ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держкомстату

01.04.2009р.  № 110

 

Методологічні роз'яснення щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках  статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності

 

 

Анотація

 

У методологічних роз'ясненнях наведено порядок обліку нерухомого майна нерезидентів в Україні, інформаційні джерела, що визначають респондентів, які отримали іноземні інвестиції у вигляді нерухомого майна.

Користувачами цих методологічних роз'яснень є територіальні  органи державної статистики, що здійснюють збір інформації з інвестицій зовнішньоекономічної діяльності за формою державної статистичної звітності № 10-зез "Звіт про іноземні інвестиції в Україну".

Положення методологічних роз'яснень будуть удосконалюватися з подальшим розвитком статистики інвестицій зовнішньоекономічної діяльності  та інших галузей статистики України.

 

Передмова

 

Інформація з інвестицій зовнішньоекономічної діяльності збирається органами державної статистики за формами державної статистичної звітності № 10-зез "Звіт про іноземні інвестиції в Україну" та №13-зез "Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу", затвердженими наказом Держкомстату України від 27.07.2007 № 264 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньоекономічної діяльності".

Поряд із грошовою формою здійснення іноземних інвестицій в Україні на практиці поширено внесення  інвестицій у вигляді нерухомого майна.

Рекомендації щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності є важливими з точки зору викладення процедури контролю отриманої статистичної інформації і відповідно поліпшення її якості.

Відповідно до Порядку надання інформації для складання платіжного балансу, затвердженого спільною постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 517 "Про складання платіжного балансу", статистичні дані з прямих інвестицій в Україну та з України подаються Держкомстатом Національному банку України.

  

1. Загальні положення

 

          Терміни, що використовуються (наводяться) у методологічних роз'ясненнях.

Дипломатичне представництво - посольство (нунціатура), місія (інтернунціатура) або інше дипломатичне представництво іноземної держави (включаючи персонал, споруди та приміщення).

Економічна територія – це географічна територія, що знаходиться під юрисдикцією уряду даної країни, у межах якої робоча сила, товари та капітал можуть вільно переміщуватись. Економічна територія включає повітряний простір, територіальні води і ту частину континентального шельфу, на яку країна має виключне право володіння, територіальні анклави, що розташовані в інших країнах (території дипломатичних установ, військових баз тощо). Таким чином, до економічної території країни не входять територіальні анклави, що використовуються урядами інших країн або міжнародними організаціями, які розташовані в географічних кордонах цієї країни.

Економічна територія не обов’язково збігається з кордонами, які визначені політично, вона складається з території, що адмініструється урядом конкретної країни.

Міжнародна інвестиційна позиція – це статистичний звіт, що відображає накопичені запаси зовнішніх фінансових активів та пасивів країни, тобто всі фінансові вимоги та зобов’язання резидентів країни щодо нерезидентів.

Нерухоме майно (нерухомість) – об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на: 

а) будівлі, а саме: приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями. Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі;

б) споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.

До вартості нерухомості у вигляді землі включаються також вартість будь-яких її капітальних поліпшень, у тому числі її планування, іригації, осушення, та дороги (шляхи).

Представництво іноземної організації – представництво іноземної фірми, банку, зарубіжного органу масової інформації тощо (включаючи персонал, споруди та приміщення).

Представництво і установа - дипломатичне представництво, консульська установа, представництво міжнародної організації та представництво іноземної організації.

Платіжний баланс – узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світогосподарських зв’язків.

Рухоме майно   –  майно, відмінне від нерухомого.

Установчі документи суб'єкта господарювання – рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Філія – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

 

2. Нормативно-правові акти щодо обліку нерухомого майна у складі інвестицій зовнішньоекономічної діяльності

 

Міжнародна методологія та стандартна класифікація компонентів інвестицій зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі нерухомого майна, визначаються:

· Керівництвом з платіжного балансу  МВФ (5-те видання);

· Стандартним визначенням прямого іноземного інвестування Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD, 3-тє видання).

Поряд із міжнародними документами облік нерухомого майна, як складової інвестицій зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється відповідно до законів України:

· "Про інвестиційну діяльність";

· "Про зовнішньоекономічну діяльність";

· "Про режим іноземного інвестування".

 

 3. Форми здійснення інвестицій у вигляді нерухомого майна

 

Інвестиції у вигляді нерухомого майна згідно зі  ст.3 Закону України "Про режим іноземного інвестування" можуть здійснюватись у таких формах:

– часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

– створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

– придбання не забороненого законами України нерухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

  

4. Інформаційні джерела щодо визначення  респондентів

 

Інформаційними джерелами щодо визначення  респондентів, які  отримали  іноземні інвестиції у формі нерухомого майна є:

· інформаційні повідомлення про внесення іноземної інвестиції, які надаються органами державної реєстрації органам державної статистики на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 928 (містять запис щодо підприємства, яке отримало інвестиції та форми здійснення інвестиції);

· інформація Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо зареєстрованих філій (код за КОПФГ 610) та представництв (код за КОПФГ 620), що мають іноземних засновників;

· повідомлення у засобах масової інформації. 

  

5. Порядок обліку інвестицій у вигляді нерухомого майна у статистичній звітності

 

Облік іноземних інвестицій (внесків нерезидентів) у формі нерухомого майна здійснюється так.

5.1. За умови створення підприємств, що повністю або частково належать нерезиденту:

підприємства-резиденти, до статутних капіталів яких внесено іноземні інвестиції у формі нерухомого майна, у державній статистичній звітності за формою № 10-зез "Звіт про іноземні інвестиції в Україну" наводять вартість майна, що зазначена в установчих документах.

При цьому внесена інвестиція класифікується як пряма або портфельна в залежності від питомої ваги вартості внесеного нерухомого майна до статутного (складеного, пайового) капіталу.

Якщо внески становлять 10 або більше відсотків, то інвестиція класифікується як пряма і обліковується у розділі І "Прямі інвестиції" за показниками "Збільшення капіталу нерезидента - всього" (ряд.02),  "Внески у вигляді рухомого та нерухомого майна" (ряд.11) та "Сукупний капітал нерезидента в Україні на кінець звітного періоду" (ряд.26).

Якщо внески становлять менше 10 відсотків, то інвестиція класифікується  як портфельна і відображається  у розділі ІІ "Портфельні  інвестиції" за показниками "Збільшення капіталу нерезидента - всього" (ряд.43), "Інвестиції (майно, майнові права), що входять до статутного фонду"  (ряд.44),   "Капітал нерезидента на кінець звітного періоду" (ряд.53) та "Інвестиції (майно, майнові права), що входять до статутного фонду" (ряд.54).

Слід мати на увазі, що зміна вартості нерухомого майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному (складеному, пайовому) капіталі, вказаної в установчих документах, якщо інше не передбачено установчими документами. Тобто при здійсненні  нерезидентами таких операцій показник форми № 10-зез "Питома вага прямих інвестицій нерезидента в статутному фонді підприємства у %"  (ряд. 40) не змінюється.  

Вилучення нерезидентом вищезгаданих (майнових) внесків відображається у формі № 10-зез:

- по прямих інвестиціях за показниками "Зменшення капіталу нерезидента - всього" (ряд.19), "Вилучення капіталу" (ряд.20), "у тому числі у вигляді рухомого і нерухомого майна" (ряд.20.3) та "Сукупний капітал нерезидента в Україні на кінець звітного періоду" (ряд.26);

- по портфельних інвестиціях за показниками "Зменшення капіталу нерезидента - всього" (ряд.48), "Інвестиції (майно, майнові права), що входять до статутного фонду"   (ряд.49),    "Капітал нерезидента на кінець звітного періоду" (ряд.53) та "Інвестиції (майно, майнові права), що входять до статутного фонду" (ряд.54) .  

5.2. За умови створення нерезидентами філій та представництв, які є їх відокремленими підрозділами:

філії та представництва наводять у формі № 10-зез вартість майна, яким наділяє їх  нерезидент, а саме вартість будинків та споруд, що знаходяться у користуванні цих підрозділів. 

Зокрема, вартість санаторіїв та будинків відпочинку, що знаходяться на території України та є філіями підприємств - нерезидентів (юридичних осіб інших держав), має обліковуватись  у формі  № 10-зез на загальних підставах.   

5.3. Відповідно до визначення економічної території країни-резидента дипломатичні представництва, консульські установи, військові бази, наукові станції, імміграційні та інформаційні служби країн-нерезидентів тощо є анклавами. Тому облік іноземних інвестицій, у тому числі у вигляді нерухомого майна, за такими категоріями представництв не здійснюється.

 

Перелік використаних джерел

 

1.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

2.

Господарський  кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

3.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 № 1560-ХІІ.

4.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-ХІІ.

5.

Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 № 93/96-ВР.

6.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV.

7.

Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-ХІІ.

8.

Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999

№ 679-ХІV.

9.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93.

10.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17.03.2000 № 517 "Про складання платіжного балансу України".

11.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.1995 № 146 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 № 670) "Про затвердження Положення  про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні".

12.

Постанова Кабінету Міністрів України  від 07.08.1996 № 928 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій".

13.

Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.04.2007 № 54 "Про затвердження форм реєстраційних карток".

14.

Керівництво з платіжного балансу МВФ (5-те видання).

15.

Стандартне визначення прямого іноземного інвестування Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD, 3-тє видання)

16.

Методичні коментарі з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції НБУ.