ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держкомстату

10.12.2010 р. № 504

 

Методологічні положення щодо складання балансів активів і пасивів

Передмова 

Методологічні положення підготовлено на виконання Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року (постанова Кабінету Міністрів України від 07.04.2003р. № 475) згідно з методологічними принципами міжнародного стандарту Системи національних рахунків (далі – СНР), прийнятого у 1993 році Комісією європейських товариств, Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Організацією Об’єднаних Націй і Світовим банком, а також Європейської системи національних і регіональних рахунків (ESA’95). При цьому враховано особливості економіки та нормативної бази України, специфіку її первинного обліку та звітності.

У цих Методологічних положеннях розглянуто принципи побудови балансів активів і пасивів, які призначені для аналізу вартості нефінансових та фінансових активів і зобов’язань на певну дату по інституційних секторах і національного багатства для економіки в цілому.

Методологічні положення призначено для застосування в практичній роботі Держкомстату, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку та наукових установ.

 

1. Загальні положення

Баланс активів і пасивів – звіт, який складають на певну дату і який відображає вартість активів, що є у власника цих активів, та зобов’язань. Балансуючою статтею є чиста вартість капіталу. Запаси активів і зобов’язань, які враховано в балансі, оцінюють у ринкових цінах на дату складання балансу.

Активи, які наводять у балансах активів і пасивів, є економічними активами.

Економічні активи визначають як об’єкти, що володіють вартістю, на які інституційні одиниці (індивідуально чи колективно) встановлюють права власності, і в результаті володіння ними (чи використання яких) протягом певного періоду його власник може отримати економічні вигоди (прибуток від виробництва, доходи від власності, холдинговий прибуток/збиток).

Баланси активів і пасивів складають для інституційних секторів згідно з Класифікацією інституційних секторів економіки України [9], економіки в цілому та іншого світу в розрізі нефінансових і фінансових активів.

Для сектору баланс активів і пасивів показує вартість усіх активів – нефінансових та фінансових, а також зобов’язання та чисту вартість капіталу по сектору. Для економіки в цілому балансуючою статтею балансів активів і пасивів є національне багатство – сума нефінансових активів країни та її чистих вимог до іншого світу.

Баланс активів і пасивів для іншого світу називають рахунком зовнішніх активів і пасивів, який повністю складається з фінансових активів та зобов’язань.

Баланс завершує послідовність системи національних рахунків, відображаючи підсумкове значення всіх операцій по рахунках виробництва, розподілу й використання доходу, а також нагромадження. Він складається з початкового балансу, рахунків нагромадження (рахунок капіталу [5] та фінансовий рахунок [6]), рахунку інших змін в обсязі активів [7], рахунку переоцінки [8] та заключного балансу.

Рахунки нагромадження показують зміни у вартості активів, пасивів і чистої вартості капіталу протягом звітного періоду. Основну звітну тотожність, яка зв’язує початковий і заключний баланси по цьому активу, виражають так:

а) вартість запасів активів певного виду в початковому балансі;

б) різниця між загальною вартістю придбаних активів і загальною вартістю вибулих активів у результаті операцій, які здійснили протягом звітного періоду; при цьому операції з нефінансовими активами враховують у рахунку капіталу, а операції з фінансовими активами – у фінансовому рахунку;

мінус

споживання основного капіталу (СОК, для основного капіталу);

плюс

в) величина інших змін (з позитивним чи негативним знаком) в обсязі активів, наприклад, у результаті відкриття місцезнаходження корисних копалин або знищення активу (у результаті військових дій або стихійного лиха); такі зміни враховують у рахунку інших змін в обсязі активів;

г) величина номінального холдингового прибутку (з позитивним або негативним знаком), отриманого за цей період у результаті зміни ціни активу; такий прибуток уключають у рахунок переоцінки.

тотожно

д) вартість запасів цих активів у заключному балансі.

Кожну статтю в балансі активів і пасивів мають оцінювати так, ніби актив було придбано на дату складання балансу, включаючи будь-які пов'язані із цим витрати щодо передачі прав власності у випадку нефінансових активів. Такий підхід передбачає оцінку активів і зобов'язань із використанням поточних ринкових цін. Це означає, що активи варто оцінювати за допомогою:

- цін покупців, якщо вони придбані;

- основних цін, якщо ці основні засоби зроблено власними силами для власного використання, або за допомогою основних цін на аналогічні товари, або по сумі витрат на виробництво, якщо основні ціни відсутні. Але згідно з міжнародною практикою доцільно використовувати ціни, які існують на ринку на дату складання балансу.

Баланс активів і пасивів розробляють за видами нефінансових (основний капітал, матеріальні оборотні кошти) та фінансових активів і зобов'язань. Для його складання використовують інформацію статистичної та фінансової звітності підприємств, фінансових установ і бюджетних організацій, а також банківської статистики, статистики платіжного балансу (Додаток 1).

Загальна схема балансів активів і пасивів у розрізі їх видів наведена в Додатку 2.

2. Баланс нефінансових активів
2.1. Баланс основного капіталу

Відповідно до СНР складання балансу в частині основного капіталу (Додаток 3) здійснюють на чистій основі, тобто за винятком СОК.

Початковий і заключний баланси основного капіталу визначають на основі валових запасів капіталу, оцінених у ринкових цінах на дату їх складання. Валовим запасом капіталу називають запас активів, який залишився з моменту останньої інвестиції та був переоцінений у ціни придбання нових капітальних товарів. Після відрахування з валових запасів накопиченого СОК отримують чисті запаси капіталу, які відображають у початковому та заключному балансах.

Рахунок  капіталу відображає вартість нефінансових активів, придбаних або реалізованих інституційними одиницями-резидентами шляхом проведення операцій, а також змін чистої вартості капіталу, зумовлених заощадженнями та капітальними трансфертами. Для побудови балансу основного капіталу цей рахунок використовують у частині валового нагромадження основного капіталу  (ВНОК) у фактичних цінах, величину якого оцінюють, виходячи із загальної вартості основного капіталу, придбаного інституційними одиницями (за винятком реалізованих) у звітному періоді, та збільшення його обсягу в результаті виробничої діяльності інституційних одиниць.

У рахунку переоцінки, що складається для основного капіталу,  відображають його номінальний холдинговий прибуток, який  розраховують як різницю між вартістю чистих запасів цих нефінансових активів на початок і кінець періоду за виключенням загальної вартості операцій та інших змін в обсязі.

Наступною складовою балансу основного капіталу є  рахунок інших змін в обсязі активів, який ураховує вартість ліквідованих основних засобів унаслідок аварій, стихійного лиха.

Згідно з міжнародними рекомендаціями вимірювання капіталу [3] переважним методом, який дозволяє здійснювати оцінки запасів капіталу, їх зміни з часом, є метод безперервної інвентаризації (МБІ). При його застосуванні, виходячи з міжнародної практики, здійснюють групування основного капіталу за такими видами:

-   житлові будівлі;

-   нежитлові будівлі та споруди (з урахуванням витрат на поліпшення матеріальних невироблених активів, включаючи землю, та витрат,  пов’язаних із передачею прав власності на невироблені активи);

-   машини й обладнання;

-   культивовані активи (довгострокові біологічні активи тваринництва і рослинництва);

-   нематеріальні основні засоби: витрати на розвідування корисних копалин; засоби програмного забезпечення; інші.

Відповідно до МБІ здійснюють послідовні розрахунки в постійних і поточних цінах щодо валових і чистих запасів. В основу цього методу покладено динамічні ряди річних даних ВНОК, скориговані  на інші зміни в обсязі основного капіталу в розрізі його видів  за весь період служби.

Спочатку проводять розрахунок ВНОК у постійних цінах певного базисного року за допомогою ряду зчеплених середньорічних індексів цін залежно від виду активу. На основі одержаних результатів здійснюють оцінку валових запасів основного капіталу в поточних цінах на дату складання балансу.

Для визначення чистих запасів капіталу в основному використовують схему ліквідації основних засобів у формі "дзвону". При цьому активи спочатку поступово вибувають через певний час після їх залучення до виробничого процесу, потім швидше – до максимального рівня при досягненні середнього терміну служби, а далі повільніше – до нуля протягом декількох років після закінчення середнього терміну служби.

Для побудови моделі ліквідації активів будують криву у формі "дзвону", яку описують такі математичні функції, як розподіл Уінфрі та логарифмічно нормальна функція.

Функція розподілу повністю характеризує активи віку Т, але має певний недолік. За функцією розподілу важко зробити висновок про характер розподілу активів віку Т на невеликій ділянці тієї або іншої точки числової осі. Для усунення цього недоліку вводять поняття щільності розподілу, яка є похідною від функції розподілу.

Зміст щільності розподілу полягає в тому, що вона показує, як часто з'являються активи віку Т у деякій ділянці при повторенні вимірів.

Щільність розподілу Уінфрі є симетричною.

Рис. 1 Щільність розподілу Уінфрі

Щільність розподілу Уінфрі записують так:

,

де fT – гранична вірогідність вибуття активу у віці T, де вік виражений як частка середнього строку експлуатації. Таким чином, T коливається від нуля до безкінечності, а fT – найбільший середній строк експлуатації.

а, m – параметри рівняння.

f0 задає форму/вид моди розподілу, тобто максимальної вірогідності вибуття (середнього строку експлуатації).

Щільність логарифмічно нормального розподілу є асиметричною.

 

Рис.2 Щільність логарифмічно нормального розподілу

Щільність логарифмічно нормального розподілу записують так:

,

де T - вік активу, σ - стандартне відхилення логарифмічно нормальної функції і μ – середнє.

Щільність нормального розподілу має такий вигляд:

 

 

σ розраховують як  і μ - як μ=ln(m)-0,5σ2,

де m і s – відповідно середній строк експлуатації та стандартне відхилення, які лежать в основі нормального розподілу.

У  результаті застосування МБІ одержують баланс основного капіталу на чистій основі, зокрема чисті запаси на початок і кінець періоду, ВНОК за виключенням СОК, і потім як різницю між приростом чистих запасів і нагромадженням основного капіталу визначають обсяг номінального холдингового прибутку для рахунку переоцінки.

2.2. Баланс матеріальних оборотних коштів

Запаси матеріальних оборотних коштів (МОК) охоплюють усі продукти, які є в цей час у суб’єктів економічної діяльності та не включені до ВНОК. До них належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари для перепродажу. МОК не включають вартість корисних копалин та інших природних ресурсів.

Для початкового та кінцевого балансів запаси МОК переоцінюють у ринкові ціни на дату складання балансу.

Наступною складовою балансу матеріальних оборотних коштів є рахунок капіталу, який  відображає зміну запасів МОК, що розраховують за звітними даними підприємств і організацій як різницю між вартістю запасів на кінець і на початок певного періоду, оцінених у середніх цінах цього періоду.

Рахунок переоцінки включає холдинговий прибуток/збиток запасів МОК, який  визначають для усунення впливу зміни цін. Його суму розраховують як різницю між приростом запасів за звітними даними підприємств і організацій у поточних цінах за звітний період і приростом перерахованих запасів у середні ціни цього періоду. Товари, що надходять у запаси МОК, розглядають як одержані власником підприємства в цього ж підприємства як виробника, а товари, що вилучають із запасів – як передані власником виробнику з метою використання у виробництві або для продажу. Такі внутрішні операції необхідно виражати в ринкових цінах, що діють на момент їхнього здійснення.

Рахунок інших змін в обсязі активів відображає інші зміни, які включають вартість ліквідованих товарних запасів у результаті таких виняткових подій, як стихійні лиха (повені, землетруси тощо) чи великі пожежі. Поточні втрати запасів, наприклад у результаті звичайного псування чи крадіжки, групують разом із вилученням товарів.

При складанні балансу матеріальних оборотних коштів обсяг інших змін в обсязі активів визначають як різницю між вартістю запасів МОК на кінець та початок періоду, їх зміною та холдинговим прибутком (Додаток 4).

3. Баланс фінансових активів

Фінансові активи – це активи, на які інституційні одиниці встановлюють права власності та від володіння якими протягом певного періоду їх власники можуть отримувати економічні вигоди. Відмінність фінансових активів від нефінансових полягає в тому, що більшість із фінансових активів являє собою вимоги до інших інституційних одиниць, тобто їм протистоять фінансові зобов’язання інших одиниць. Фінансові активи є засобом накопичення і збереження вартості, джерелом доходу від власності та потенційно здатні зростати в ціні протягом часу. Фінансові активи можуть створювати шляхом прийняття на себе зобов’язань.

Класифікація фінансових активів і пасивів чітко розподіляє типи інструментів залежно від ступеня ліквідності та юридичних характеристик, які визначають форму відповідних кредиторсько-дебіторських відносин. За цим принципом виділяють такі основні категорії:

- монетарне золото та спеціальні права запозичення (СПЗ);

- готівкові гроші та депозити;

- цінні папери, крім акцій;

- кредити та позики;

- акції та інші види участі в капіталі;

- страхові технічні резерви;

- інша дебіторська/кредиторська заборгованість.

Баланс фінансових активів/пасивів показує утримувані фінансові активи та непогашені фінансові зобов’язання на певну дату. Балансуючою статтею фінансового балансу є чисті фінансові активи, які визначають як суму результату від переоцінки, інших змін в обсязі фінансових активів та чистого кредитування/чистого запозичення. Особливістю складання цього балансу є те, що, на відміну від нефінансових активів, для фінансових активів спочатку здійснюють балансування окремо по активах і пасивах (Додаток 6), а потім знаходять між ними різницю (Додаток 5).

Початковий і заключний баланси відображають вартість усіх фінансових активів на початок та кінець звітного періоду.

Фінансовий рахунок показує механізм перерозподілу фінансових ресурсів між інституційними секторами, що відчувають їх нестачу (тобто чистих позичальників) та залучають необхідні кошти шляхом прийняття нових зобов'язань чи скорочення існуючих активів, та інституційними секторами – чистими кредиторами, які розміщують свої вільні кошти шляхом придбання нових фінансових активів або скорочення існуючих зобов'язань. Він показує, як надлишок або дефіцит на рахунку капіталу фінансують за рахунок операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями. На відміну від нефінансових операцій, існує багато операцій, які повністю відображають на фінансовому рахунку, коли один фінансовий актив обмінюють на інший або зобов’язання погашають активом. Такі операції вносять зміни в розподіл портфеля фінансових активів і зобов’язань, можуть змінювати загальні обсяги, проте не мають впливу на чисте кредитування/чисте запозичення.

Фінансовий рахунок є сальдуючою статтею при побудові балансу. При цьому коригування здійснюють по всіх фінансових інструментах.

Рахунок переоцінки відображає номінальний холдинговий прибуток, який, на відміну від нефінансових активів, є притаманним не для всіх фінансових інструментів. Його обсяг для певних видів активів визначають як зміну вартості для власника цього активу в результаті зміни цін на актив або обмінних курсів. Так, для монетарного золота, цінних паперів відслідковують вплив зміни ціни, а для готівкових грошей і депозитів, кредитів і позик, номінованих в іноземній валюті, – зміну обмінного курсу валют. Вартість фінансових активів в іноземній валюті оцінюють за їх поточною ринковою вартістю в іноземній валюті, конвертованій у національну валюту за поточним валютним курсом, який розраховують як середнє значення між курсом продажу та курсом покупки.

Поточна вартість готівкових грошей і депозитів, кредитів і позик, номінованих у національній валюті, залишається постійною з часом. Ціна такого активу завжди однакова. Номінальний холдинговий прибуток для таких активів дорівнює нулю. Різницю між вартістю цих активів на початок і кінець періоду, за винятком інших змін в обсязі активів, визначають вартістю операцій з цими активами. Холдинговий прибуток у цій категорії виникає тільки тоді, коли готівкові гроші та депозити номіновані в іноземній валюті. Він відображає зміни курсу валют до національної валюти.

З іншого боку, кількісною одиницею таких активів, як вексель, облігація чи акція, є сам цінний папір, ринкова ціна якого може змінюватися з часом. Коли випускають облігації з дисконтом, різниця між ціною випуску та номінальною вартістю або вартістю на момент погашення являє собою відсоток, який ураховують як доход від власності, що належить сплатити емітенту облігації за період її дії. Поступове збільшення ринкової вартості облігації відображає збільшення суми несплаченого боргу – розміру активу, це означає збільшення кількості фізичного обсягу, а не ціни. При цьому у власника облігації не виникає холдингового прибутку, а в емітента облігації – холдингового збитку.

Ціни облігацій з фіксованим відсотком також змінюються. Вплив зміни ставки відсотка на ціну облігації тим менший, чим ближче облігація до погашення. Зміна ціни облігації внаслідок зміни ринкової ставки відсотка являє собою зміну ціни, а не кількості. Тому вони створюють номінальний холдинговий прибуток чи збиток як для емітентів, так і для власників облігацій.

Векселі – це короткострокові цінні папери з меншими строками погашення, і холдинговий прибуток, який виникає внаслідок зміни ставки відсотка, звичайно менший, ніж для облігацій.

Перехід облігації в акції відображають двома фінансовими операціями за ціною, яка нижча ринкової ціни акцій, а холдинговий прибуток, який виникає при цьому, потрібно враховувати як зміну ціни в рахунку переоцінки.

Зміни в чистій вартості активів домашніх господарств у резервах по страхуванню життя та в пенсійних фондах, які мають місце між початком та кінцем звітного періоду внаслідок виникнення номінального холдингового прибутку чи збитку за резервами, що інвестуються страховими корпораціями та пенсійними фондами, відображають у рахунку переоцінки, як і зміни в попередніх сплатах премій і резервах для майбутніх сплат унаслідок виникнення холдингового прибутку або збитку.

Рахунок інших змін в обсязі фінансових активів служить для відображення активів, для яких на боці зобов’язань не існує навіть умовного зобов'язання. За даними цього рахунку їх "вводять" до СНР і "виводять" із неї. Також у цьому рахунку реєструють наслідки подій, які не передбачені в умовах договору, на підставі якого виникла фінансова вимога.

Крім того, особливостями цього рахунку є відображення:

- розподілу й анулювання СПЗ – нові їх розподіли з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) відображають у рахунку інших змін в обсязі активів так само, як і анулювання з боку МВФ. Розподіл призводить до збільшення активів Національного банку України, а анулювання – до їх зменшення. При цьому МВФ не приймає по таких активах ніяких зобов'язань;

- списання кредитором безнадійних боргів – ураховують визнання кредитором неможливості інкасації фінансової вимоги через банкрутство або інші фактори, а також наступне усунення такої вимоги з балансів активів і зобов’язань кредитора, так само як і усунення відповідного зобов'язання боржника.

Зміни в класифікації та структурі включають зміни в класифікації інституційних одиниць, секторів і в класифікації активів і пасивів.

Перекласифікація інституційної одиниці від одного сектору до іншого означає відповідне перенесення балансу її активів і пасивів. Якщо фінансову корпорацію наділяють правом приймати внески, то в класифікації секторів вона може бути переведена з підсектору "інші фінансові посередники" до підсектору "інші депозитні корпорації". Зміни в структурі інституційних одиниць уключають появу та зникнення деяких фінансових активів, що виникають при реструктуризації корпорацій. Коли корпорація перестає існувати як самостійна юридична особа в результаті поглинання іншими корпораціями, всі фінансові активи й зобов'язання (включаючи акції та інші види участі в капіталі) цієї корпорації по відношенню до корпорацій, що її поглинули, зникають із системи. Однак придбання акцій та інших видів участі в капіталі корпорації (як частина цього злиття) необхідно відображати як фінансову операцію між новим і попереднім власником. Заміну існуючих акцій на акції нової корпорації враховують як викуп акцій, який супроводжує випуск нових акцій. Фінансові активи/зобов'язання, які існували між поглинутою корпорацією та третіми сторонами, залишають без змін та переходять до нової корпорації. Також якщо корпорація юридично розподіляється на дві інституційні одиниці (або більше), то в цій категорії враховують виникнення нових фінансових активів.

Для окремих видів фінансових активів характерним є різне призначення, яке враховують при складанні фінансового рахунку та початкового балансу. Зміну в класифікації реєструють за однаковою вартістю для обох записів, тобто за вартістю активу до зміни його використання.

Додаток 1

Джерела інформації

№ п/п

Найменування

 

Державні статистичні спостереження

1.

Форма № 2-інвестиції "Капітальні інвестиції"

2.

"Інструментарій з розрахунку окремих показників балансу худоби в сільськогосподарських підприємствах"

3.

Форма № 3-лг "Лісогосподарська діяльність"

4.

Форма №1 "Баланс"

5.

Форма №1-м "Баланс"

6.

Форма №2 "Звіт про фінансові результати"

7.

Форма №2-м "Звіт про фінансові результати"

8.

Форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності"

9.

Форма №1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”

10.

Форма № 1-громадська організація "Звіт про діяльність громадської організації"

11.

Форма № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства"

12.

Форма №2-Б "Звіт про випуск, розміщення та обіг цінних паперів"

 

Адміністративні дані органів державної влади й органів місцевого самоврядування

13.

Звіт про виконання Державного бюджету України за видатками

14.

Звіт про виконання бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за видатками

15.

Зведені показники балансів головних розпорядників коштів Державного бюджету

16.

Звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України

17.

Звіт про фінансовий стан (баланс) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя

18.

Форма №1 "Баланс" Пенсійного фонду України

19.

Форма №1 "Баланс" Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

20.

Форма №1 "Баланс" Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

21.

Форма №1 "Баланс" Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

22.

"Звіт про доходи та витрати страховика" Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

23.

Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

 

Дані банківської статистики

24.

Платіжний баланс України

25.

"Баланс Національного банку України"

26.

"Зведений баланс банків України"

27.

ф.№ 748 "Звіт про касові обороти" Національного банку України

Додаток 2

  Баланси активів і пасивів

(млн.грн.)

 

Код рядка

Початковий баланс

Рахунки нагромадження

Рахунки інших змін в активах

У тому числі:

Заключний баланс

рахунок капіталу

фінансовий рахунок

 

рахунок інших змін в обсязі активів

рахунок переоцінки

А

Б

1

2

3

4=5+6

5

6

7

Нефінансові активи

01=02+03

 

 

 

 

 

 

 

Основний капітал

02

додаток 3, ряд.09  гр.1

додаток 3, ряд.09 гр.2-гр.3

 

 

додаток 3,

ряд.09 гр.4

додаток 3,

ряд.09 гр.5

додаток 3, ряд.09 гр.6

Запаси матеріальних оборотних коштів

03

додаток 4, ряд.05 гр.3

додаток 4, ряд.05 гр.4

 

 

додаток 4,

ряд.05 гр.5

додаток 4,

ряд.05 гр.6

додаток 4, ряд.05 гр.9

Фінансові активи за виключенням пасивів

04

додаток 5,

ряд. 08 гр.1

 

додаток 5,

ряд. 08 гр.2

додаток 5,

ряд. 08 гр.3

 

 

додаток 5,

ряд. 08 гр.4

 Чиста вартість капіталу (національне багатство)

05=01+04

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                Додаток 3
Баланс основного капіталу

(млн.грн.)

 

Код рядка

Початковий баланс

Рахунок капіталу

Рахунок інших змін в обсязі активів

Рахунок переоцінки (номінальний холдинговий прибуток/збиток)

Заключний баланс

валове нагромадження основного капіталу

споживання основного капіталу

 

А

Б

1

2

3

4

5=6-1-2+3-4

6

AN.111 Матеріальні основні засоби

у тому числі

01=02+…+05

 

 

 

 

 

 

AN.1111 житлові будівлі

02

 

 

 

 

 

 

AN. 1112 інші будівлі та споруди

03

 

 

 

 

 

 

AN.1113 машини та обладнання

04

 

 

 

 

 

 

AN.1114 культивовані активи

у тому числі

05=06+07

 

 

 

 

 

 

AN.11141 худоба

06

 

 

´

 

 

 

AN.11142 багаторічні насадження

07

 

 

 

 

 

 

AN.112 Нематеріальні основні засоби

08

 

 

 

 

 

 

Усього

09=01+08

 

 

 

 

 

 

 Додаток 4
Баланс матеріальних оборотних коштів

 (млн.грн.)

Види запасів

Код

рядка

Початковий баланс

Рахунок капіталу (зміна запасів матеріальних оборотних коштів)

Рахунок інших змін в обсязі активів

Рахунок переоцінки (номінальний холдинговий прибуток/збиток)

Заключний баланс

звітні дані на початок року

індекс середньорічних цін виробників***

скориговані звітні дані у ринкових цінах

звітні дані на кінець року

індекс середньорічних цін

виробників***

скориговані звітні дані у ринкових цінах

А

В

1

2

3=гр.1*гр.2

4

5=9-3-4-6

6=7-1-4

7

8

9=гр.7*гр.8

AN.121 Виробничі запаси*

01

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AN.122 Незавершене виробництво**

02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AN.123 Готова продукція**

03

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AN.124 Товари для перепродажу*

04

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього

05=01+…+04

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для гр.1 та гр.7

*Форма №1 «Баланс», форма №1-м «Баланс», форма №5 "Примітки до річної фінансової звітності"

**Форма №1-підприємництво

***Розраховують на основі зчепленого ряду середньомісячних індексів цін виробників, виходячи з певного базового року

Додаток 5
Баланс чистих фінансових активів 

(млн.грн)

 

Код рядка

Початковий баланс

Фінансовий рахунок

Рахунки інших змін в активах

Заключний баланс

А

Б

1

(додаток 6 гр.2-гр.3)

2

(додаток 6 гр.2-гр.3)

3

(додаток 6 гр.2-гр.3)

4=1+2+3

AF.1 Монетарне золото та СПЗ

01

 

 

 

 

AF.2 Готівкові гроші та депозити

02

 

 

 

 

AF.3 Цінні папери, крім акцій

03

 

 

 

 

AF.4 Кредити та позики

04

 

 

 

 

AF.5 Акції та інші види участі в капіталі

05

 

 

 

 

AF.6 Страхові технічні резерви

06

 

 

 

 

AF.7 Інша дебіторська/ кредиторська заборгованість

07

 

 

 

 

Усього

08=01+…+07

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

 Баланс фінансових активів і пасивів для національної економіки та іншого світу

 (млн.грн.)

Активи

 

Пасиви

Інший світ

Економіка в цілому

Економіка в цілому

Інший світ

1

2

 

3

4

 

 

 

Початковий баланс

 

 

 

 

F.1

Монетарне золото та СПЗ

 

 

 

 

F.2

Готівкові гроші та депозити

 

 

 

 

F.3

Цінні папери, крім акцій

 

 

 

 

F.4

Кредити та позики

 

 

 

 

F.5

Акції та інші види участі в капіталі

 

 

 

 

F.6

Страхові технічні резерви

 

 

 

 

F.7

Інша дебіторська/ кредиторська заборгованість

 

 

 

 

D.90

Чиста вартість капіталу

гр.2-гр.3

гр.1-гр.4

 

 

 

Фінансовий рахунок

 

 

 

 

F.1

Монетарне золото та СПЗ

 

 

 

 

F.2

Готівкові гроші та депозити

 

 

 

 

F.3

Цінні папери, крім акцій

 

 

 

 

F.4

Кредити та позики

 

 

 

 

F.5

Акції та інші види участі в капіталі

 

 

 

 

F.6

Страхові технічні резерви

 

 

 

 

F.7

Інша дебіторська/ кредиторська заборгованість

 

 

 

 

 

Рахунки інших змін в активах

 

 

 

 

F.1

Монетарне золото та СПЗ

 

 

 

 

F.2

Готівкові гроші та депозити

 

 

 

 

F.3

Цінні папери, крім акцій

 

 

 

 

F.4

Кредити та позики

 

 

 

 

F.5

Акції та інші види участі в капіталі

 

 

 

 

F.6

Страхові технічні резерви

 

 

 

 

F.7

Інша дебіторська/ кредиторська заборгованість

 

 

 

 

 

Заключний баланс

 

 

 

 

F.1

Монетарне золото та СПЗ

 

 

 

 

F.2

Готівкові гроші та депозити

 

 

 

 

F.3

Цінні папери, крім акцій

 

 

 

 

F.4

Кредити та позики

 

 

 

 

F.5

Акції та інші види участі в капіталі

 

 

 

 

F.6

Страхові технічні резерви

 

 

 

 

F.7

Інша дебіторська/ кредиторська заборгованість

 

 

 

 

D.90

Чиста вартість капіталу

гр.2-гр.3

гр.1-гр.4

ЛІТЕРАТУРА

1. Система национальных счетов. Комиссия европейских сообществ, МВФ, ОЭСР, ООН, Всемирный банк, 1993. – Брюссель/Люксембург, Вашингтон, О.К., Нью-Йорк, Париж. – 1998.

2. European System of Accounts (ESA 1995). Eurostat.

3. MEASURING CAPITAL, OECD Manual, STATISTICS DIRECTORATE, National Accounts Division, Draft version 30-May-2008.

4. Manual on sources and methods for the compilation of ESA 95 financial accounts, Eurostat – 2009.

5. Методичні рекомендації щодо складання рахунку капіталу за інституційними секторами економіки. Державний комітет статистики України, Київ. – 2008.

6. Методологічні положення щодо складання фінансового рахунку. Державний комітет статистики України, Київ. – 2004.

7. Методологічні положення щодо складання рахунку інших змін в обсязі активів. Державний комітет статистики України, Київ. – 2009.

8. Методологічні положення щодо складання рахунку переоцінки. Державний комітет статистики України, Київ. – 2005.

9. Класифікація інституційних секторів економіки України. Державний комітет статистики України, Київ. – 2005.