Методологічні пояснення

  

Кількість адміністративно-територіальних одиниць наведена за даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України.

Розрахунок (оцінка) чисельності населення – наближене визначення чисельності населення на території країни або її частини без проведення перепису населення.

Поточні розрахунки (оцінки) чисельності населення на 1 січня базуються на даних останнього перепису населення з урахуванням природного і міграційного рухів населення, а також змін чисельності населення внаслідок адміністративно-територіальних змін.

Розрахунки (оцінки) складу населення за віком базуються на методі пересування за віком. Пересування за віком – перехід осіб певного віку "х" до наступного віку "х+1", при цьому чисельність цих осіб відповідно зменшується внаслідок смертності та змінюється за рахунок міграції.

Наявне населення – населення, яке на момент перепису перебуває на певній  території, враховуючи тимчасово проживаючих (за умови їхньої відсутності у постійному місці проживання не більше ніж 12 місяців).

Постійне населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на певній території, ураховуючи тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у місці постійного проживання не перевищувала 12 місяців.

Населення міське і сільське. Міське населення – населення, яке проживає у містах та селищах міського типу. Сільське населення – населення, яке проживає у селах і селищах.

Середня чисельність населення  розраховується як середня арифметична з чисельності на початок і кінець звітного періоду.

Природний рух населення демографічний процес, що змінює чисельність і склад населення внаслідок народжуваності, смертності, шлюбності та розлучуваності.

Відомості про народження, смерті, шлюби та розлучення формуються на підставі щорічної статистичної розробки даних актових записів цивільного стану, які заповнюються в органах державної реєстрації актів цивільного стану та надаються територіальними органами Міністерства юстиції України, та даних Державної судової адміністрації України.

Природний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю живонароджених та кількістю померлих.

Народжуваність, смертність на 1 000 осіб наявного населення (загальні коефіцієнти народжуваності, смертності) – відношення відповідно кількості живонароджених і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної чисельності наявного населення.

Природний приріст (скорочення) населення на 1 000 осіб наявного населення (загальний коефіцієнт природного приросту (скорочення)) –  відношення природного приросту (скорочення) населення до середньорічної чисельності наявного населення або різниця між загальними коефіцієнтами народжуваності та смертності.

Живонародження (народження дитини) повне вигнання або витягнення продукту зачаття з організму матері незалежно від тривалості вагітності, який після такого відокремлення дихає або виявляє інші ознаки життя, а саме: серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м’язів незалежно від того, перерізана пуповина чи ні та чи відшарувалася плацента.

Мертвонародження (мертвонароджений плід) – це смерть продукту зачаття до його повного зігнання або витягання з організму матері незалежно від тривалості вагітності; на смерть указує той факт, що після такого відділення плід не дихає чи не виявляє інших будь-яких ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або явні рухи довільних м’язів.

Кількість шлюбів на 1 000 осіб наявного населення (загальний коефіцієнт шлюбності) – відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року шлюбів до середньорічної чисельності наявного населення.

Кількість розлучень на 1 000 осіб наявного населення (загальний коефіцієнт розлучуваності) – відношення кількості розлучень протягом календарного року до середньорічної чисельності наявного населення.

Кількість позашлюбних народжень (кількість живонароджених у матерів, які не перебували в зареєстрованому шлюбі) включає народження, на час реєстрації яких походження дитини від батьків встановлюють шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини, які не перебувають у шлюбі,  або тільки за заявою матері чи за рішенням суду, про що зазначають в актовому записі про народження.

Вікові коефіцієнти народжуваності (кількість живонароджених  на 1 000 жінок відповідного віку) характеризують інтенсивність народження в окремих вікових групах жінок і виключають вплив вікової структури на коефіцієнти народжуваності.

Вікові коефіцієнти народжуваності – відношення кількості живонароджених дітей (живонароджень) упродовж року в жінок цієї вікової групи до середньорічної чисельності жінок у цьому віці. При визначенні показників вікової групи молодше 20 років умовно взята чисельність жінок віком 15–19 років. Розрахунок показника для вікової групи 15–49 років здійснено з урахуванням дітей, народжених жінками у віці старше 49 років і молодше 15 років.

Вікові коефіцієнти народжуваності розраховано за п'ятирічними віковими групами.

Сумарний коефіцієнт народжуваності показує, скільки в середньому дітей народила б одна жінка упродовж усього репродуктивного періоду (15–49 років) при збереженні в кожному віці рівня народжуваності того року, для якого обчислені вікові коефіцієнти. Сумарний коефіцієнт народжуваності обчислюється як сума вікових коефіцієнтів народжуваності для вікових груп в інтервалі 15–49 років.

Вік період від народження людини до того чи іншого моменту життя. Вік визначають кількістю повних років, що прожиті людиною на цей момент, для дітей до 1 року – кількістю повних місяців, а для дітей до 1 місяця – кількістю повних днів, годин.

Вікова група населення – сукупність людей певного віку.

Середня очікувана тривалість життя при народженні – середнє число років, яке проживуть новонароджені за умови, що вікові рівні смертності залишаться такими, якими вони були на рік розрахунку.

Джерелом інформації про причини смерті є лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.

Розробка причин смерті в 2005 року здійснюється у відповідності з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду (МКХ-10).

Коефіцієнти смертності дітей у віці до 1 року за причинами розраховані діленням кількості померлих дітей у віці до 1 року від вказаних причин смерті на кількість живонароджених.

Перинатальний період – період, який починається з 22-го повного тижня (154-го дня) внутрішньоутробного життя плода (у цей час у нормі маса плода становить 500 г) і закінчується після 7 повних днів після народження.

Неонатальний період – період, який починається з народження дитини і закінчується через 28 повних днів після народження. У зв’язку з тим, що при визначенні кількості прожитих днів береться кількість повністю прожитих днів, то перший день життя позначається як 0 день життя, а неонатальний період позначається 0–27 днів. Ранній неонатальний період охоплює перший тиждень життя (0–6 днів), пізній неонатальний період – другий-четвертий тиждень (7–27 днів).

Неонатальна смерть – смерть серед народжених живими протягом перших 28 повних днів життя. Рання неонатальна смерть – смерть, яка настає у перші сім днів життя, пізня неонатальна смерть – смерть, яка сталася в період після 7-го дня життя до повних 28 днів.

Смерть, пов'язана з вагітністю це смерть жінки, яка настала під час вагітності або в межах 42 днів після пологів, незалежно від причини.

Материнська смерть – зумовлена вагітністю (незалежно від її тривалості та локалізації) смерть жінки, що настала в період вагітності або протягом 42 днів після закінчення вагітності з будь-якої причини, пов'язаної з вагітністю, обтяженої нею або її веденням, але не від нещасного випадку чи з випадкових причин.

Материнська смерть, безпосередньо пов'язана з акушерськими причинами (прямі акушерські причини) смерть матері внаслідок акушерських ускладнень стану вагітності (тобто вагітності, пологів та післяпологового періоду), а також унаслідок втручань, недогляду, неправильного лікування або низки подій, пов'язаних з будь-якою з вищезгаданих причин.

Материнська смерть, опосередковано пов'язана з акушерськими причинами (непрямі акушерські причини) – смерть унаслідок хвороби, що існувала раніше або виникла під час вагітності без зв'язку з безпосередньою акушерською причиною, проте обтяженої фізіологічним впливом вагітності.

Міграційний рух населення – демографічний процес, що змінює чисельність і склад населення за рахунок його територіального переміщення.

Відомості про міграційний рух населення формуються на підставі щорічної статистичної розробки даних відомостей про реєстрацію місця проживання фізичних осіб та відомостей про зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб, які надійшли від органів реєстрації (виконавчих органів сільської, селищної або міської ради, сільських голів (якщо відповідно до законодавства виконавчий орган сільської ради не утворено)).

Кількість прибулих/вибулих визначають за відомостями про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб.

Кількість вибулих визначають за відомостями про зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб.

Міграційний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількістю вибулих за її межі.

Загальний коефіцієнт міграційного приросту (скорочення) (на 10 000 осіб наявного населення) – відношення міграційного приросту (скорочення) населення до середньорічної чисельності наявного населення.

© Держстат України, 1998-2018
Дата останньої модифікації:
25.07.2018