.т) порівняно з минулорічним зменшилося на 25,7% (за рахунок скорочення зібраної площі на 17,6% та зниження урожайності на 9,8%). Виробництво картоплі (20,2 млн.т) зменшилося на 10,0%, плодоягідних культур (2,0 млн.т) – на 14,4%, винограду (327 тис.т) – на 25,4%, а культур овочевих (9,4 млн.т)  збільшилося на 2,5%.

За січень–жовтень п.р. реалізовано на забій 2,7 млн.т худоби та птиці
(у живій масі), що на 6,3% більше порівняно із відповідним періодом 2018р., вироблено 8,4 млн.т молока (на 3,6% менше) та 14,3 млрд.шт яєць (на 4,0% більше). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 31%, 72% та 46%.

За розрахунками, на 1 листопада 2019р. загальна кількість великої рогатої худоби склала 3,5 млн. голів (на 5,5% менше, ніж на 1 листопада 2018р.), у т.ч. корів – 1,9 млн (на 4,8% менше); свиней – 6,1 млн (на 4,1% менше), овець і кіз – 1,4 млн (на 3,4% менше), птиці всіх видів – 243,7 млн. голів (на 3,4% більше). У господарствах населення утримувалось 69,5% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 76,6%; свиней – 45,3%, овець і кіз – 87,4%, птиці всіх видів – 46,1%.

Обсяг власно виробленої сільськогосподарської продукції, реалізованої підприємствами, в січні–жовтні 2019р. порівняно із відповідним періодом 2018р. збільшився на 19,1%, у т.ч. продукції рослинництва – на 23,6%, тваринництва – на 1,3%.

Середні ціни продажу аграрної продукції підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–жовтень 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. знизилися на 6,2%, у т.ч. продукції рослинництва – на 7,3%, тваринництва – на 2,2%. У жовтні порівняно із вереснем п.р. середні ціни реалізованої аграрної продукції зросли на 1,5%, у т.ч. рослинництва – на 1,0%, тваринництва – на 3,3%.

На 1 листопада 2019р. у підприємствах, які безпосередньо вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 30,6 млн.т зерна (на 3,0% менше проти 1 листопада 2018р.), у т.ч. 9,8 млн.т пшениці, 17,6 млн.т кукурудзи, 2,4 млн.т ячменю; запаси насіння соняшнику становили 8,8 млн.т (на 3,5% більше, ніж на 1 листопада 2018р.).

 

Будівництво

 

У січні–жовтні 2019р. підприємствами країни вироблено будівельної продукції на суму 131,5 млрд.грн. Індекс будівельної продукції в січні–жовтні 2019р. порівняно із січнем–жовтнем 2018р. становив 120,8%.

Обсяги  будівництва  будівель  зросли на 16,8% (житлових – на 2,0%, нежитлових – на 31,3%), інженерних споруд – на 24,6%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоcнащення становили 75,5% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, капітальний і поточний ремонти – 16,5% та 8,0% відповідно.

Підприємствами 7 регіонів країни (м.Києва, Дніпропетровської, Одеської, Харківської, Львівської, Київської та Вінницької областей) виконано 70,8% загального обсягу будівництва.

У січні‒вересні 2019р. в Україні прийнято в експлуатацію 7743,4 тис.м2 загальної площі житлових будівель (нове будівництво), з яких 1979,8 тис.м2 (або 25,6% загального обсягу житла) – відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Мінрегіону від 03.07.2018 № 158 (далі – Порядок).

Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла в січні‒вересні 2019р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилась на 48,0%, при цьому без урахування площі, прийнятої в експлуатацію відповідно до Порядку, ‒ на 10,2%.

У міській місцевості прийнято в експлуатацію 4799,2 тис.м2 загальної площі житла (62,0% загального обсягу), у сільській – 2944,2 тис.м2 (38,0%). Обсяги прийнятого в експлуатацію житла у міській місцевості порівняно із січнем‒вереснем 2018р.  зросли на 44,8%, у сільській ‒ на 53,5%.

Крім того, у січні‒вересні 2019р. в країні прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки (нове будівництво) загальною площею 560,5 тис.м2, з яких 263,4 тис.м2 – відповідно до Порядку. Загальна площа прийнятих в експлуатацію дачних і садових будинків порівняно із січнем‒вереснем 2018р. збільшилась на 77,1%, при цьому без урахування площі, прийнятої в експлуатацію відповідно до Порядку, зменшилась на 6,1%.

У цілому загальна площа прийнятих в експлуатацію житлових будівель нового будівництва (включаючи дачні й садові будинки) в січні‒вересні 2019р. становила 8303,9 тис.м2, що порівняно із січнем‒вереснем 2018р. більше на 49,7%, при цьому без урахування площі, прийнятої в експлуатацію відповідно до Порядку, ‒ на 9,3%.

 

Капітальні інвестиції

 

За січень–вересень 2019р. підприємствами та організаціями країни за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 379,2 млрд.грн капітальних інвестицій, що на 12,4% більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період попереднього року.

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (96,2% загального обсягу) освоєно в матеріальні активи, з яких у будівлі та споруди – 45,6% усіх інвестицій, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 46,3%.

Головним джерелом капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 71,4% загального обсягу. Частка залучених та запозичених коштів, а саме кредитів банків і коштів іноземних інвесторів, становила 7,8%.

Найбільшу частку капітальних інвестицій (149,4 млрд.грн, або 39,4%) освоєно підприємствами промисловості, обсяги яких у січні–вересні 2019р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зросли на 28,1%, у т.ч. підприємствами переробної промисловості – на 22,0%, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – на 34,0%, із постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 38,2%, водопостачання, каналізації та поводження з відходами – на 28,2%.

У січні–вересні 2019р. капітальні інвестиції закладів тимчасового розміщування й організації харчування зросли на 67,5%, установ професійної, наукової та технічної діяльності – на 43,8%, установ державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування – на 34,1%, закладів охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – на 32,4%, освіти – на 22,7%, підприємств діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – на 19,6%, закладів мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 118,0%, підприємств оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – на 12,4%, організацій, що здійснюють операції з нерухомим майном, – на 12,3%.

Обсяги капітальних інвестицій транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності скоротились на 0,2%, закладів фінансової та страхової діяльності – на 7,2%, підприємств сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства – на 11,3%, підприємств з інформації та телекомунікації – на 23,4%.

Капітальні інвестиції в житлове будівництво зменшились на 3,7% порівняно із січнем–вереснем 2018р.

 

Зовнішньоекономічна діяльність

 

Обсяг експорту товарів та послуг України за 9 місяців 2019р. становив 44842,1 млн.дол. США, імпорту – 48913,6 млн.дол. Порівняно із  9 місяцями 2018р. як в експорті, так і в імпорті, відбулось збільшення на 7,1%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 4071,5 млн.дол. (за 9 місяців 2018р. також негативне – 3825,6 млн.дол.).

За 9 місяців 2019р. експорт товарів становив 37092,6 млн.дол. США, імпорт – 44191,3 млн.дол. Порівняно із 9 місяцями 2018р. експорт збільшився на 7,4% (на 2544,8 млн.дол.), імпорт – на 7,5% (на 3094,7 млн.дол.). Негативне сальдо склало 7098,7 млн.дол. (за 9 місяців 2018р. також негативне – 6548,8 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із 9 місяцями 2018р. збільшилась частка зернових культур, руд, шлаку і золи, насіння і плодів олійних рослин. Натомість зменшилась частка чорних металів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, електричних та механічних машин, деревини і виробів з деревини.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив  15597,6 млн.дол., або 42,1% від загального обсягу експорту  (за 9 місяців 2018р. – 14610,2 млн.дол., або 42,3%), та збільшився порівняно із 9 місяцями 2018р. на 987,4 млн.дол., або на 6,8%.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС складали продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 33,5% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 19,0%, мінеральні продукти – 13,8%, механічні та електричні машини – 13,6%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Польщі, Італії, Німеччини та Нідерландів.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Російської Федерації, Туреччини, Єгипту та Індії.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю на 79,2%, Єгипту – на 29,8%, Нідерландів – на 27,6%, Іспанії – на 23,8%, Білорусі – на 19,3%, Німеччини – на 17,8%, Чехії – на 8,6%, Румунії – на 7,3%, Польщі – на 4,4%, зменшився до Індії на 15,2%, Російської Федерації – на 9,7%, Італії – на 9,2%, Угорщини – на 6,2%, США – на 5,2%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка електричних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного. Зменшилась частка палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки, механічних машин, пластмаси, полімерних матеріалів.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 18323,5 млн.дол., або 41,5% від загального обсягу (за 9 місяців 2018р. - відповідно 16925,1 млн.дол. та 41,2%), та збільшився проти відповідного періоду 2018р. на 1398,4 млн.дол., або на 8,3%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів із країн ЄС складали: механічні та електричні машини – 21,8%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 17,9%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 13,5%, мінеральні продукти – 11,2%, товари агропромислового комплексу та харчової промисловості – 10,7%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Польщі, Італії та Франції.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Російської Федерації, Білорусі, США, Туреччини та Швейцарії.

Порівняно із 9 місяцями 2018р. імпорт товарів збільшився з Литви на 42,1%, Туреччини – на 27,0%, Китаю – на 26,1%, Чехії – на 16,2%, Франції – на 14,2%, Польщі – на 11,9%, США – на 8,5%, зменшився з Російської Федерації на 6,9%, Білорусі – на 5,8%.

За 9 місяців 2019р. експорт послуг становив 8951,7 млн.дол. США, імпорт – 4724,1 млн.дол. Порівняно із 9 місяцями 2018р. експорт збільшився на 4,8% (на 413,7  млн.дол.), імпорт – відповідно на 3,0% (на 137,2 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 4227,6 млн.дол. (за 9 місяців 2018р. також позитивне – 3951,1 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту послуг порівняно із 9 місяцями 2018р. збільшилась частка послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних, ділових. Натомість зменшилась частка послуг з переробки матеріальних ресурсів, послуг з будівництва.

Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 3092,0 млн.дол., або 34,5% від загального обсягу експорту (за 9 місяців 2018р. – 2955,1 млн.дол., або 34,6%), та збільшився порівняно із 9 місяцями 2018р. на 136,9 млн.дол., або на 4,6%.

Серед країн-членів ЄС найбільші операції з експорту послуг здійснювалися з Великою Британією, Німеччиною, Польщею, Кіпром, Австрією, Нідерландами та Угорщиною.

Серед інших країн світу найбільше надавалися послуги Російській Федерації, США, Швейцарії, Об’єднаним Арабським Еміратам, Ізраїлю.

Серед країн-партнерів найбільше зріс експорт послуг Китаю – на 43,3%, Мальті – на 36,5%, Об’єднаним Арабським Еміратам – на 32,5%, Франції – на 21,9%, Нідерландам – на 21,2%, США – на 21,1%, Швейцарії – на 12,5%, Польщі – на 12,0%. Натомість зменшення обсягів послуг спостерігалося в експорті Туркменістану – у 6,3 раза, Латвії – на 33,9%,  Німеччини – на 4,3% та Російської Федерації – на 2,7%.

У загальному обсязі імпорту збільшилась частка послуг, пов’язаних з подорожами, роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності, послуг зі страхування. Зменшилась частка ділових послуг, державних та урядових.

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 2562,9 млн.дол., або 54,3% від загального обсягу (за 9 місяців 2018р. - відповідно 2408,7 млн.дол. та 52,5%) та збільшився проти відповідного періоду 2018р. на 154,2 млн.дол., або на 6,4%.

Серед країн ЄС найвагоміші обсяги послуг одержувалися від Великої Британії, Кіпру, Німеччини, Ірландії та Польщі.

Серед інших країн світу найбільші обсяги послуг імпорту надавалися Туреччиною, США, Російською Федерацією, Китаєм, Швейцарією та Єгиптом.

Порівняно із 9 місяцями 2018р. імпорт послуг збільшився від Ірландії на 41,4%, Єгипту – на 38,8%, Франції – на 33,4%, Туреччини – на 23,7%, Великої Британії – на 20,1%, Китаю – на 19,6% та Кіпру – на 14,9%. Натомість зменшення обсягів послуг спостерігалося в імпорті від Швеції у 3,4 раза, Російської Федерації – на 40,2% та Словаччини – на 30,2%.

У січні–вересні 2019р. в економіку України іноземними інвесторами із 69 країн світу вкладено 1,7 млрд.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Понад 65% загального обсягу надходжень прямих інвестицій належить інвесторам із Кіпру (28,5%), Нідерландів (16,7%), Російської Федерації (11,7%) та Швейцарії (8,2%).

Найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до установ і організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність, – 40,9%, підприємств промисловості – 18,1%, а також професійної, наукової та технічної діяльності – 9,1%.

Внутрішня торгівля

 

Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі (юридичних осіб)  у січні–жовтні 2019р. становив 1941,0 млрд.грн. Порівняно із січнем–жовтнем 2018р. його фізичний обсяг знизився на 0,7%.

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, в січні–жовтні 2019р. становив 881,9 млрд.грн, що на 10,2% більше від обсягу січня–жовтня 2018р. У жовтні п.р. порівняно із жовтнем 2018р. оборот зріс на 11,0%, проти вересня 2019р. – на 2,3%.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–жовтні 2019р. становив 639,4 млрд.грн, що на 11,3% більше від обсягу січня–жовтня 2018р. У жовтні п.р. роздрібний товарооборот становив 69,5 млрд.грн і проти жовтня 2018р. зріс на 12,2%, проти вересня 2019р. – на 2,4%.

 

 

Транспорт

 

У січні–жовтні 2019р. вантажооборот підприємств транспорту становив  282,3 млрд.ткм, або 102,2% від обсягу січня–жовтня 2018р. Підприємствами транспорту перевезено 561,6 млн.т вантажів, що становить 108,8% від обсягів січня–жовтня 2018р.

 У січні–жовтні 2019р. залізничним транспортом перевезено 262,1 млн.т вантажів, що на 2,3% менше, ніж за січень–жовтень 2018р., у т.ч. у внутрішньому сполученні та на експорт – 220,2 млн.т, що на 1,1% менше, ніж у січні–жовтні 2018р. Перевезення лісових вантажів знизилося на 59,4%, будівельних матеріалів – на 21,0%, брухту чорних металів – на 18,0%, коксу – на 9,3%, цементу – на 5,6%, кам’яного вугілля – на 4,2%, чорних металів – на 3,4%. Разом із цим перевезення у внутрішньому сполученні та на експорт нафти і нафтопродуктів збільшилося на 0,1%, залізної та марганцевої руди – на 3,2%, зерна та продуктів перемелу – на 23,9%, хімічних і мінеральних добрив – на 32,9%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–жовтень 2019р. виконано вантажооборот в обсязі 40,7 млрд.ткм, який зріс на 15,8% порівняно із січнем–жовтнем 2018р., та перевезено 203,4 млн.т вантажів, що на 32,0% більше, ніж у січні–жовтні 2018р.

Водним транспортом за січень–жовтень 2019р. перевезено вантажів у обсязі 5,1 млн.т, що на 7,1% більше, ніж за січень–жовтень 2018р. У загальних обсягах перевезень вантажів водним транспортом закордонні становили 41,5%. Порівняно із січнем–жовтнем 2018р. обсяги закордонних перевезень вантажів зменшилися на 1,2%.

У січні–жовтні 2019р. порівняно із січнем–жовтнем 2018р. збільшилися обсяги перекачки вантажів трубопровідним транспортом. Так, перекачка аміаку зросла на 10,6%, газу – на 0,6%. Транзит аміаку збільшився на 11,1%, газу – на 1,7%. Разом із цим перекачка та транзит нафти зменшилися відповідно на 1,9% та на 4,3%.

У січні–жовтні 2019р. вантажооборот авіаційного транспорту становив 246,2 млн.ткм, що на 9,7% менше, ніж за січень–жовтень 2018р. Авіаційним транспортом перевезено 75,8 тис.т вантажів, що на 4,8% менше, ніж за січень–жовтень 2018р.

У січні–жовтні 2019р. пасажирооборот підприємств транспорту становив 91,4 млрд.пас.км, або 104,1% від обсягу за січень–жовтень 2018р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 3539,2 млн. пасажирів, або 94,4% від обсягу січня–жовтня 2018р.

Перевезення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень міською електричкою) порівняно із січнем–жовтнем 2018р. зменшилося на 1,3%. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 1505,4 млн. пасажирів, що на 5,5% менше, ніж за січень–жовтень 2018р. Авіаційним транспортом перевезено 11,9 млн. пасажирів, що на 10,3% більше, ніж у січні–жовтні 2018р. Міським електротранспортом перевезено 1890,7 млн. пасажирів, що на 6,0% менше, ніж за січень–жовтень 2018р.

 

Державна служба статистики України

 

© Держстат України, 1998-2019
Дата останньої модифікації:
09.12.2019

Контент доступний за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 International license,
якщо не зазначено інше