Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори)

 

Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори) призначені для групування та систематизації інформації про поняття, об’єкти, явища, тощо в стандартний формат, що допомагає визначити їх подібність.

Відповідно до положень чинного законодавства, національні класифікатори прирівнюються до національних стандартів України, які, в свою чергу, ототожнюються з державними стандартами України, що прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та мають бути доступними для широкого кола користувачів. Таким чином, державні класифікатори одночасно є національними класифікаторами.

 

Термін "класифікація" теж застосовується неоднозначно. Наприклад, в міжнародній статистичній практиці класифікацією прийнято називати вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів (Стандартні статистичні класифікації: основні принципи. – Статистична комісія ООН (30-та сесія), 1999).

В національному законодавстві розрізняють поняття "класифікація" та "класифікатор". У цьому контексті класифікатор – це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання і цим угрупованням та об’єктам класифікації надано коди (ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення). Класифікація – це розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості (ДСТУ 1.10:2005 Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів).

В той же час, у вітчизняній статистичній науці класифікатори та класифікації (або номенклатури) розрізняють залежно від того, що класифікується: об'єкт чи явище. Класифікатором є систематизований перелік об’єктів (продукції, адміністративно-територіальних одиниць тощо), кожному з яких надано певний код. Відповідно, класифікацією є систематизований перелік явищ, (наприклад, видів економічної діяльності), кожному з яких надано певний код. (Парфенцева Н. – Міжнародні статистичні класифікації в Україні: впровадження й використання. Навчальний посібник. – К.: Основи, 2000. -351 с.).

Отже, в національній статистичній практиці документ, який використовується для групування та кодування інформації про об’єкти та явища, може бути як класифікатором, так і класифікацією.

 

Типологія статистичних класифікацій залежить від:

- сфери їх застосування;

- предметної області;

- ступеню гармонізації;

- рівня розповсюдження тощо.

 

Так, у державній статистичній діяльності класифікації застосовуються в системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та статистичних реєстрів, статистиці національних рахунків, інших галузях статистики.

 

Щодо предметної області класифікації розподіляються на економічні (Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація інституційних секторів економіки, Номенклатура продукції промисловості), соціальні (Класифікатор професій), юридичні (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), географічні (Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України).

 

За ступенем гармонізації розрізняють класифікації модельні (довідкові), похідні та пов’язані.

Модельні (довідкові) класифікації – це класифікації, які отримали широке призначення та офіційну згоду, а також схвалені та рекомендовані у якості моделей для розроблення чи перегляду відповідних класифікацій відносно структури, характеру та визначення категорій. Так, міжнародні статистичні класифікації – це модельні класифікації, схвалені Статистичною комісією ООН або іншими компетентними міжнародними організаціями, такими як Всесвітня митна організація, Міжнародний валютний фонд або Міжнародна організація праці, залежно від предметної області.

Похідні класифікації базуються на відповідних модельних (довідкових) класифікаціях. Групи в похідних класифікаціях створюються шляхом переміщення та/або деталізації (дезагрегації) позицій однієї чи більше модельних класифікацій.

Пов’язані класифікації – це класифікації, які забезпечують сукупність організованих категорій для тих самих змінних (змінної), що і у відповідних модельних класифікаціях, але в яких категорії можуть лише частково відноситися до категорій, визначених в модельних класифікаціях, або вони можуть бути пов’язані з модельною класифікацією лише на певних рівнях структури.

 

За рівнем розповсюдження класифікації бувають міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав).

 

У міжнародній статистичній практиці основні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції та товарів поєднані у взаємопов’язану систему. В Україні систему національних класифікацій розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. № 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". З огляду на це, для забезпечення можливості порівняння статистичних даних, при створенні основних національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності, продукції, товарів у якості базових були використані похідні європейські класифікації у незмінному вигляді, а деталізація (дезагрегація), що враховує національні особливості, здійснена на нижчих рівнях класифікації. Такий підхід забезпечив єдину інтерпретацію національних класифікацій з міжнародними, стандартизацію термінів, визначень, пояснень.

 

Разом з цим, у державній статистичній діяльності застосовуються статистичні класифікації без статусу. Це так звані локальні довідники, які створюються безпосередньо структурними підрозділами Держкомстату для вирішення окремих конкретних завдань  оброблення статистичної інформації державних статистичних спостережень.

 

Варто також зауважити, що система національних статистичних класифікацій не є статичною, незмінною структурою і потребує постійного супроводження та удосконалення. Зміни у чинному законодавстві, перегляд міжнародних модельних статистичних класифікацій, виникнення нових потреб у вивченні певних об'єктів та явищ потребують внесення відповідних змін до класифікацій.

 

Нижче наведено перелік національних (державних) статистичних класифікацій (класифікаторів), які використовуються органами державної статистики, а також термінологія, яка застосовується у контексті класифікацій:

 

№ п/п

Назва класифікації (класифікатора)

Абревіатура

Інформація щодо гармонізації

Організація з ведення

Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів

1

Класифікація видів економічної діяльності (ДК 009:2005)

Увага! Класифікація чинна до 31.12.2013

КВЕД-2005

Гармонізовано з NACE

(Rev. 1.1)

Держкомстат

(департамент  статистичної методології )

2

Класифікація видів економічної діяльності (ДК 009:2010)

КВЕД-2010

Гармонізовано з NACE

(Rev. 2)

Держкомстат

(департамент  статистичної методології )

3

Класифікація організаційно-правових форм господарювання

Увага! Класифікація чинна до 31.12.2014

Статистичний класифікатор організаційних форм суб'єктів економіки

Увага! Класифікатор чинний з 01.01.2015

КОПФГ

 

 

СКОФ

Х

 

 

Х

 

Держкомстат

(департамент статистичної методології )

 

Держстат України

(департамент статистичної інфраструктури)

4

Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України

КОАТУУ

Х

Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві, Держкомстат

(департамент статистичної методології )

5

Класифікація органів державного управління

КОДУ

Х

Держстат

 (департамент статистичної методології)

6

Класифікація країн світу

КС

Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 3166-1:2009

Держкомстат

 (департамент статистичної методології)

7

Класифікація валют

КВ

Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 4217:2001

Держкомстат

 (департамент статистичної методології)

Класифікації системи національних рахунків

8

Класифікація інституційних секторів економіки України

Увага! Класифікація чинна до 31.12.2014

 

 

Класифікація інституційних секторів економіки України
Увага! Класифікатор чинний з 01.01.2015

КІСЕ

 

 

КІСЕ

Відповідає міжнародному стандарту Системи національних рахунків (СНР'93)

 

 

Відповідає міжнародному стандарту Системи національних рахунків (СНР2008)

Держкомстат
(департамент макроекономічної статистики)

 

 

Держстат
(департамент статистичної інфраструктури)

 

9

Класифікація індивідуального споживання за цілями

КІСЦ

СОІСОР HBS, 2003

Держкомстат

 (департамент статистичної методології

 разом з департаментами обстежень домогосподарств та статистики цін)

Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності

10

Основні промислові групи

ОПГ

Аналог MIGs 2009

Держстат України (департамент статистики виробництва)

11

Статистична класифікація продукції

Таблиці відповідності

СКП-2011

Гармонізовано з CPA-2008

Держкомстат

 (департамент статистичної методології)

12

Номенклатура продукції промисловості

НПП

Гармонізовано з CPA 2008, PRODCOM 2013

Держстат (департамент статистики виробництва)

13

Державний класифікатор будівель та споруд

ДК БС

Гармонізовано з CC

ДНДІАСБ Держбуду

14

Номенклатура продукції будівництва

НПБ

Гармонізовано з CC

Держкомстат (департамент статистики виробництва), НТК статдосліджень

15

Номенклатура продукції сільського господарства

НПСГ

Забезпечено зіставність із категоріями СКП-2011

Держстат

(департамент статистики сільського господарства та навколишнього середовища)

16

Номенклатура продукції рибальства й аквакультури

НПРА

Забезпечено зіставність із категоріями СКП-2011

Держстат

(департамент статистики сільського господарства та навколишнього середовища)

17

Класифікація видів вантажів

КВВ

Гармонізовано з NST 2007

Держстат України (департамент статистики послуг)

18

Класифікатор відходів

КВ

Гармонізовано з КВЕД та ДКПП

Мінприроди України

19

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

УКТЗЕД

Гармонізовано з HS, CN

Держмитслужба

20

Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності

Увага! Ця класифікація втратила чинність з 01 квітня 2013 року.

Але може бути використана інформативно користувачами при запиті статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі послугами за попередні періоди.

КПЗЕД

КВЕД

Держкомстат (департамент статистики торгівлі, НТК статдосліджень)

21

Класифікація зовнішньоекономічних послуг

КЗЕП

РКППБ, рекомендована КСМТП (ООН, 2010) та КПБ-6 (МВФ, 2009)

Держстат (департамент статистики торгівлі)

22

Класифікатор професій

КП

Гармонізовано з ISCO-88

ДУ НДІ соціально-трудових відносин

23

Класифікація видів науково-технічної діяльності

КВНТД

В основу покладено принцип розподілу класів 73.10 та 73.20 КВЕД

Ведення здійснюється НТК статдосліджень на підставі рішень МОН, ВАК, НАНУ

24

Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку

КСПОВО

Гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 ISO 1000:1992

ДП "УкрНДНЦ" Держспоживстандарту України

Матеріали міжнародних статистичних організацій

 

Термінологія

 

Ведення класифікації; актуалізація класифікації – науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, охоплюючи розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації.

 

Класифікаційне угруповання – підмножина об’єктів, яка утворилась в результаті класифікації.

 

Код – знак (символ) чи сукупність знаків (символів), прийнятих для позначення об’єкта класифікації та (чи) класифікаційного угруповання.

 

Кодування – надання унікального коду об’єкту класифікації та (чи) класифікаційному угрупованню.

 

Об’єкт класифікації – елемент множини, що класифікується.

 

Ознака класифікації – властивість чи характеристика об’єкта, відповідно до якої здійснюється класифікація.

 

Організація з ведення класифікації – організація, яка здійснює науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, охоплюючи розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації.

 

Позиція класифікації – код класифікаційного угруповання та (чи) об’єкта класифікації і його назва.

 

Рівень класифікації – логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації (наприклад, ”клас” в КВЕД), властиве класифікації в цілому.

 

 

Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів 1)

 

Класифікація видів економічної діяльності 2)

 (КВЕД-2005)2)

 

 Увага! Класифікація чинна до 31.12.2013

 

Національний класифікатор ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД-2005), розроблений на заміну державного класифікатора ДК 009:96 "Класифікація видів економічної діяльності", прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005р.

Метою розроблення КВЕД-2005 (другої редакції) є приведення її у відповідність до нової редакції базової міжнародної статистичної Класифікації видів діяльності NACE (Rev.1.1), з якою гармонізована КВЕД, та здійснення перегляду певних позицій національного рівня КВЕД-2005.

Зміну № 1 до КВЕД прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 26.02.2007 № 40.

Зміну № 2 – наказом Держспоживстандарту України від 02.02.2009 № 56.

Ступінь гармонізації: КВЕД-2005 є ідентичною NACE (Rev.1.1) на рівні класу.

Об’єктами класифікації в КВЕД-2005 є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД-2005 є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. У разі використання класифікації в адміністративних цілях треба враховувати це первісне та переважне призначення КВЕД, оскільки принципи побудови класифікації, тип використовуваних одиниць статспостережень, порядок визначення та зміни їх основного виду економічної діяльності тісно пов’язані з метою статистичної діяльності.

Код виду економічної діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

- статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у ЄДРПОУ і статистичних реєстрах;

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць статспостережень та принципів визначення і зміни видів економічної діяльності підприємств.

 

Класифікація видів економічної діяльності

(КВЕД-2010)2)

 

Національний класифікатор ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД-2010), розроблений на заміну державного класифікатора ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010р. № 457 (зі змінами).

Метою перегляду КВЕД-2010 є перегляд базової міжнародної статистичної Класифікації видів діяльності NACE (Rev.2), затвердженої Регламентом (ЄС) Європейського парламенту та ради від 20 грудня 2006 року № 1893/2006.

Ступінь гармонізації: КВЕД-2010 є повністю ідентичною NACE (Rev.2).

Об’єктами класифікації в КВЕД-2010 є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі – суб'єкти), що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі.

КВЕД-2010 установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності.

Основне призначення КВЕД-2010 – визначати та кодувати основний та другорядні види економічної діяльності суб'єктів.

Крім того, КВЕД-2010 призначений забезпечувати:

– статистичний облік видів економічної діяльності;

– проведення державних статистичних спостережень й аналіз статистичної інформації на макрорівні (складання показників національних рахунків – рахунків виробництва й утворення доходу, таблиці "витрати-випуск");

– зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною через застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць і принципів визначення та змінення видів економічної діяльності суб'єктів.

Використання КВЕД-2010 для статистичних потреб передбачає дотримання методологічних правил, структури класифікації та визначених меж між позиціями, структурних зв’язків між класифікаціями діяльності, продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності, методу “зверху-вниз” (top-down) щодо основного виду діяльності, визначень статистичних одиниць тощо.

Будь-яке використання КВЕД-2010 не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

З метою запровадження КВЕД-2010 у державну статистичну діяльність, Держкомстатом підготовлено та прийнято Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (наказ від 23.12.2011 № 396).

 

 

Класифікація організаційно-правових форм господарювання

 

Державний класифікатор ДК 002:2004 Класифікація організаційно-правових форм господарювання” (КОПФГ) прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97.

КОПФГ розроблена на заміну державного класифікатора ДК 002-94 Класифікація організаційно-правових форм господарювання”.

Зміну № 1 до КОПФГ прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 30.05.2005 № 133, Зміну № 2 - наказом Держспоживстандарту України від 05.11.2007 № 297, Зміну № 3 - наказом Держспоживстандарту України від 27.04.2009 № 167..

Об’єктами класифікації в КОПФГ є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів: філій, представництв, а також фізичних осіб-підприємців, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікація призначена для використання органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й оброблення статистичної та адміністративної інформації, аналізу та узагальнення результатів економічної діяльності суб’єктів господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ведення державних реєстрів: ЄДРПОУ й Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР), тощо.

 

Статистичний класифікатор організаційних форм суб'єктів економіки

 

Статистичний класифікатор організаційних форм суб’єктів економіки (СКОФ) затверджений наказом Державної служби статистики України від 29.09.2014 №271 набуває чинності з 01.01.2015 року

СКОФ за своїм статусом є нормативно-технічним документом, який призначений і використовується для систематизації і впорядкування статистичної та адміністративної інформації органами державної статистики, органами державного управління та іншими користувачами в процесі обліку, збирання, систематизації та структурування інформації щодо організаційної та правової форми, в якій діє суб’єкт господарського права (юридична особа).

Об’єктом класифікації є організаційна форма юридичної особи - сукупність установлених нормами законодавства організаційних елементів, які визначають спосіб та порядок створення юридичної особи, виражають особливості сфери її діяльності та правовідносин (майнових, господарських, управлінських, земельних, трудових тощо), які виникають у процесі діяльності юридичної особи.

СКОФ використовується органами державної статистики в процесі забезпечення єдиного державного обліку суб’єктів економіки, а також для вирішення завдань, пов’язаних із формуванням державних інформаційних систем і ресурсів, веденням державних реєстрів, зокрема Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Єдиного реєстру об’єктів державної власності та інших, забезпеченням міжвідомчого інформаційного обміну, аналізом і узагальненням статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації та результатів економічної діяльності суб’єктів.

 

 

Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України

 

Державний класифікатор ДК 014-97 "Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України" (КОАТУУ) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 31.10.97 № 659.

КОАТУУ є наступником раніше діючого “Общесоюзного классификатора “Система обозначений объектов административно-территориального деления Союза ССР и союзных республик, а также населенных пунктов” (СОАТО)”. Введення в дію КОАТУУ припинило чинність СОАТО в Україні.

Зміни до КОАТУУ затверджено та введено в дію такими наказами:

Зміну № 1 – наказ Держстандарту України від 26.03.99 № 163;

Зміну № 2 – наказ Держстандарту України від 09.11.2001 № 546;

Зміну № 3 – наказ Держстандарту України від 29.11.2002 № 19;

Зміну № 4 – наказ Держспоживстандарту України від 28.01.2005 № 23;

Зміну № 5 – наказ Держспоживстандарту України від 04.08.2008 № 270.

Об’єктами класифікації в КОАТУУ є: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, селища, села тощо.

Уся сукупність об’єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири ієрархічні класифікаційні рівні. До кожного рівня класифікації входять об’єкти, що підпорядковані об’єктам попереднього рівня.

КОАТУУ призначено для забезпечення достовірності, цілісності, зіставленості даних у ході проведення автоматизованої обробки та під час поширення інформації у різних територіальних розрізах.

 

Класифікація органів державного управління

 

Класифікацію органів державного управління (КОДУ) затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 07.05.2013 №143 на заміну Класифікації органів державного управління, затвердженої  наказом Держкомстату України від  18.02.2011 №41.

КОДУ призначена  для забезпечення інформацією користувачів щодо управління об’єктами державної власності – здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб’єктами, визначеними Законом України “Про управління об’єктами державної власності”, реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб;

КОДУ використовують для обліку і моніторингу об’єктів державної власності відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. №499 із змінами), та на виконання Положення про Єдиний реєстр об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. №467, і Методики проведення інвентаризації об’єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 №1121.

Об’єктами класифікації КОДУ є:

▪ міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції, державні комітети тощо), органи державної влади зі спеціальним статусом, органи прокуратури, законодавчої та судової влади, інші державні органи та установи, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

▪ державні корпорації, державні наукові організації (Національна академія наук, галузеві академії), творчі спілки тощо, на які відповідними нормативними актами покладено функції з управління державним майном у визначеній сфері;

▪ місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Зміни до КОДУ затверджено та введено в дію такими наказами:

Зміну № 1 – наказ Держстату України від 25.11.2013 №359;

Зміну № 2 – наказ Держстату України від 27.05.2014 №175;

Зміну № 3 - наказ Держстату України від 05.09.2014 №256.

  

Класифікація країн світу 3)

 

Актуальна версія Класифікації країн світу (КС), що набуває чинності з 01 січня 2014 року, затверджена наказом Держстату України від 30 грудня 2013 року № 426 на заміну Класифікації держав світу, затвердженої наказом Держстату України від 05 вересня 2012 року № 373 (зі змінами).

КС гармонізована з міжнародним стандартом ISO 3166-1:2009 та відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 3166-1:2009 "Коди назв країн світу".

КС також ґрунтується на розробленому статистичним відділом Організації Об’єднаних Націй (ООН) списку «Standard Country or Area Codes for Statistical Use» (далі – список ООН). Назви країн світу наводяться у короткій формі, яка відповідає «Термінологічному бюлетеню» ООН. Такі назви країн використовують у сучасній практиці ООН і вони не завжди відповідають їх повній назві, яку використовують у міжнародних офіційних документах.

Об’єктом класифікації в КС є країни (сучасні і колишні), залежні та інші території, щодо яких є особлива геополітична зацікавленість, для універсального використання в різних сферах.

КС використовується для обліку та обміну інформацією зі статистики зовнішньої торгівлі, у банківських та фінансових сферах, при перевезенні експортно-імпортних вантажів та в інших випадках, коли необхідно скористатися кодовою формою позначення країн світу.

 

Класифікація валют 4)

 

Класифiкацію валют (КВ) затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 22.07.2010 № 528 на заміну Класифікації валют, затвердженої  наказом Держкомстату України від 08.07.2002 № 260.

КВ гармонізована з міжнародним стандартом ISO 4217:2008 "Коди для подання валют і фондів" та відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 4217:2010 "Коди для подання валют і фондів".

КВ запроваджує міжнародні коди для позначення валют.

Об'єктами КВ є національні валюти зазначених у національному стандарті ДСТУ ISO 3166-1:2009 країн світу, а також фонди.

КВ використовується для обліку та обміну інформацією зі статистики зовнішньої торгівлі, у банківських та фінансових сферах.

 

Класифікації системи національних рахунків

 

Класифікація інституційних секторів економіки України

 

Класифікацію інституційних секторів економіки України (КІСЕ), що набуває чинності з 01 січня 2015 року, затверджено наказом Державної служби статистики України від 03.12.2014 №378 на заміну Класифікації інституційних секторів економіки (КІСЕ), затвердженої наказом Держкомстату від 18.04.2005 №96.

Нову редакцію Класифікації інституційних секторів економіки (КІСЕ) України розроблено на виконання заходів щодо реалізації у 2014 році Стратегії розвитку державної статистики на період до 2017 року. При цьому були використані методологічні принципи міжнародного стандарту Системи національних рахунків 2008 року (СНР 2008) та Європейської системи національних та регіональних рахунків 2010 року (ESA 2010).

Метою перегляду КІСЕ є актуалізація методології національного рахівництва відповідно до оновлених за результатами останніх методологічних досліджень міжнародних стандартів і розширення потреб користувачів в умовах динамічного розвитку економічного середовища.

Об’єктом класифікації є інституційні одиниці, які відповідно до міжнародного стандарту СНР 2008 відносяться до певного сектору (підсектору) економіки.

КІСЕ забезпечує:

- облік підприємств і організацій за інституційними секторами (підсекторами) економіки у Реєстрі статистичних одиниць;

- проведення державних статистичних спостережень економічної діяльності підприємств і організацій за інституційними секторами (підсекторами) економіки;

- можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною;

- групування суб'єктів економіки за інституційними секторами (підсекторами) з метою здійснення на макрорівні оцінки результатів їхньої діяльності та фінансового стану.

Нова редакція КІСЕ зберігає основні теоретичні положення попередньої редакції, вміщує опис нових економічних явищ, деталізує визначення, концепції та наводить розширені роз'яснення.

 

Класифікації індивідуального споживання за цілями

 

Класифікацію індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) прийнято та надано чинності наказом Держкомстату від 29.12.2007 № 480.

КІСЦ є однією з функціональних класифікацій системи національних рахунків СНР`93. КІСЦ гармонізована з модельною Класифікацією індивідуального споживання за цілями Європейського Cоюзу – Classification of Individual Consumption by Purpose (COICOP-НВS), 2003, і розроблена з метою гармонізації з основними статистичними класифікаціями Європейського Союзу для застосування в національній статистичній практиці.

Об’єктами КІСЦ є витрати населення на товари та послуги з метою задоволення споживчих потреб.

КІСЦ призначена для застосування в обстеженні умов життя домогосподарств, розрахунку індексу споживчих цін, розрахунку кінцевих споживчих витрат інституційного сектору домашніх господарств згідно з методологією системи національних рахунків (СНР), зокрема, міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту (ВВП) за категоріями витрат.

КІСЦ забезпечує зіставлення національних статистичних даних, зокрема даних щодо кінцевих споживчих витрат сектору домашніх господарств з відповідними даними країн Європейського Союзу та статистичних служб решти країн світу.

 

 

Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності

 

Основні промислові групи

 

"Основні промислові групи" (ОПГ) в Україні є аналогом європейської класифікації основних промислових груп (MIGs 2009), яка визначена Регламентом Комісії (ЄС) № 656/2007 від 14 червня 2007 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 586/2001 від 26 березня 2001 року, яким внесено зміни до Постанови Ради (ЄС) №1165/98 від 19 травня 1998 року щодо короткострокової статистики підприємств у частині визначення MIGs.

Об’єктами класифікації є групи, які сформовані на основі призначення продукції: товари проміжного споживання, енергія, інвестиційні товари, споживчі товари тривалого використання, споживчі товари короткострокового використання. Групи утворені групуванням видів економічної діяльності у промисловості (секції B, C, D і E36 КВЕД-2010).

ОПГ використовуються задля розрахунку окремих показників, зокрема індексу промислової продукції за ОПГ. З 2014р. передбачено публікувати дані щодо індексів промислової продукції за ОПГ (див. Методику розрахунку інтегрального індексу виробництва (враховуючи індекси промислової та будівельної продукції), яка затверджена наказом Держстату від 14.03.2013 № 91).

 

Статистична класифікація продукції

 

Структуру Статистичної класифікації продукції (СКП-2011), розроблену на заміну СКП-2006, прийнято наказом Держкомстату від 07.10.2011 № 254.

В основу СКП покладено перелік продукції (товарів та послуг), що відповідає структурі базової міжнародної Класифікації продукції за видами економічної діяльності Європейського Співтовариства (СРА-2008), затвердженої Регламентом (ЄС) Європейського парламенту та ради від 23 квітня 2008  року № 451/2008.

Об’єктами класифікації в СКП є продукція (товари та послуги), яка є результатом усіх видів економічної діяльності, описаних у КВЕД-2010.

СКП установлює основи для розроблення та поширення статистичної інформації за видами продукції (товарів або послуг). Основний принцип СКП полягає в описі та структуруванні продукції, яка була отримана в результаті здійснення видів економічної діяльності.

Основним призначенням СКП є забезпечення:

- гармонізації з модельною Класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Співтовариства (СРА-2008);

- статистичного обліку продукції (товарів або послуг);

- проведення статистичних обстежень і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з інформацією Статистичної Комісії Європейського Союзу (Євростату), ООН, статистичних служб окремих країн.

СКП є основою для створення національних галузевих номенклатур продукції (товарів і послуг) із необхідним для організації статистичних спостережень у певній галузі рівнем деталізації.

З метою запровадження СКП-2011 у державну статистичну діяльність, Держкомстатом підготовлено та прийнято Методологічні основи та пояснення до позицій структури Статистичної класифікації продукції (наказ від 23.12.2011 № 397).

 

Номенклатура продукції промисловості

 

Номенклатуру продукції промисловості (НПП) затверджено і введено в дію наказом Держстату України від 17.12.2012 № 520 (зі змінами, затвердженими наказами від 27.12.2013 № 423 та від 05.12.2014 № 382).

Об'єктом класифікації у НПП є продукція, створена в результаті процесу промислового виробництва у видах економічної діяльності, що відносяться до секцій В, C, D КВЕД-2010.

НПП призначена для використання як єдина інформаційна мова при зборі, обробці, поширенні статистичної інформації щодо продукції та для її міжнародного співставлення. НПП може бути корисною для здійснення економіко-статистичного аналізу виробництва, реалізації та використання продукції на макроекономічному, регіональному і галузевому рівнях, а також для структурування інформації за видами виробленої продукції з метою проведення маркетингових обстежень і здійснення постачально-збутових операцій.

 

Державний класифікатор будівель та споруд

 

Державний класифікатор ДК 018-2000 “Державний класифікатор будівель та споруд” (ДК БС) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507.

Введення в дію ДК БС в Україні припинило чинність в Україні “Общесоюзного классификатора строительной продукции” (ОК СП – 1-88-17) а також групи 45.6 – “Будинки, будівлі, промислові та інженерні споруди” ДКПП (ДК 016-97).

ДК БС гармонізовано з Класифікацією типів споруд Євростату (СС) на рівні 4-х знаків (розділ-клас), що надає змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення із статистичними даними Євростату без перехідних таблиць, а також забезпечує можливість входження через систему перехідних ключів до центральної класифікації товарів ООН (СРС).

Об’єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

ДК БС призначено для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами і фізичними особами-підприємцями та іншими суб’єктами господарювання в Україні.

Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення таких завдань:

- виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;

- проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;

- проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;

- проведення соціологічних досліджень з питань будівництва і забезпечення житлом населення України;

- прогнозування інвестицій в економіку України.

 

Номенклатура продукції будівництва

 

Номенклатуру продукції будівництва (НПБ) затверджено та введено в дію наказом Держкомстату України від 30.08.2002 № 321.

НПБ гармонізовано з статистичною класифікацією Європейського Союзу – Класифікацією будівель (СС), вона також відповідає Державному класифікатору будівель та споруд (ДК БС).

Об'єктами класифікації в НПБ є житлові, нежитлові будівлі та інженерні споруди, які призначені для надання послуг або випуску продукції.

НПБ є статистичною класифікацією, яка призначена для використання під час оброблення статистичної інформації щодо продукції будівництва.

Впровадження НПБ забезпечує:

- проведення кон'юнктурних статистичних спостережень у будівництві;

- здійснення групувань будівель та споруд за окремими видами продукції будівництва з відповідними одиницями виміру;

- виконання робіт з перепису, обліку та оцінки стану будівель та споруд, які знаходяться у стадії будівництва;

- отримання інформації про будівлі та споруди, які передбачається збудувати у наступні роки;

- проведення обліку та аналізу статистичної інформації про введення в експлуатацію об'єктів житла, соціальної сфери та виробничих потужностей.

 

Номенклатура продукції сільського господарства

 

Номенклатуру продукції сільського господарства (НПСГ) затверджено і введено в дію наказом Держстату України від 15.10.2014 № 300.

Об’єктом класифікації в НПСГ є види сільськогосподарської продукції та послуг, які створені у групах 01.1–01.4, 01.6 секції А КВЕД–2010.

НПСГ призначена для збору, розробки, здійснення економіко-статистичного аналізу та поширення інформації щодо виробництва, реалізації, використання сільськогосподарської продукції на макроекономічному, регіональному, галузевому рівнях, а також для проведення сільськогосподарських переписів.

Упровадження НПСГ забезпечує:

– систематизацію та групування (узагальнення) видів продукції (послуг) у рослинництві та тваринництві;

– проведення кон’юнктурних спостережень, суцільних і тематичних переписів у сільському господарстві;

– проведення обліку, аналіз і підготовку до публікації статистичних даних з питань сільського господарства на різних рівнях деталізації;

– здійснення розрахунків індексу сільськогосподарського виробництва, балансів основних видів продукції рослинництва та тваринництва, розрахунків інших показників, зокрема, за інституційними секторами економіки згідно з методологією системи національних рахунків (СНР);

– підготовку статистичних даних для заповнення міжнародних запитальників і здійснення міжнародних порівнянь.

 

Номенклатура продукції рибальства й аквакультури

 

Номенклатуру продукції рибальства й аквакультури (НПРА) затверджено і введено в дію наказом Держстату від 13.11.2014 № 337.

Об’єктом класифікації в НПРА є види продукції рибальства й аквакультури (рибництва), які створені в результаті використання (добування) водних біоресурсів, та допоміжні послуги у рибному господарстві (рибальстві та аквакультурі).

НПРА призначена для збору, розробки, здійснення економіко-статистичного аналізу та поширення інформації щодо виробництва, реалізації, використання продукції рибальства та аквакультури (рибництва) макроекономічному, регіональному, галузевому рівнях, а також для проведення переписів у сільському та рибному.

Упровадження НПРА забезпечує:

– систематизацію та групування (узагальнення) видів продукції рибальства та аквакультури (рибництва) та послуг;

– проведення кон’юнктурних спостережень, суцільних і тематичних переписів у сільському та рибному господарстві;

– проведення обліку, аналізу та підготовки до публікації статистичних даних з питань рибного господарства на різних рівнях деталізації;

– здійснення розрахунків щодо споживання риби та рибопродуктів населенням, балансу попиту та пропозиції риби та рибопродуктів, розрахунків інших показників, зокрема, за інституційними секторами економіки згідно з методологією системи національних рахунків (СНР);

– підготовку статистичних даних для заповнення міжнародних запитальників і здійснення міжнародних порівнянь.

 

Класифікація видів вантажів

 

Класифікацію видів вантажів (КВВ) затверджено і введено в дію наказом Держстату України від 04.02.2014 № 25.

КВВ гармонізована з Системою класифікацій для статистики транспорту ЄС (Classification system for transport statistics - NST 2007).

Об'єктом класифікації у КВВ є види вантажів, що перевозяться транспортом.

КВВ призначена для використання при зборі, обробці, поширенні статистичної інформації щодо видів вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, та для її міжнародного співставлення.

 

Класифікатор відходів

 

Державний класифікатор ДК 005-96 “Класифікатор відходів” (КВ) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 29.02.96 № 89.

КВ побудовано на єдиних засадах з КВЕД та ДКПП, особливістю яких є класифікація об'єктів за їх походженням, і гармонізовано з цими класифікаціями на рівні класу (перші 4 знаки цифрового класифікаційного коду). Такий підхід забезпечує взаємопов'язаність та взаємоузгодженість КВ з цими основними статистичними класифікаціями.

Зміни до КВ затверджено і введено в дію такими наказами:

Зміну № 1 - наказом Держстандарту України від 30.03.2000 № 252;

Зміну № 2 – наказом Держспоживстандарту від 22.01.2008 № 18.

Об'єктами класифікації в КВ є відходи та послуги, пов'язані з поводженням з відходами. Під відходами розуміють будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (Закон України "Про відходи").

КВ забезпечує вирішення широкого кола питань управління відходами та ресурсовикористанням на базі системи обліку та звітності.

 

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

 

Чинна версія Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) набрала чинності з 01.01.2014 разом із Законом України "Про Митний тариф України” від 19 вересня 2013 р. № 584-VІІ.

УКТЗЕД на рівні шести знаків відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів ООН (HS-2012), дев'ятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.

Об'єктами класифікації в УКТЗЕД є всі товари, що виступають предметом обігу в зовнішній торгівлі.

УКТЗЕД запроваджена в Україні як товарна номенклатура Митного тарифу України й використовується при здійсненні митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, і в статистиці зовнішньої торгівлі.

 

 

Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності

 

Державний класифікатор ДК 012-97 "Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності" (КПЗЕД) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8.

КПЗЕД гармонізовано на рівні класів з КВЕД.

Об'єктами класифікації у КПЗЕД є послуги зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна торгівля послугами відрізняється від торгівлі товарами тим, що останні можуть бути фізично переміщені через кордон. Послуги зовнішньоекономічної діяльності можна порівняти з товаром, який за своєю специфікою не проходить митного контролю і на який не оформлюють вантажну митну декларацію.

КПЗЕД призначена для використання органами державної статистики, а також підприємствами, організаціями, установами, що беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, здійснюють експорт-імпорт послуг.

Впровадження КПЗЕД забезпечує проведення статистичних обстежень послуг зовнішньоекономічної діяльності та аналізу статистичної інформації щодо експорту-імпорту послуг (складання платіжних балансів України).

 

Класифікація зовнішньоекономічних послуг

 

"Класифікація зовнішньоекономічних послуг" (КЗЕП) схвалена Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Державної  служби  статистики  України затверджено та введено в дію наказом Держстату України від 27.02.2013 № 69.

Класифікація зовнішньоекономічних послуг адаптована до Розширеної класифікації послуг платіжного балансу Керівництва зі складання платіжного балансу (МВФ, 2009).

Об’єктом класифікації у КЗЕП є послуги у зовнішньоекономічній діяльності.

Класифікація зовнішньоекономічних послуг визначає перелік категорій послуг, за якими проводиться державне статистичне спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами з метою одержання всебічної та вичерпної статистичної інформації про зовнішню торгівлю послугами для потреб складання зовнішньоторговельного та платіжного балансів України, а також оцінки розвитку економічних взаємовідносин України з іншими країнами світу.

КЗЕП – це технічний інструмент для впорядкування статистичної інформації щодо експорту-імпорту послуг для зовнішньоторговельного та платіжного балансів України.

КЗЕП містить у собі види послуг, які використовуються у звітності, системі обліку та статистиці експорту-імпорту послуг.

 

Класифікатор професій

 

Національний класифікатор ДК 003:2005 “Класифікатор професій” (КП) затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, на заміну державного класифікатора ДК 003:2005 “Класифікатор професій”, чинність якого скасовано з 01.11.2010.

КП гармонізовано з Міжнародною стандартною класифікацією професій (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva).

Об'єктами класифікації в КП є професії.

КП призначений для застосування центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання тощо.

Професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв'язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.

КП може забезпечувати вирішення таких завдань:

- здійснення розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо;

- систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;

- аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості населення, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняються, тощо;

- підготовки статистичних даних для періодичних оглядів із статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП);

- вирішення питань контролю та аналізу міжнародної трудової міграції, міжнародного набору та працевлаштування працюючих.

 

Класифікація видів науково-технічної діяльності

 

Державний класифікатор ДК 015-97 “Класифікація видів науково-технічної діяльності” (КВНТД) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 № 822.

В основу побудови КВНТД покладено принцип деталізації класів 73.10 та 73.20 КВЕД за галузями науки.

Об’єктом класифікації в КВНТД є науково-технічна діяльність.

КВНТД призначено для використання закладами та установами Міністерства освіти та науки України, Національної академії наук України (НАНУ), Вищої атестаційної комісії України (ВАК України), органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, дослідно-конструкторськими організаціями тощо.

КВНТД забезпечує:

- впорядкування (групування) видів науково-технічної діяльності під час визначення пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та освіти, фундаментальних і прикладних досліджень і розробок, розроблення державних науково-технічних програм розвитку освіти та науки;

- проведення досліджень та розробок у галузі статистики, координацію робіт з підготовки наукових кадрів;

- визначення взаємозв’язку між видами економічної та науково-технічної діяльності згідно з “Переліком спеціальностей наукових працівників”, який затверджується наказами ВАК України.

 

Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку

 

Державний класифікатор ДК 011-96 “Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку” (КСПОВО) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8.

З введенням в дію КСПОВО припинив чинність в Україні «Общесоюзный классификатор. Система обозначений единиц измерений, используемых в АСУ» (СОЕИ), 1988 г.

КСПОВО гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 «Величини та одиниці», ISO 1000:1992 «Одиниці SI та рекомендації щодо застосування кратних і частинних від них одиниць» в частині одиниць вимірювання фізичних величин і відповідає «Довіднику елементів зовнішньоторгових даних» (ДЕЗД ООН), 1987 р. в частині одиниць вимірювання, інформації та обліку, що застосовуються в міжнародній торгівлі.

Зміни до КСПОВО затверджено і введено в дію такими наказами:

Зміна № 1 – наказ Держстандарту України від 26.02.98 № 114;

Зміна № 2 – наказ Держстандарту України від 29.08.2001 № 432;

Зміна № 3 – наказ Держстандарту України від 05.03.2002 № 121.

Об’єктами класифікації в КСПОВО є сукупність одиниць вимірювання фізичних величин та одиниць обліку, які використовуються у статистиці.

КСПОВО призначено для збирання, оброблення, поширення та обміну інформацією та статистичної звітності, зокрема, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в торговельних та товаросупровідних документах тощо.

 

 

1) В системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів використовується також класифікація системи національних рахунків – Класифікація інституційних секторів економіки (КІСЕ)

2) Класифікація видів економічної діяльності використовуються також для оброблення інформації в інших галузях статистики

3) Класифікація держав світу (КДС) використовуються також для оброблення інформації в інших галузях статистики

4) Класифікація валют (КВ) використовується також для оброблення інформації в інших галузях статистики