Методологічні коментарі

для користувачів щодо програми та системи показників вибіркового обстеження умов життя домогосподарств

 

Основною інформаційною базою для комплексного дослідження рівня матеріального добробуту різних соціальних груп населення є дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, які об’єктивно відображають вплив на життєвий рівень домогосподарств (сімей) багатьох процесів соціально-економічного розвитку України.

Вибіркове обстеження умов життя домогосподарств за новою програмою було запроваджене Держкомстатом з 1 січня 1999 року відповідно до “Програми реформування державної статистики на період до 2002 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 року № 971, та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1998 року № 1725 “Про проведення обстеження умов життя у домогосподарствах”. Обстеження здійснюється на постійній основі, базується на загальноприйнятих міжнародних стандартах і відповідає сучасній соціо-демографічній та економічній ситуації в Україні.

 

Програма обстеження

 

Обстеження умов життя домогосподарств України проводиться відповідно до вимог міжнародних стандартів, а саме:

·          принцип формування вибірки домогосподарств для обстеження як імовірнісної, стратифікованої, багатоступеневої, територіальної;

·          добровільна згода домогосподарства на участь в обстеженні;

·          періодична зміна (ротація) респондентів (домогосподарств);

·          повна відмова від методу балансу доходів і витрат сімейних бюджетів;

·          мінімальне навантаження на домогосподарство;

·          вивчення споживання домогосподарства протягом короткого часу;

·          можливість отримання науково обґрунтованих оцінок якості інформації, зокрема, точності;

·          екстраполяція (поширення) даних вибіркового обстеження на генеральну сукупність – все населення країни;

·          супровід публікацій результатів обстеження методологічними коментарями для користувачів.

Вибіркове обстеження умов життя домогосподарств України передбачає три складові частини із застосуванням різних інструментів обстеження для одержання інформації.

І. Збір даних щодо загальної характеристики домогосподарства основне (базове) інтерв’ю. Опитування домогосподарства проводиться на початку обстеження за програмою відповідного запитальника стосовно загальних характеристик домогосподарства: його складу, житлових умов, наявності та використання земельних ділянок, худоби і птиці та характеристики його членів: антропометричних даних, рівнів освіти, статусів зайнятості тощо. Крім того, під час опитування фахівець з інтерв’ювання заповнює контрольну картку складу домогосподарства, в якій протягом всього періоду обстеження спостерігаються зміни в його складі.

ІІ. Спостереження за витратами і доходами домогосподарств протягом кварталу. Здійснюється за допомогою двох інструментів обстеження:

·          тижневого щоденника поточних витрат, який заповнюється безпосередньо домогосподарством двічі на квартал. В ньому респонденти (домогосподарства) щоденно записують всі витрати та надають їх детальний опис (наприклад, по куплених продуктах харчування – назва продукту, його вага та вартість, місце покупки). Крім того, у щоденнику домогосподарство вказує інформацію про щоденне споживання продуктів, вироблених в особистому підсобному господарстві або отриманих у подарунок.

Домогосподарства рівномірно розподіляються на ротаційні групи, які заповнюють щоденники в різні тижні кожного кварталу. Виходячи з припущення, що ці два тижні ведення щоденників є характерними для всього кварталу, отримання єдиного часового періоду обробки даних (кварталу) здійснюється шляхом множення відомостей з цих щоденників на коефіцієнт 6,5 (число тижнів у кварталі (13), поділене на кількість тижнів ведення щоденників (2)). Врахування продуктів харчування для споживання протягом тривалого періоду проводиться на підставі даних квартальних інтерв’ю.

·          квартального запитальника, за допомогою якого проводиться щоквартальне опитування домогосподарства у перший місяць після звітного кварталу. На цьому етапі здійснюється збір даних щодо значних та нерегулярних витрат, зокрема, пов’язаних з купівлею продуктів харчування для споживання протягом тривалого періоду часу (мішків та ін.), а також – щодо доходів домогосподарства. Оскільки домогосподарствам складно пригадати всі витрати та доходи за квартал, вони записують їх протягом кварталу в “Журналі квартальних витрат”.

Головними напрямками, за якими ведеться щоквартальне спостереження, є вивчення:

·          структури споживчих грошових витрат домогосподарств на придбання товарів та послуг;

·          структури інших витрат (матеріальної допомоги іншим домогосподарствам, витрат, пов’язаних із веденням особистого підсобного господарства, з придбанням нерухомості, будівництвом та капітальним ремонтом житла та господарських будівель, формуванням заощаджень тощо);

·          значення особистого підсобного господарства для формування рівня матеріального добробуту домогосподарства (надходження та використання продукції особистого підсобного господарства для власного споживання, отримання грошових коштів від її продажу тощо);

·          структури доходів та інших джерел надходжень у домогосподарство. При цьому окремо вивчаються доходи, які отримує кожен член домогосподарства (оплата праці, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю тощо), а також ті види доходів, які надходять в домогосподарство в цілому (допомоги на дітей, допомоги від родичів та інших осіб, доходи від продажу нерухомості та майна, субсидії на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, використання заощаджень тощо).

ІІІ. Одноразові тематичні опитування. Здійснюються за допомогою анкет під час проведення квартального опитування. У 2009 році тематичні опитування проводилися з питань:

·          витрат домогосподарств на будівництво та ремонт житла і господарських будівель;

·          доступу домогосподарств до окремих товарів та послуг;

·          оцінки членами домогосподарств стану свого здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги;

·          самооцінки домогосподарствами рівня достатності своїх доходів;

·          доступу домогосподарств до Інтернету.

В обстеженні умов життя домогосподарств не спостерігаються витрати і доходи домогосподарств, пов’язані зі здійсненням ними підприємницької, фермерської та самостійної трудової діяльності (за виключенням частини прибутків, які домогосподарства направляють на власне споживання, тобто певного еквіваленту заробітної плати).

Опитування відібраних для обстеження домогосподарств здійснюють фахівці з інтерв’ювання, які є штатними працівниками регіональних управлінь статистики. У великому місті кожний фахівець з інтерв’ювання проводить обстеження умов життя в середньому 26–32 домогосподарства, у малому – 16–22, у сільській місцевості – 5–8 домогосподарств.

Обробка матеріалів обстеження здійснюється централізовано в департаменті обстежень домогосподарств Держкомстату разом із відділом обстеження умов життя домогосподарств Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві.

Основні принципи формування вибірки та екстраполяції (поширення) даних вибіркового обстеження на генеральну сукупність – всі домогосподарства україни

Починаючи з 2004р. в органах державної статистики була впроваджена нова система організації проведення вибіркових обстежень населення (домогосподарств).

В рамках цієї системи діє єдина уніфікована мережа фахівців з інтерв’ювання, які проводять одночасно три вибіркових обстеження населення (домогосподарств): умов життя домогосподарств, економічної активності населення та сільськогосподарської діяльності населення у сільській місцевості. У зв’язку із закінченням терміну дії попередньої територіальної вибірки, впроваджена нова загальнодержавна територіальна імовірнісна вибірка для проведення трьох вибіркових обстежень населення (домогосподарств) у 2009–2013рр. [5, 7].

Обстеження умов життя домогосподарств здійснюється на окремій мережі респондентів (неінституційних домогосподарств). Обсяг щорічної вибірки домогосподарств для обстеження умов їх життя зріс з 12977 у 2004–2008рр. до 13023 у 2009–2013рр.

Екстраполяція результатів вибіркового обстеження на всі домогосподарства України здійснюється методом статистичного зважування.

1. Процедура формування вибірки

Формування вибірки здійснено на основі процедури стратифікованого багатоступеневого відбору. Загальна схема формування вибіркової сукупності домогос-подарств наведена на рис.1. Формування вибірки здійснюється у такій послідовності:

1) виключення територій, що не можуть бути обстежені;

2) виключення населення, яке не підлягає обстеженню;

3) стратифікація генеральної сукупності;

4) відбір територіальних одиниць;

5) відбір домогосподарств.

У міських поселеннях процедура формування вибірки складається з трьох, у сільській місцевості – з двох ступенів.

1.1. Виключення територій, що не можуть бути обстежені

При формуванні територіальної вибірки були виключені населені пункти,
розташовані у зоні відчуження (І зона) та зоні безумовного (обов’язкового) відселення
(ІІ зона) на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно, чисельність населення, яка проживає на цих територіях, також була виключена із чисельності населення України і відповідних областей.

1.2. Виключення населення, яке не підлягає обстеженню

При здійсненні розрахунків чисельності населення, яке підлягає обстеженню, з чисельності постійного населення було виключено інституційне населення – військовослужбовці строкової служби; особи, які знаходяться у місцях позбавлення волі; особи, які постійно проживають у будинках-інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо. Крім того, вибіркова сукупність не репрезентує маргінальні прошарки населення (безпритульні тощо).

1.3. Стратифікація генеральної сукупності

Стратифікація генеральної сукупності здійснюється з метою адекватного відображення у вибірці основних особливостей адміністративно-територіального поділу України (27 регіонів: 24 області, Автономна Республіка Крим та міста Київ і Севастополь), а також для забезпечення відбору з більш однорідних за основними характеристиками груп домогосподарств. Генеральною сукупністю для обстеження УЖД є сукупність неінституційних домогосподарств України у міських поселеннях та сільській місцевості. У відповідності із зазначеною метою, при формуванні вибірки, генеральна сукупність розподіляється на страти, які в межах кожного регіону відповідають містам та міськрадам з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше (далі страта “великі міста” регіону), містам, селищам міського типу, міським та селищним радам з чисельністю населення менше 100 тис. осіб (далі страта “малі міста” регіону) та районам (крім внутрішньоміських), тобто адміністративним районам сільської місцевості (далі "райони" регіону). Таким чином, по Україні сформовано 52 страти по міських поселеннях і 490 страт по сільській місцевості (відповідно до кількості сільських районів).

Обсяг вибірки розподілявся між стратами з урахуванням чисельності неінституційного постійного населення та рівня надійності оцінювання основних показників у попередньому циклі обстежень таким чином, щоб забезпечити більш однорідну якість результатів обстеження за регіонами.

 

 

 

Примітка. Сірим кольором виділена частина вибірки, яка змінюється щорічно.

Рис. 1. Схема формування вибірки територій та домогосподарств для державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) України у 2009−2013рр., у т.ч. – для обстеження умов життя домогосподарств.

 

 

1.4. Відбір первинних територіальних одиниць вибірки

На цьому етапі побудови вибірки був здійснений відбір адміністративно-територіальних одиниць: міст, селищ міського типу, міських та селищних рад серед усіх таких одиниць регіону; у сільській місцевості – сільських рад або їх груп. Відібрані територіальні одиниці є первинними територіальними одиницями вибірки (ПТОВ). Термін дії вибірки ПТОВ – 5 років (2009–2013рр.).

 

1.4.1. Відбір ПТОВ у стратах “великі міста” та “малі міста”

Формування основи вибірки та відбір ПТОВ для проведення обстеження здійснювались в межах кожної страти “великі міста” та “малі міста” кожного регіону окремо. При цьому в якості територіальних одиниць для відбору приймалися міста, селища міського типу, міські та селищні ради.

а) Відбір ПТОВ у страті “великі міста”

Всі міста та міськради з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше включені до вибірки без відбору з імовірністю, рівною одиниці.

б) Відбір ПТОВ у страті “малі міста”

Всі міста, селища міського типу, міські та селищні ради з чисельністю населення не меншою, ніж поріг саморепрезентативності, який розраховувався окремо для кожного регіону, включалися до вибірки з імовірністю, рівною одиниці, а серед міст, селищ міського типу, міських та селищних рад з чисельністю населення меншою за поріг саморепрезентативності у страті “малі міста” була реалізована процедура відбору. Відбір здійснювався в межах кожного регіону окремо із застосуванням методу відбору з імовірністю, пропорційною розміру (чисельності населення). В межах кожної страти складався перелік міст, селищ міського типу, міських та селищних рад у порядку зменшення чисельності їх населення. Кількість міст, селищ міського типу, міських та селищних рад з чисельністю населення меншою за поріг саморепрезентативності, яку необхідно було відібрати у кожній страті, визначалася шляхом віднімання від загальної кількості ПТОВ, яку необхідно відібрати у цій страті, кількості визначених міст, селищ міського типу, міських та селищних рад з чисельністю населення не меншою, ніж поріг саморепрезентативності.

 

1.4.2. Відбір ПТОВ у сільській місцевості

У сільській місцевості первинними територіальними одиницями вибірки є сільські ради або їх групи. Відбір ПТОВ здійснювався в межах кожного району із застосуванням методу систематичного відбору з імовірністю, пропорційною розміру (кількості домогосподарств). Упорядкування ПТОВ для відбору здійснювалося за принципом “географічного серпантину”, що задовольняло вимозі рівномірного розміщення одиниць вибірки по території району. Крім того, такий підхід забезпечує краще охоплення території району, а також дозволяє врахувати природнокліматичні особливості різних частин району. Кількість ПТОВ, яку необхідно відібрати у кожному районі для обстеження умов життя домогосподарств, визначалася виходячи з умови обстеження одним фахівцем з інтерв’ювання однієї ПТОВ. Мінімальний розмір ПТОВ, який становить 300 домогосподарств, був визначений з урахуванням необхідного потенціалу респондентів (домогосподарств) для забезпечення проведення обстеження на цій території протягом терміну дії територіальної вибірки.

Розподіл кількості відібраних ПТОВ за регіонами у стратах “великі міста”, “малі міста” та у сільській місцевості наведено у таблиці 1.

 

 

Таблиця 1

 

Кількість первинних територіальних одиниць вибірки, відібраних для проведення обстеження умов життя домогосподарств, за регіонами України

 

Регіон

2009-2013рр.

2004–2008рр.

Всього по стратах “великі міста” та “малі міста”

у т.ч.

Сільська місцевість

Всього по стратах “великі міста” та “малі міста”

у т.ч.

Сільська місцевість

“Великі міста”

“Малі міста”

“Великі міста”

“Малі міста”

Україна

231

52

179

584

225

54

171

614

Автономна Республіка Крим

12

5

7

17

12

5

7

20

Вінницька

9

1

8

29

7

1

6

35

Волинська

8

1

7

19

6

1

5

23

Дніпропетровська

13

5

8

24

13

5

8

25

Донецька

22

9

13

24

25

9

16

19

Житомирська

7

1

6

24

7

1

6

26

Закарпатська

8

1

7

21

6

1

5

22

Запорізька

8

3

5

27

8

3

5

25

Івано-Франківська

6

1

5

21

6

1

5

24

Київська

13

1

12

26

11

1

10

29

Кіровоградська

8

1

7

22

8

2

6

23

Луганська

16

7

9

23

19

8

11

19

Львівська

11

1

10

31

11

1

10

34

Миколаївська

7

1

6

21

6

1

5

21

Одеська

9

1

8

28

9

1

8

32

Полтавська

7

2

5

27

8

2

6

29

Рівненська

5

1

4

18

6

1

5

19

Сумська

8

1

7

20

8

1

7

21

Тернопільська

6

1

5

21

5

1

4

23

Харківська

11

1

10

29

12

1

11

27

Херсонська

8

1

7

29

6

1

5

24

Хмельницька

8

1

7

22

7

1

6

26

Черкаська

8

1

7

21

7

1

6

26

Чернівецька

5

1

4

17

3

1

2

17

Чернігівська

6

1

5

23

7

1

6

25

Київ (міськрада)

1

1

0

0

1

1

х

0

Севастополь (міськрада)

1

1

0

0

1

1

х

0

 

1.5. Відбір вторинних територіальних одиниць вибірки

На цьому етапі по кожній ПТОВ у стратах “великі міста” та “малі міста” формувалася вибірка територіальних одиниць другого ступеня – вторинних територіальних одиниць вибірки (ВТОВ). Термін дії вибірки ВТОВ – 5 років (2009–2013рр.).

Інформаційною базою для формування ВТОВ у стратах “великі міста” та “малі міста” були інформаційно-аналітичні таблиці щодо розміщення та характеристики виборчих дільниць в окремих містах, селищах міського типу, міських та селищних радах за матеріалами Позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року, надані Центральною виборчою комісією України. Відбір ВТОВ здійснювався в межах кожної відібраної ПТОВ із застосуванням методу систематичного відбору з імовірністю, пропорційною розміру (чисельності виборців). Для здійснення відбору ВТОВ упорядковувалися за принципом “географічного серпантину”. Мінімальний розмір ВТОВ (виборчої дільниці або їх сукупності), який становить 600 осіб, був визначений з урахуванням необхідного потенціалу респондентів (домогосподарств) для забезпечення проведення обстеження на цій території протягом терміну дії територіальної вибірки.

 

1.6. Відбір домогосподарств

На останньому етапі формування вибірки здійснювався відбір адрес домогосподарств для участі в обстеженні. Для цього по кожній ВТОВ у стратах “великі міста” та “малі міста” та кожній ПТОВ у сільській місцевості складалися списки адрес усіх домогосподарств. Інформаційною базою для складання цих списків у стратах “великі міста” та “малі міста” були інформаційно-аналітичні матеріали щодо кількісних характеристик складу населення відібраних виборчих дільниць, розроблені централізовано в департаменті обстежень домогосподарств на основі даних, підготовлених Центральною виборчою комісією України за матеріалами Позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року, а у сільській місцевості – дані форми № 1 “Погосподарська книга” погосподарського обліку. Відбір адрес домогосподарств здійснюється з використанням процедури систематичного відбору. Перед початком відбору щорічно здійснюється актуалізація складених списків адрес з метою унеможливлення або мінімізації негативного впливу змін, які відбулися з часу складання списків або останньої їх актуалізації. В обстеженні умов життя домогосподарств застосовується щорічна ротація домогосподарств (термін дії вибірки домогосподарств – 1 рік).

 

1.7. Особливості формування вибірки для обстеження умов життя домогосподарств у 2009–2013рр.

Основними відмінностями побудови вибірки для обстежень 2009–2013рр. порівняно з вибіркою, діючою у 2004–2008рр., є наступні:

-        розподіл обсягу вибірки за стратами здійснювався з урахуванням чисельності неінституційного постійного населення та рівня надійності оцінювання основних показників таким чином, щоб забезпечити більш однорідну якість результатів обстеження за регіонами;

-        у страті “малі міста” поріг саморепрезентативності було визначено окремо для кожного регіону, тоді як для побудови вибірки 2004–2008рр. – один поріг саморепрезентативності, який становив 80 тис осіб;

-        в якості основи вибірки для відбору ВТОВ у міських ПТОВ була використана нова інформаційна база – інформаційно-аналітичні дані Центральної виборчої комісії за матеріалами Позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року;

-        змінилася кількість фахівців з інтерв’ювання: у страті “великі міста” зі 181 до 207, у страті “малі міста” – відповідно зі 171 до 179, у сільській місцевості – з 614 до 584 осіб;

-        змінилося навантаження на одного фахівця з інтерв’ювання: у страті “великі міста” з 28 на 26–32 домогосподарства, у страті “малі міста” – відповідно з 21 на 16–22, у сільській місцевості – з 6–7 на 5–8 домогосподарств.

 

2. Аналіз рівня участі домогосподарств в обстеженні

(приклад – обстеження 2009 року)

В обстеженні у 2009р. взяли участь 10459 домогосподарств (81,8% відібраних адрес за виключенням нежилих помешкань). Рівень участі в обстеженні сільських домогосподарств (95,7%) перевищував відповідний показник по міських – (76,4%).

Найвищий рівень участі домогосподарств в обстеженні за 2009р. був у Закарпатській (98,5%), Чернівецькій (98,3%), Рівненській (96,5%), Чернігівській (94,5%) та Тернопільській (94,3%) областях, найнижчий – у м.Києві (53,3%), в Одеській області (56,1%) та у м.Севастополі (62,0%). У більшості областей цей показник становив від 73,9% до 93,0%.

Дані щодо участі домогосподарств в обстеженні за підсумками 2009р. наведені у додатку 1.

 

3. Екстраполяція (поширення) результатів вибіркового обстеження умов життя домогосподарств на генеральну сукупність (все населення країни)

Для поширення результатів обстеження умов життя домогосподарств на все населення України розраховується система статистичних ваг. Статистичні ваги призначені для врахування при оцінюванні показників імовірностей включення домогосподарств до вибірки та фактичних рівнів їх участі в обстеженні, узгодження результатів обстеження із зовнішньою інформацією, зокрема, з даними демографічної статистики щодо чисельності та статево-вікової структури населення, даними соціальної статистики щодо чисельності та розміщення інституційного населення тощо.

У загальному вигляді в обстеженні умов життя домогосподарств статистична вага -го домогосподарства розраховується як добуток його базової ваги та відповідних вагових коефіцієнтів (коефіцієнтів перезважування) за формулою:

 

 

(1)

 

 

де  – кінцева вага домогосподарства;

       – базова вага домогосподарства;

      – коефіцієнт врахування теоретичної ймовірності відбору;

 

      – коефіцієнт врахування рівня участі домогосподарств в обстеженні;

      – калібраційний коефіцієнт.

Сума статистичних ваг всіх обстежених домогосподарств дорівнює оцінці загальної кількості домогосподарств у генеральній сукупності.

 

3.1. Визначення базової ваги

В імовірнісній вибірці кожне і-те домогосподарство вибіркової сукупності має загальну імовірність pi потрапити до вибірки. Величина 1/pi  є базовою вагою домогосподарства при поширенні результатів обстеження на генеральну сукупність:

 

 

wBi = 1/pi .

(2)

Базова вага показує, що і-те домогосподарство, включене до вибірки, репрезентує  домогосподарств генеральної сукупності.

При формуванні вибірки для обстеження умов життя домогосподарств кожне домогосподарство має однакову імовірність pi потрапити до вибірки, тобто вибірка побудована як самозважена. У загальному випадку для трьохступеневої вибірки ця умова відображається наступною формулою:

 

 

,

(3)

 

де  – імовірність відбору одиниць першого ступеня (ПТОВ). Одиницями відбору першого ступеня є окремі міста (міськради) та селища міського типу у міській місцевості та сільські ради – у сільській місцевості;

 – імовірність відбору одиниць другого ступеня (вторинних територіальних одиниць вибірки – ВТОВ). У міській місцевості – це інструкторські дільниці, створені для проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року (або їх сукупності). Для сільської місцевості  – це теоретична імовірність відбору домогосподарств в межах відібраних ПТОВ (сільських рад);

 – теоретична імовірність відбору домогосподарств у межах ВТОВ у міській місцевості;

 – частка відбору, що дорівнює відношенню обсягу вибірки до загальної кількості домогосподарств у генеральній сукупності.

Величина, обернена до , дорівнює кількості домогосподарств генеральної сукупності, яку репрезентує одне відібране домогосподарство при формуванні вибірки. У 2009р. одне відібране домогосподарство репрезентувало 1313 домогосподарств.

 

3.2. Врахування теоретичної імовірності відбору

Фактичні імовірності відбору домогосподарств в межах територіальних одиниць можуть відрізнятися від теоретичних, оскільки на практиці необхідно враховувати умови роботи статистиків і забезпечувати рівномірну їх завантаженість. Це призводить до порушення принципу самозваженості вибірки. Після відбору домогосподарств для повернення вибірки до самозваженої необхідно скоригувати ваги з урахуванням теоретичної імовірності відбору домогосподарств. Таке коригування здійснюється з використанням коефіцієнту врахування теоретичної імовірності відбору, який розраховується за формулою:

 

 

(4)

 

де  – фактичні імовірності відбору домогосподарств в межах територіальних одиниць.

Фактичні імовірності відбору домогосподарств в межах територіальних одиниць  розраховуються за формулою:

 

 

,

(5)

 

де  – фактична кількість домогосподарств, які відібрані для обстеження у територіальній одиниці;

 –  загальна кількість домогосподарств у територіальній одиниці.

 

3.3. Врахування рівня участі домогосподарств в обстеженні

Протягом року обстеження окремі домогосподарства з різних причин та починаючи з різних етапів можуть не брати участь в обстеженні (за станом здоров’я, через небажання, тривалу відсутність вдома тощо).

Для врахування рівня участі домогосподарств в обстеженні будується спеціальна система комірок (класів зважування). Комірки створюються за такими класифікаційними змінними:

- регіон – 26 дискретних значень (м.Севастополь включено до Автономної Республіки Крим);

- тип місцевості – 3 дискретних значення (“велике” місто, “мале” місто, село);

- тип житла – 4 дискретних значення (окрема квартира, окремий будинок або частина будинку, комунальна квартира, гуртожиток);

- кількість осіб в домогосподарстві – 4 дискретних значення (одинаки, 2 особи, 3 особи, 4 і більше осіб);

- наявність в домогосподарстві дітей у віці до 18 років – 2 дискретних значення (з дітьми, без дітей);

- наявність в домогосподарстві осіб пенсійного віку – 2 дискретних значення(з пенсіонерами, без пенсіонерів).

Якщо у деякій комірці за результатами опитування кількість домогосподарств менша, ніж 20, ця комірка об’єднується з іншою за спеціальною схемою. Наприклад, замість ознаки “регіон” використовується ознака “економічний район” (8 дискретних значень).

Коефіцієнт врахування рівня участі домогосподарств в обстеженні k2l розраховується по кожній l-ій комірці за формулою:

 

 

  = ,

(6)

 

де

 – множина домогосподарств l-ої комірки;

- обсяг вибірки.

 

3.4. Калібрація системи статистичних ваг

З метою наближення результатів вибіркового обстеження до наявної зовнішньої інформації та підвищення рівня надійності оцінок показників, які вимірюються шляхом вибіркового спостереження, до статистичних ваг була застосована процедура калібрації. Для вибіркового обстеження умов життя домогосподарств процедура калібрації передбачала коригування системи статистичних ваг з метою узгодження певних показників обстеження з інформацією двох зовнішніх джерел:

1) даними демографічної статистики станом на 01.01.2009р. щодо:

-       чисельності постійного населення за регіонами та типами місцевості;

-       статево-вікової структури населення за регіонами в розрізі наступних вікових груп:

-       жінки у віці до 18 років;

-       чоловіки у віці до 18 років;

-       жінки у віці 18–35 років;

-       чоловіки у віці 18–35 років;

-       жінки у віці 36–54 роки;

-       чоловіки у віці 36–59 років;

-       жінки у непрацездатному віці;

-       чоловіки у непрацездатному віці.

2) даними статистичної звітності щодо населення, яке знаходиться в інституційних закладах.

На основі цієї процедури визначаються вагові коефіцієнти k3l, що забезпечують відповідність результатів обстеження зовнішнім даним та мінімізують відхилення ваг до та після калібрації. Зазначена процедура детально розглянута у відповідних, спеціально розроблених, методичних матеріалах [5] (див. також [6]).

 

Кінцеві ваги домогосподарств для зважування даних за 2009р. були розраховані на основі ваг, які склалися за підсумками основного інтерв’ю та інформації щодо відмов від участі в обстеженні у I, II, III, IY кварталах 2009р. Таким чином, дані, наведені у цій публікації, були опрацьовані на підставі інформації, отриманої від домогосподарств, які брали участь в обстеженні протягом всього року.

За підсумками аналізу участі респондентів в обстеженні у 2009р. одне відібране домогосподарство в середньому мало статистичну вагу (репрезентувало) 1635 домогосподарств України.

Методологічні пояснення щодо оцінки якості даних

При аналізі якості оцінок показників, побудованих на основі даних вибіркового обстеження, вирішальне значення для правильної інтерпретації результатів та для контролю оптимальності дизайну вибірки має інформація про величину похибки вибірки. Величиною цієї похибки визначаються межі довірчих інтервалів при побудові інтервальних оцінок показників – інтервалів можливих значень показників за даними вибіркового обстеження. Оцінка показника, для якого величина похибки вибірки є значною у порівнянні з величиною самої оцінки, не може бути використана при аналізі результатів обстеження.

Похибка вибірки розраховується як стандартна похибка SE на підставі величини оцінки дисперсії значень показника та об’єму вибірки n за формулою:

 

 

(1)

 

де дисперсія  характеризує варіацію значень показника по одиницях вибірки.

Для вибірок зі складним дизайном, якою є, зокрема, вибірка для обстеження умов життя домогосподарств, величина  може бути розрахована на основі класичної формули для дисперсії ознаки y при простому випадковому відборі:

 

 

(2)

 

де  – значення ознаки для i-го домогосподарства (наприклад, якщо y – грошовий дохід, то  – грошовий дохід конкретного домогосподарства з вибірки);

      – середнє значення ознаки для вибіркової сукупності;

     deff – параметр, який відображає вплив дизайну вибірки на величину дисперсії ознак (дизайн-ефект).

 

Для визначення дисперсій, стандартних похибок та величини дизайн-ефекту для вибірок зі складним дизайном, частіше за все використовуються спеціалізовані розрахункові методи. При аналізі якості даних обстеження умов життя домогосподарств застосовується реплікаційний метод збалансованих повторних дублювань (balanced repeated replications – BRR), який реалізований у стандартному пакеті програм WesVarPC. Цей метод полягає в тому, що повна вибірка домогосподарств розподіляється на шари, у кожному з яких містяться по два кластери (дві групи домогосподарств). Окремі реплікації – напіввибірки, будуються шляхом випадкового відбору по одному кластеру з кожного шару. Розрахунок дисперсії ознаки здійснюється на підставі порівняння оцінок по реплікаціях. Для використання цього методу побудовані системи шарів для загальнодержавного та регіонального рівнів, а також – для рівня економічних районів.

Найбільш наочно характеризують якість даних вибіркових обстежень наступні показники: гранична похибка вибірки LSE та відносна стандартна похибка вибірки RSE (або коефіцієнт варіації CV).

Величина граничної похибки вибірки LSE визначає межі довірчого інтервалу для оцінки показника. Вона розраховується за формулою:

 

 

LSE = t× SE,      

(3)

 

де – довірче число (квантіль нормального розподілу або квантіль розподілу імовірностей), визначає співвідношення граничної та стандартної похибки при даній імовірності p (p – імовірність того, що похибка вибірки для оцінки показника не перевищить величину LSE). Типові значення t, які застосовуються при аналізі даних вибіркових обстежень: 0,67 (для p = 0,50); 1,28 (для p = 0,80); 1,64 (для p = 0,90); 1,96 (для p = 0,95); 2,58 (для p = 0,99).

Гранична похибка вибірки використовується для побудови довірчих границь оцінок (границь довірчих інтервалів). Наприклад, для побудови нижньої  та верхньої  довірчих границь інтервальної оцінки середнього значення  використовуються формули:

 

 

=  - LSE;     =+ LSE.

(4)

 

Відносна стандартна похибка вибірки  (або коефіцієнт варіації CV) розраховується за формулою:

 

 

 (%)

(5)

 

Відносна стандартна похибка часто використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо £ 5%, то оцінка вважається надійною, якщо 5%<£10% – оцінка є придатною для кількісного аналізу, але її надійність недостатньо висока, якщо 10%<£ 25% – оцінка придатна лише для якісного аналізу і її слід використовувати обережно (але іноді публікують дані, для яких  досягає 30% і навіть 40%).

У додатках 2–6 наведені результати розрахунків величин граничної похибки вибірки для p = 0,95 та відносної стандартної похибки вибірки для оцінок середньомісячних значень показників: “Грошові доходи”, “Грошові витрати”, “Сукупні витрати”, “Загальні доходи” та “Сукупні ресурси” за результатами обстеження у 2009р. для рівня України та регіонів.

Наведені результати свідчать, що отримані оцінки згаданих показників є точними для рівня України. Серед них величина відносної стандартної похибки вибірки приймає максимальне значення (1,60%) для показника “Грошові доходи” (див. Додаток 2). Тобто оцінка цього показника є точною (менше 5%). Величина граничної похибки вибірки складає 83,89 грн., тобто з імовірністю 95% величина показника “Грошові доходи” у генеральній сукупності приймає значення у інтервалі 2586,07 – 2753,85 грн.

Дані по домогосподарствах великих, малих міст та сільської місцевості на рівні України також є достатньо точними. Найбільшого значення величина відносної стандартної похибки вибірки досягає для показника “Грошові доходи” по домогосподарствах, які проживають у містах із кількістю населення 100 тис. осіб і більше – 2,88%.

Для регіонального рівня в цілому точність оцінок показників, що розглядаються, є задовільною. Для Автономної Республіки Крим, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Харківської, Херсонської та Черкаської областей величина відносної стандартної похибки вибірки для всіх показників не перевищує 5%, тобто їх оцінки є надійними. По інших регіонах відносна стандартна похибка вибірки майже по всіх показниках не перевищує 10%, крім Житомирської області по показниках “Грошові витрати” та “Сукупні витрати”, тобто їх оцінки придатні для якісного аналізу, але менш надійні. В цілому дані обстеження можуть бути використані для статистичного аналізу на регіональному рівні.

За матеріалами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств за 2009р. були здійснені розрахунки величин граничної похибки вибірки для p=0,95 та відносної стандартної похибки вибірки для оцінок середньомісячних значень показників: “Грошові доходи”, “Грошові витрати”, “Сукупні витрати”, “Загальні доходи” та “Сукупні ресурси” по 8 економічних районах країни (економічне районування розроблене Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України для використання в програмі “Україна – 2010”). Результати розрахунків якості оцінок середньомісячних значень зведених показників матеріального добробуту домогосподарств за економічними районами наведені у додатках 7–11.

По економічних районах отримані оцінки згаданих показників є більш точними, ніж для рівня регіонів: величина відносної стандартної похибки вибірки по всіх показниках не перевищує 5%, крім Центрального економічного району по показниках "Грошові доходи", "Загальні доходи" та "Сукупні ресурси" .

Слід відмітити, що як для рівня країни, так і для більшості регіонів, оцінки показників, отримані за матеріалами річного періоду обстеження, мають більшу точність, ніж за даними окремих періодів.

Починаючи з публікації за 2009 рік Держкомстатом розпочато здійснення аналізу якості оцінок показників диференціації населення за рівнем середньодушових загальних доходів. За даними 2009 року були розраховані відносні стандартні похибки вибірки RSE (коефіцієнти варіації) для оцінок таких показників:

 

Показник

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

децильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення

0,06

індекс Джині

1,57

децильний коефіцієнт фондів

6,13

 

Як свідчать наведені дані, найбільш надійним є показник "Децильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення".

Відповідна інформація щодо оцінок надійності вищезазначених показників диференціації населення за рівнем середньодушових загальних доходів для рівня регіонів України буде наводитись, починаючи з 2009 року, у статистичних бюлетенях "Витрати і ресурси домогосподарств України. Частина ІІ Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь".

Питання отримання надійних оцінок показників для “малих” територій при проведенні вибіркових обстежень гостро стоїть перед статистичними організаціями практично всіх країн. До “малих” відносяться території, обсяг вибіркової сукупності по яких не дозволяє отримати надійні статистичні оцінки показників. Для обстеження умов життя домогосподарств ця проблема стосується практично майже усіх регіонів. Одним із шляхів її вирішення є застосування методу об’єднання “малих” територій у “великі”. Після об’єднання для кожної “малої” території використовуються більш надійні оцінки показників, отримані для відповідної “великої” території.

 

Крім надання відомостей щодо граничної та відносної стандартної похибок вибірки для оцінок зведених показників для уявлення користувачів інформацією щодо потенційної надійності даних вибіркового обстеження, особливо в розрізі окремих груп домогосподарств, таблиці публікації містять рядок: “Довідково: кількість обстежених домогосподарств”. Загальновідомо, що зі збільшенням кількості обстежених домогосподарств надійність та точність отриманих оцінок показників підвищується.

Звертаємо увагу користувачів, що для чисельно незначних груп, домогосподарства з яких відповідно мають низький рівень імовірності включення до вибірки (наприклад, домогосподарства з неповними сім’ями з трьома дітьми; домогосподарства, які складаються лише з дітей та непрацюючих пенсіонерів; домогосподарства, до складу яких входять молоді сім’ї тощо), оцінки показників, отриманих за результатами обстеження, особливо за окремими регіонами, мають відносно низький рівень надійності.

Методичні пояснення щодо основних термінів та системи показників, які характеризують стан матеріального добробуту домогосподарств

Об’єктом обстеження умов життя є домогосподарство – сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи (стаття 1 Закону України “Про Всеукраїнський перепис населення”). Оскільки частка домогосподарств, у складі яких є особи, не пов’язані родинними стосунками, складає 0,46% від загальної кількості домогосподарств (0,60% – від кількості домогосподарств за виключенням одинаків), в сучасних економічних умовах поняття “домогосподарство” і “сім’я” дуже близькі.

Розробка підсумків обстеження за рік здійснюється:

·          за типами місця проживання домогосподарств (міські поселення, сільська місцевість). При цьому міста розподіляються на великі (з чисельністю населення в них 100 тис.чоловік і більше) та малі (з чисельністю населення менше 100 тис. чоловік);

·          залежно від чисельного складу домогосподарств (одна, дві, три, чотири, пять і більше осіб; окремо виділена група домогосподарств, до складу яких входять молоді сім’ї);

·          залежно від числа дітей у складі домогосподарств (одна дитина, двоє, троє, четверо, пятеро і більше дітей);

·          залежно від числа дорослих осіб у складі домогосподарств з дітьми (одна, двоє, троє і більше осіб);

·          залежно від числа дітей у домогосподарствах, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків;

·          залежно від числа дорослих осіб у домогосподарствах, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків;

·          залежно від складу домогосподарств без дітей (домогосподарства з однієї особи: у працездатному та непрацездатному віці; домогосподарства з двох і більше осіб: всі у працездатному, у працездатному та непрацездатному віці, всі у непрацездатному віці);

·          залежно від наявності та чисельності працюючих осіб у складі домогосподарств (домогосподарства, в яких немає працюючих; домогосподарства, в яких є одна, двоє, троє і більше працюючих осіб);

·          залежно від основного джерела доходу осіб в домогосподарстві (оплати праці; доходу від підприємницької діяльності; доходу від самостійної трудової діяльності; трансфертів (пенсій, стипендій, допомог по безробіттю та інших індивідуальних доходів));

·          залежно від віку та статі особи, яка очолює домогосподарство (голови домогосподарства):

 

жінки у віці

18–29 років

 

30–54 років

 

55 років і старші

чоловіки у віці

18–29 років

 

30–59 років

 

60 років і старші

·          в групуваннях залежно від розміру середньодушових грошових та загальних доходів домогосподарств;

·          за децильними групами залежно від розміру середньодушових грошових та загальних доходів домогосподарств;

·          за регіонами;

·          за економічними районами.

 

Розробка даних за типами домогосподарств залежно від основного джерела доходу домогосподарства (оплати праці; доходу від підприємницької діяльності; доходу від самостійної трудової діяльності; доходів від власності та трансфертів (пенсій, стипендій, допомоги по безробіттю та інших індивідуальних доходів)) здійснена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року № 475 “Про затвердження Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року”.

У системі національних рахунків згідно з Класифікацією інституційних секторів економіки України, затвердженою наказом Держкомстату від 18.04.05р. № 96, і яка відповідає міжнародному стандарту Системи національних рахунків, прийнятої у 1993 році, відповідно до основного джерела доходів інституційні одиниці домашніх господарств групуються в чотири інституційні підсектори:

- роботодавці;

- самостійно зайняті працівники;

- наймані працівники;

- одержувачі доходу від власності та трансфертів.

Для забезпечення інформаційної бази розробок рахунків сектору домашніх господарств за вищезгаданими підсекторами та подальшої гармонізації з вимогами міжнародних, зокрема, європейських статистичних організацій, в обстеження умов життя домогосподарств впроваджене групування домогосподарств залежно від наступних основних джерел доходу осіб у складі домогосподарств:

- оплати праці;

- доходу від підприємницької діяльності;

- доходу від самостійної трудової діяльності;

- трансфертів, доходів від власності та інших доходів.

Віднесення домогосподарств до підсекторів здійснюється залежно від основного джерела доходів домогосподарства.

При віднесенні домогосподарств до підсекторів не враховуються доходи домогосподарства від продажу особистого майна та нерухомості.

До підсектора домогосподарств, в яких основним джерелом доходу є оплата праці, відносяться домогосподарства, в доходах яких переважає сумарний дохід від оплати праці членів домогосподарства.

До підсектора домогосподарств, в яких основним джерелом доходу є дохід від підприємницької діяльності, відносяться домогосподарства, в доходах яких переважає сумарний дохід від підприємницької діяльності членів домогосподарства.

До підсектора домогосподарств, в яких основним джерелом доходу є дохід від самостійної трудової діяльності, відносяться домогосподарства, в доходах яких переважає дохід, який розраховується як сума індивідуальних доходів членів домогосподарств від їх самозайнятості та доходів домогосподарства від особистого підсобного господарства (доходів від продажу сільськогосподарських продуктів та вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель) – незалежно від наявності менших, ніж вказані вище, таких доходів, як: оплата праці; доходи від підприємницької діяльності; сума трансфертів, доходів від власності та інших доходів (за виключенням доходів домогосподарства від продажу особистого майна та нерухомості).

До підсектора домогосподарств, в яких основним джерелом доходу є трансферти, доходи від власності та інші доходи, відносяться домогосподарства, в яких переважає дохід, який розраховується як сума пенсій, стипендій, допомог, пільг, субсидій, компенсаційних виплат (готівкою та безготівкових), допомог від родичів та інших осіб (грошова та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами), аліментів та інших доходів; а також домогосподарства, в яких немає інших доходів, крім доходів від продажу особистого майна та нерухомості.

 

Схема економічного районування була розроблена Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України і використана в програмі “Україна–2010”. В основу виділення районів покладені такі принципи:

·          наявність виробничо-технологічної єдності елементів економічного процесу, територіальна спеціалізація виробництва та комплексно-пропорційний розвиток людської діяльності, взаємообумовленість розвитку основних (профілюючих), допоміжних і супутніх ланок виробничого комплексу та їх територіальної локалізації;

·          врахування регіональної специфіки соціального, історико-етнічного, демографічного розвитку, природно-кліматичних особливостей (специфічні для кожної території природні умови та ресурси, виробничі фонди, транспортна мережа, трудові навики робочої сили та її кваліфікація, національні особливості населення);

·          територіальний поділ праці та економічна вигода від нього, розвиток внутрішніх і зовнішніх економічних зв’язків;

·          відповідність економічного районування і адміністративно-територіального устрою (межі економічних районів не перекривають межі існуючих областей).

 

Нижче наведений склад 8 економічних районів України в розрізі регіонів:

 

1.       Східний економічний район:

Полтавська область

Сумська область

Харківська область

2.       Донецький економічний район:

Донецька область

Луганська область

3.       Придніпровський економічний район:

Дніпропетровська область

Запорізька область

Кіровоградська область

4.       Причорноморський економічний район:

Одеська область

Миколаївська область

Херсонська область

Автономна Республіка Крим

м.Севастополь

5.       Подільський економічний район:

Вінницька область

Тернопільська область

Хмельницька область

6.       Центральний економічний район:

Київська область

м.Київ

Черкаська область

7.       Карпатський економічний район:

Закарпатська область

Івано-Франківська область

Львівська область

Чернівецька область

8.       Поліський економічний район:

Волинська область

Житомирська область

Рівненська область

Чернігівська область.

 

Соціально-демографічні характеристики

 

В ході обстеження визначається соціально-демографічне положення кожного члена домогосподарства. При цьому використовуються наступні визначення:

Діти – особи у віці до 18 років, які не перебувають у шлюбі.

Молоді сім’ї – сім’ї, в яких чоловік та дружина віком до 35 років (включно).

Дорослі – особи у віці 18 років і старші, а також особи до 18 років, які перебувають у шлюбі.

Особа, яка очолює домогосподарство (голова домогосподарства) – особа, яка очолює або утримує домогосподарство і визначається згідно з рішенням його членів.

Домогосподарства, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків – домогосподарства з дітьми, у яких немає матері та/або батька (помер(ла), розлучені тощо).

Кількість дорослих у домогосподарстві, у складі якого є діти, які не мають одного чи обох батьків – кількість усіх дорослих осіб у домогосподарстві незалежно від родинних стосунків по відношенню до таких дітей. Наприклад, домогосподарство складається із шлюбної пари з двома дітьми, сестри голови домогосподарства, яка виховує свою дитину без чоловіка, а також – з няні, яка живе і харчується у цьому домогосподарстві, але не пов’язана з ним родинними стосунками. Кількість дорослих у цьому домогосподарстві – чотири (а не одна матір, яка сама виховує дитину). Такий підхід обумовлений спільністю витрат усіх членів домогосподарства на харчування, оплату житла тощо і дозволяє більш точно відобразити фактичні умови, в яких зростає дитина, яка не має одного чи обох батьків.

Особи непрацездатного віку (крім дітей) – жінки у віці 55 років і старші, чоловіки у віці 60 років і старші.

Особи працездатного віку (крім підлітків у віці 16–17 років) – жінки у віці 18–54 роки, чоловіки у віці 18–59 років.

Пенсіонер – особа, яка отримує пенсію і не працює.

Працююча особа – особа, яка надала ствердну відповідь на запитання “Чи працюєте в даний час?”. Працюючі пенсіонери також відносяться до категорії “працюючі”.

Непрацююча особа – особа, яка надала негативну відповідь на запитання “Чи працюєте в даний час?”.

Коефіцієнт економічного навантаження на працюючого члена домогосподарства – відношення загальної кількості членів домогосподарства до кількості працюючих осіб у його складі.

 

Система показників, які характеризують стан

матеріального добробуту домогосподарств

 

Програма обстеження містить систему показників, що враховує зміни, пов’язані з переходом економіки до ринкових відносин, а також міжнародні стандарти та рекомендації.

Починаючи з 2002р. статті споживчих грошових та сукупних витрат розроблені з урахуванням міжнародної класифікації індивідуального споживання товарів і послуг за цілями (COICOP–HBS)[1], рекомендованої до використання Євростатом. Згідно з цією класифікацією в публікації сформовано 12 основних розділів споживчих витрат:

¨        продукти харчування та безалкогольні напої;

¨        алкогольні напої та тютюнові вироби;

¨        одяг та взуття;

¨        житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива;

¨        меблі, предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла;

¨        охорона здоров’я;

¨        транспорт;

¨        зв’язок;

¨        відпочинок та культура;

¨        освіта;

¨        ресторани та готелі;

¨        різні товари та послуги.

Починаючи з даних за 2007р., до структури споживчих витрат були внесені такі зміни: витрати домогосподарств на послуги дошкільних закладів включені до групи “Дошкільна та початкова освіта” розділу “Освіта”; витрати на путівки в будинки відпочинку, на бази відпочинку, дитячі табори тощо – до розділу “Ресторани та готелі”, а саме до групи витрат на оплату послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням. У попередніх публікаціях зазначені витрати були включені відповідно до розділів “Різні товари та послуги” та “Відпочинок та культура”. Відповідно пільги на оплату путівок в будинки відпочинку, на бази відпочинку, в дитячі табори тощо, які враховуються у складі сукупних витрат домогосподарств, також включені до розділу “Ресторани та готелі”.

У 2009 році структура споживчих витрат гармонізована з Класифікацією індивідуального споживання за цілями[2], затвердженою наказом Держкомстату від 29 грудня 2007р. № 480. Внесені деякі зміни у структуру споживчих витрат на харчування, зокрема, витрати на придбання пельменів включені до групи “хліб і хлібопродукти”, горох та бобові – до групи “овочі”. Раніше дані витрати відносилися до груп “м’ясо та м’ясопродукти” та “хліб і хлібопродукти” відповідно.

Для всебічного висвітлення стану матеріального добробуту домогосподарств, аналізу структури їх доходів, інших джерел існування, а також основних статей витрат та напрямів використання ресурсів, до системи показників рівня життя домогосподарства включені:

 

І. Доходи і ресурси домогосподарства

 

І.1.

Грошові доходи

 

І.2.

Негрошові доходи

 

І.3.

Загальні доходи

 

І.4.

Сукупні ресурси

ІІ. Витрати домогосподарства

 

ІІ.1.

Споживчі грошові витрати

 

ІІ.2.

Неспоживчі грошові витрати

 

ІІ.3.

Грошові витрати

 

ІІ.4.

Споживчі сукупні витрати

 

ІІ.5.

Неспоживчі сукупні витрати

 

ІІ.6.

Сукупні витрати

 

Нижче наводяться складові показників: доходів та сукупних ресурсів – на схемі 1, споживчих та неспоживчих грошових витрат – на схемі 2, споживчих та неспоживчих сукупних витрат – на схемі 3.

Схема 1

Грошові, загальні доходи та сукупні ресурси

Оплата праці

Доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції

Доходи від продажу особистого і домашнього майна

Доходи від продажу нерухомості

Доходи від власності (дивіденди від акцій та інших цінних паперів, відсотки по вкладах, доходи від здачі внайми нерухомості тощо)

Пенсії

Стипендії

Допомоги, пільги, субсидії та компенсаційні виплати, надані готівкою

           у тому числі:

    допомога по безробіттю

    допомога малозабезпеченим сім’ям

    допомоги на дітей

    субсидії та пільги готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії

    та палива

    інші

Грошова допомога від родичів та інших осіб

Аліменти

Інші грошові доходи

= Всього грошових доходів

Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель

Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива

Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо

Пільги безготівкові на оплату послуг транспорту, зв’язку

Грошова оцінка допомоги від родичів та інших осіб продовольчими товарами

= Всього негрошових доходів

Загальні доходи (сума грошових та негрошових доходів)

+

Використання заощаджень, позики та повернені домогосподарству борги

= Всього сукупних ресурсів

Схема 2

Споживчі та неспоживчі грошові витрати

Продукти харчування та безалкогольні напої

        у тому числі:

   хліб і хлібопродукти

   м’ясо та м’ясопродукти

   риба та рибопродукти

   молоко, сир та яйця

         молоко, сир

         яйця

   олія і жири

        сало та інші тваринні харчові жири

        масло

       олія та інші рослинні жири

   фрукти

          з них кавуни, дині

   овочі, включаючи картоплю

          з них картопля

   цукор, джем, мед, сироп, шоколад та кондитерські вироби

   інші продукти харчування

   безалкогольні напої

Алкоголь

Тютюн

Одяг і взуття

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

          Довідково: оплата житла, комунальних продуктів та послуг

Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла

Охорона здоров’я

Транспорт

Зв’язок

Відпочинок і культура

Освіта

Ресторани та готелі

         з них харчування поза домом

         з них витрати на оплату путівок на бази відпочинку тощо

Різні товари та послуги

= Споживчі грошові витрати

   Розподіл споживчих грошових витрат

          продовольчі товари

          непродовольчі товари

          послуги

         Довідково: витрати на продовольчі товари та харчування поза домом

Витрати на особисте підсобне господарство

Грошова допомога родичам, іншим особам

Купівля нерухомості

Капітальний ремонт, будівництво житла та інших будівель

Купівля акцій, валюти, вклади до банків тощо

Аліменти

Податки, збори, внески

Інші витрати

= Неспоживчі грошові витрати

= Всього грошових витрат (сума споживчих та неспоживчих грошових витрат)

 

Схема 3

Споживчі та неспоживчі сукупні витрати

Продукти харчування та безалкогольні напої

       у тому числі:

   хліб і хлібопродукти

   м’ясо та м’ясопродукти

   риба та рибопродукти

   молоко, сир та яйця

        молоко, сир

         яйця

   олія і жири

        сало та інші тваринні харчові жири

        масло

        олія та інші рослинні жири

   фрукти

       з них кавуни, дині

   овочі, включаючи картоплю

       з них картопля

   цукор, джем, мед, сироп, шоколад та кондитерські вироби

   інші продукти харчування

   безалкогольні напої

Алкоголь

Тютюн

Одяг і взуття

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

Довідково: оплата житла, комунальних продуктів та послуг

з них сума пільг та субсидій

Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла

Охорона здоров’я

з них сума пільг та дотацій на товари і послуги з охорони здоров’я

Транспорт

з них сума пільг на проїзд в транспорті

Зв’язок

з них сума пільг на оплату телефону

Відпочинок і культура

з них сума пільг на оплату туристичних послуг

Освіта

Ресторани та готелі

з них

харчування поза домом

витрати на оплату путівок на бази відпочинку тощо

з них пільги безготівкові на оплату путівок на бази відпочинку тощо

Різні товари та послуги

= Споживчі сукупні витрати

Розподіл споживчих сукупних витрат:

продовольчі товари

непродовольчі товари

послуги

Довідково: витрати на продовольчі товари та харчування поза домом

Допомога родичам, іншим особам

Купівля акцій, нерухомості, будівництво, капітальний ремонт, вклади до банків

Інші витрати

= Неспоживчі сукупні витрати

= Всього сукупних витрат (сума споживчих та неспоживчих сукупних витрат)

 
Доходи і ресурси домогосподарства

В обстеженні умов життя домогосподарств до ресурсів домогосподарств включені всі види грошових, натуральних доходів, а також – усі види соціальної допомоги, включаючи субсидії на відшкодування витрат на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, подарунки, доходи від продажу особистого та нерухомого майна, використані заощадження тощо. Не включаються в доходи та ресурси домогосподарства кошти, отримані одним членом домогосподарства від іншого (наприклад, дітям на кишенькові витрати), вартість товарів і послуг, наданих безкоштовно з Державного бюджету України та з місцевих бюджетів та некомерційними організаціями, що обслуговують домашні господарства, на охорону здоровя, освіту тощо.

Грошові доходи домогосподарства складаються з суми грошових та натуральних (в грошовій оцінці) надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за виключенням прибуткового податку та обов’язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих в порядку самозаготівель, пенсій, стипендій, соціальних допомог (пільг та субсидій готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, компенсаційних виплат за невикористане право на санаторно-курортне лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо), грошових допомог від родичів та інших осіб та інших грошових доходів.

Негрошові доходи домогосподарства включають вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком поточних витрат на її виробництво[3] – витрат на насіння, посадковий матеріал, добрива, сільськогосподарський реманент, паливо, мастильні матеріали, худобу, птицю та бджіл, корми та медикаменти для худоби та птиці, на оплату транспортних, сільськогосподарських та інших послуг тощо), в порядку самозаготівель, вартість подарованих родичами та іншими особами продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, а також суми безготівкових пільг на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту та зв’язку.

Загальні доходи домогосподарства складаються з суми грошових та негрошових доходів.

Сукупні ресурси домогосподарства складаються із загальних доходів, використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, отримані в обстежуваному періоді, незалежно від джерел їх надходження.

Нижче наводяться визначення основних складових доходів:

Оплата праці – заробітна плата, премії, інші винагороди, виплати і допомоги, отримані за основним і додатковими місцями роботи як у грошовій, так і в натуральній формах оплати (за виключенням прибуткового податку та інших утримань відповідно до чинного законодавства).

Доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості – особисті доходи від підприємницької, фермерської та самостійної господарської діяльності громадян (тобто без урахування видатків, пов’язаних з цією діяльністю).

Доходи від власності – отримані дивіденди по акціях та інших цінних паперах, відсотки по вкладах в банківські установи, доходи від здачі внайми чи оренду нерухомості (житла, гаражів, дач, земельних ділянок (земельних паїв) тощо).

Доходи від продажу нерухомості – грошові доходи, отримані від продажу квартир, дач, гаражів, будинків, частини будинку тощо.

Доходи від продажу особистого і домашнього майна – грошові доходи, отримані від продажу особистого і домашнього майна (автомобіля, ювелірних прикрас, одягу, меблів тощо) незалежно від їх первинної вартості.

Доходи від особистого підсобного господарства включають дві складові:

1)          грошові доходи від продажу сільськогосподарської продукції, виробленої в особистому підсобному господарстві та отриманої домогосподарством в порядку самозаготівель;

2)          вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель. При розрахунку цієї статті доходу виключаються поточні матеріальні витрати на виробництво продукції, отриманої з особистого підсобного господарства1 (витрати на насіння, посадковий матеріал, добрива, сільськогосподарський реманент, паливо, мастильні матеріали, худобу, птицю та бджіл, корми та медикаменти для худоби та птиці, на оплату транспортних, сільськогосподарських та інших послуг тощо). В цей показник також включається вартість отриманих з особистого підсобного господарства продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, подарованих родичам та іншим особам, а також вартість спожитих продуктів, отриманих в порядку самозаготівель. Оцінка спожитих натуральних надходжень здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів у звітному періоді.

Пенсії – усі види трудових і соціальних пенсій: за віком, за інвалідністю, у зв’язку з втратою годувальника, соціальні, військовослужбовцям та інші.

Стипендії – усі види стипендій, які виплачуються учням професійно-технічних навчальних закладів, студентам, які навчаються з відривом від виробництва у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, включаючи стипендії, які виплачуються підприємствами та організаціями, стипендії та інші виплати аспірантам, ординаторам.

Допомоги – усі види одноразових та щомісячних допомог, отриманих населенням з державного та місцевого бюджетів, фондів соціального захисту, від профспілкових організацій, за рахунок коштів підприємств та з інших джерел. Із загального обсягу допомог виділяються:

1)     допомога по безробіттю – допомога, яку отримують непрацюючі громадяни працездатного віку, які мають статус безробітних (зареєстровані в державній службі зайнятості);

2)     допомога малозабезпеченим сім’ям – адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, запроваджена з метою надання матеріальної підтримки найменш соціально захищеним верствам населення;

3)     допомоги на дітей – одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням тощо;

4)     субсидії та пільги готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива – сума субсидій та пільг готівкою на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива;

5)     інші – допомога сім’ям осіб, які загинули при виконанні службових обов’язків, допомога на поховання, усі види допомог від місцевої влади, допомога по догляду за інвалідами, особами похилого віку; грошові компенсаційні виплати за невикористане право на санаторно-курортне лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо.

 

Допомога від родичів та інших осіб – включає дві складові:

1)       допомогу грошима – гроші, отримані в подарунок від родичів, знайомих, інших осіб;

2)       допомогу від родичів та інших осіб продовольчими товарами у вартісній оцінці, яка здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів у звітному періоді.

Аліменти – на утримання неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Також по цій статті враховуються допомоги, які виплачуються органами соціального забезпечення під час розшуку батьків, які ухиляються від сплати аліментів.

Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива – сума грошових нарахувань відповідно до відсотків пільг на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, які надаються різним категоріям населення (інвалідам, учасникам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій, багатодітним сім’ям, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тощо), сума нарахованих безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних продуктів і послуг.

Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо – частина вартості путівки на лікування, оздоровлення та відпочинок, туристично-екскурсійних турів, оплачена підприємством, організацією, органом соціального захисту тощо; сума пільг на оплату ліків, вітамінів, інших аптекарських товарів, медичних послуг (у тому числі стоматологічних послуг, проведення обстежень та отримання процедур, лікування в стаціонарі тощо).

Пільги безготівкові на оплату транспорту, зв’язку сума пільг на проїзд в транспорті окремих категорій громадян та оплату послуг зв’язку.

Інші грошові доходи – грошові надходження, які не згадувалися раніше.

Використання заощаджень, позики та повернені домогосподарству борги – сума використаних в обстежуваному періоді готівкових заощаджень, зменшення вкладів в банківських установах тощо. Також по цій статті враховуються позичені домогосподарством гроші та гроші, повернені домогосподарству.

 

Витрати домогосподарства

 

Програма вибіркового обстеження умов життя домогосподарств передбачає спостереження за усіма видами витрат домогосподарств, крім пов’язаних із здійсненням ними підприємницької, фермерської та самостійної трудової діяльності.

Витрати – це сума платежів домогосподарств за товари та послуги, отримані у звітному періоді, сума коштів, направлених ними на купівлю акцій, сертифікатів, валюти, нерухомості, на будівництво, капітальний та поточний ремонт, допомогу родичам і знайомим, на вклади до банківських установ, на податки (крім прибуткового) та інші внески. Для всебічного аналізу використання ресурсів домогосподарств вивчаються грошові витрати, які відповідають вищенаведеному визначенню, їх основні складові – споживчі та неспоживчі грошові витрати, а також обраховуються споживчі та неспоживчі сукупні витрати та зведений показник сукупних витрат.

Грошові витрати складаються з суми споживчих та неспоживчих грошових витрат. Грошові витрати включають суми, фактично сплачені домогосподарством по відповідних статтях, і не враховують вартість натуральних надходжень, безготівкові пільги та субсидії.

Споживчі грошові витрати – це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, товарів та послуг (одягу та взуття, оплату житла, води, газу, електроенергії та інших видів палива; предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточного утримання житла; витрати на охорону здоров’я, транспорт, зв’язок, відпочинок та культуру, освіту тощо). Включаються усі витрати домогосподарств на ці цілі незалежно від місця їх здійснення (у торговельній мережі, зі складу підприємства, організації, на ринку чи у окремих громадян). До цієї статті включається також вартість куплених товарів та продуктів харчування для годування домашніх тварин-улюбленців (котів, собак, папуг тощо).

Неспоживчі грошові витрати – включають витрати, пов’язані з веденням особистого підсобного господарства (купівля насіння, добрив, сільськогосподарського реманенту, палива та мастильних матеріалів тощо), грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на будівництво та капітальний ремонт житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських установ, аліменти, обов’язкові податки (крім прибуткового), збори та внески, а також інші грошові витрати, які не згадувалися раніше.

Сукупні витрати складаються з суми споживчих та неспоживчих сукупних витрат. Сукупні витрати включають фактично сплачені грошові витрати домо-господарства, вартість натуральних надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій.

Вартість подарованих домогосподарством родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства, включається до сукупних витрат у зв’язку з постійним характером цієї допомоги. Сукупні витрати характеризують структуру використання домогосподарством сукупних ресурсів.

Споживчі сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також – вартості спожитих домогосподарством продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель або подарованих родичами та іншими особами, суми отриманих пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду в транспорті, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату ліків, вітамінів, інших аптекарських товарів, медичних послуг (у тому числі стоматологічних послуг, проведення обстеження та отримання процедур, лікування в стаціонарі тощо).

Неспоживчі сукупні витрати складаються з грошових та негрошових витрат домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам; витрат на купівлю нерухомості, на капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вкладів до банківських установ, аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошових платежів, використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарством боргів.

 

Нижче наведені характеристики основних складових грошових та сукупних витрат (по групах споживчих та неспоживчих витрат).

 

І. Споживчі грошові витрати

Номенклатура витрат на продукти харчування та безалкогольні напої, алкоголь, тютюн, непродовольчі товари та послуги опрацьована відповідно до міжнародної класифікації індивідуального споживання за цілями (COICOP–HBS), рекомендованої Євростатом[4]. Наведена структура споживчих витрат відповідає рівню двох знаків COICOP–HBS.

Найбільш вагома стаття витрат “Витрати на харчування” наведена в даній публікації більш детально, порівняно з COICOP–HBS, з виділенням окремих статей витрат для можливого співставлення в динаміці з відповідними показниками 1999–2001рр.:

¨        молоко, сир та яйця – окремо наводяться витрати на купівлю яєць

¨        олія та жири – окремо виділені витрати на сало та інші тваринні харчові жири, масло, олію та інші рослинні жири

¨        фрукти – окремо наводяться витрати на кавуни та дині

¨        овочі, включаючи картоплю – окремо наводяться витрати на картоплю.

Крім того, для всебічної характеристики витрат на харчування в публікації наведені наступні групи витрат:

¨        витрати на продовольчі товари

¨        витрати на продукти харчування

¨        вартість харчування поза домом.

До продовольчих товарів відносяться продукти харчування та безалкогольні напої, алкогольні напої та тютюн.

До продуктів харчування – хліб та хлібопродукти, м’ясо та м’ясопродукти, риба і рибопродукти, молоко, сир та яйця, олія та жири, фрукти, овочі, цукор, кондитерські вироби та безалкогольні напої (чай, кава, соки, мінеральна вода тощо). До продуктів харчування не включаються алкогольні напої та тютюн.

Харчування поза домом – суми, витрачені на харчування в кафе, ресторані, їдальні, барі тощо.

 

Нижче наведені основні групи продовольчих товарів та їх складові:

Хліб і хлібні продукти – рис, хлібобулочні вироби, борошно, макаронні вироби, кондитерські вироби з борошна, інші хлібні продукти, включаючи крупи та злакові культури у зерні.

М’ясо і м’ясопродукти – свіже, заморожене, охолоджене м’ясо худоби і птиці, сушене, солене, копчене м’ясо та їстівні субпродукти, інші консервовані та оброблені види м’яса та продукти з них, м’ясо інших видів домашніх та диких тварин тощо.

Риба і рибопродукти – свіжі, охолоджені і заморожені риба, морепродукти; сушені, копчені, солоні риба та морепродукти; різні консервовані, оброблені та приготовлені риба та морепродукти.

Молоко, сир та яйця – молоко різного складу жирності, сир, яйця, консервоване молоко, кисломолочна продукція тощо

молоко, сир молоко сире, пряжене, пастеризоване; різного складу жирності; сири тверді та м’які

яйця – яйця курячі, перепелині та інших видів птиці, яєчний порошок та меланж.

Олія і жири – всі рослинні олії (соняшникова, оливкова, кукурудзяна тощо), маргарин та їстівні тваринні жири (масло, сало, жири тваринні харчові топлені, сирі) тощо

сало та інші тваринні харчові жири свиняче сало, інші жири тваринні харчові топлені та сирі

масло масло тваринне

олія та інші рослинні жири – олія соняшникова, кукурудзяна, соєва, оливкова та інші їстівні рослинні олії та жири.

Фрукти – яблука, груші, сливи, вишні, абрикоси, персики, суниця, полуниця, малина, смородина, аґрус, кавуни, дині, горіхи, виноград тощо – свіжі, сушені, консервовані та інших способів заготівель

з них кавуни, дині  свіжі, сушені, квашені.

Овочі, включаючи картоплю – помідори, огірки, буряки, морква, цибуля, капуста, баклажани, кабачки та інші – свіжі, заморожені та охолоджені, консервовані, мариновані, сушені, овочі закритого ґрунту, гриби, стеблові овочі, салати тощо

з них картопля – свіжа, оброблена (сушена, чищена тощо).

Цукор, джем, мед, сироп, шоколад та кондитерські вироби – цукор-пісок, цукор-рафінад, цукерки, шоколад, варення, джем, повидло, мед, печиво, харчовий лід та морозиво, жувальна гумка та ін.

Інші продукти харчування – соуси, приправи, сіль, спеції, бакалійні товари, десерти приготовлені, супи тощо.

Безалкогольні напої – кава, чай, какао, мінеральна вода, квас, газовані безалкогольні напої, фруктові соки, овочеві соки тощо.

Алкоголь – горілка, спирт, лікер, вино виноградне та інших фруктів, пиво тощо.

Тютюнові вироби – сигари, сигарети, цигарки тощо.

 

Згідно з міжнародною класифікацією індивідуального споживання товарів і послуг за цілями (COICOPHBS) до розділів “Одяг і взуття”, “Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива”, “Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла”, “Охорона здоров’я”, “Транспорт”, “Зв’язок”, “Відпочинок і культура”, “Освіта”, “Ресторани та готелі”, “Різні товари та послуги” включають споживання як товарів (нових чи тих, що були у користуванні), так і послуг.

Одяг і взуття – зимовий, демісезонний, літній, спортивний, домашній одяг тощо (чоловічий, жіночий, дитячий); взуття чоловіче, жіноче, дитяче; тканини, хутро, шкіра і т.ін.; аксесуари для одягу та взуття, хімічна чистка, прання, ремонт і прокат одягу та взуття.

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива – плата за житло та інші види послуг, повязані з житлом (водопостачання, каналізація, прибирання сміття тощо), плата за комунальні продукти (централізоване газопостачання, гаряча вода, опалення, електроенергія, балонний газ та інші види палива), товари та послуги для постійного утримання в належному стані та поточного ремонту житла, дач, гаражів.

Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла – меблі усіх видів, освітлювальні прилади та інші предмети обстановки, килими та підлогове покриття; домашній текстиль; побутові прилади: холодильники, пральні, сушильні та посудомийні машини, пилососи, кондиціонери і обігрівачі, газові та електроплити, мікрохвильові печі, духовки, жаровні тощо, швейні та в’язальні машини, невелике домашнє електрообладнання: електропраски, кавомолки, кавоварки, кухонні комбайни тощо; скляний, кришталевий, керамічний, фарфоро-фаянсовий і столовий посуд та столові прибори, інше кухонне і домашнє начиння; інструменти та обладнання для дому та саду; товари та послуги для щоденної підтримки чистоти та прибирання (мило, пральні порошки, засоби дезінфекції тощо), послуги, пов’язані з веденням домашнього господарства (хімчистка, прання постільної білизни та домашнього текстилю, миття вікон, дезінфекція); ремонт, прокат предметів домашнього побуту, побутової техніки тощо.

Охорона здоров’я – медичні товари (фармацевтичні препарати та інші медичні товари); медичні прилади і обладнання, їх прокат та ремонт; амбулаторні послуги та послуги поліклінік (медичні, стоматологічні), лікарень, швидкої допомоги, народної та нетрадиційної медицини, медичних дослідних лабораторій, діагностичних медичних установ, середнього медичного персоналу. Оплата путівок в санаторії, профілакторії та інші лікувальні установи для відновлення здоровя людини.

Транспорт – купівля нових транспортних засобів та тих, які були у користуванні (легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, мопеди, велосипеди, гужовий транспорт), запчастини до них та спеціалізовані засоби по догляду за ними, паливо, мастила, ремонт, технічне обслуговування та миття особистих транспортних засобів; корми, збруя тощо для тяглових тварин; плата за гаражі, паркування та прокат приватних транспортних засобів; послуги, що надаються населенню різними видами транспорту (послуги залізничного, автодорожнього, повітряного, водного та іншого транспорту).

Звязок – поштові послуги, телефонне і факсимільне обладнання та його ремонт, послуги телефонного, телеграфного, факсимільного та радіозвязку.

Відпочинок і культура – аудіовізуальне обладнання та фотоапаратура (магнітофони, музичні центри, радіоприймачі, телевізори, телевізійні антени; фотоапарати, кінокамери, оптичні прилади); комп’ютерне та інше обладнання для обробки інформації, ремонт такого обладнання, відео- та аудіокасети; товари довготривалого користування для організації відпочинку та культурних заходів (музичні інструменти, обладнання для спорту, розваг і відпочинку поза домом) та їх ремонт; квіти, домашні тварини-улюбленці; послуги спорту, культури та відпочинку; плата за азартні ігрові розваги; газети, книги, канцелярські товари; комплексний відпочинок (оплата путівок у будинки відпочинку, пансіонати та туристсько-екскурсійних путівок).

Освіта – послуги закладів освіти (дошкільна, початкова, середня і вища освіта); освіта безрівнева (курси, гуртки та школи з навчання музики, мистецтва, хореографії, іноземних мов, інформатики тощо).

Ресторани та готелі – харчування поза домом (ресторани, кафе, бари, їдальні тощо); послуги, повязані з короткотерміновим проживанням.

Різні товари та послуги – послуги для особистого догляду (послуги перукарень, саун, лазень, соляріїв, салонів краси тощо); товари для особистого догляду (електротовари: фени, електробритви, зубні щітки тощо; інші предмети: туалетне мило, шампуні, туалетна вода, креми для рук, обличчя, тіла, дезодоранти тощо). Особисті речі (коштовне каміння, ювелірні вироби, усі види годинників (крім радіогодинників)) та товари особистого користування (сумки, валізи, гаманці, парасольки, дитячі коляски), їх ремонт, похоронні аксесуари.

Соціальна допомога (послуги закладів та служб, які надають соціальну допомогу особам похилого віку, інвалідам). Страхування (послуги та страхові внески) майна, будівель тощо (крім страхування життя); фінансові послуги (послуги банків, витрати, пов’язані з грошовими переказами тощо); інші послуги (ритуальні, послуги редакцій та рекламних агентств, нотаріуса, судові витрати, ксерокопіювання, послуги з приватної охорони, менеджерів з нерухомості тощо).

 

IІ. Неспоживчі грошові витрати

Витрати на особисте підсобне господарство – витрати на купівлю худоби (крім великої рогатої худоби та коней), птиці, бджіл, кормів та медикаментів для них, сільськогосподарського реманенту (лопат, грабель, сокир, парникових рам та плівки, сепараторів, дійниць, хомутів тощо), насіння, розсади, саджанців (крім багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства), добрив, отрутохімікатів, а також плата за ветеринарні послуги, страхування худоби, обробіток тощо.

Допомога родичам та іншим особам – гроші, подаровані або передані як допомога родичам, друзям та іншим особам.

Купівля нерухомості – витрати на купівлю будинків, квартир, дач, гаражів тощо.

Будівництво, капітальний ремонт житла та інших будівель – сума оплати робіт та вартості матеріалів, витрачених на будівництво та капітальний ремонт житла, дачних будинків, будівель господарського призначення тощо.

Капітальний ремонт комплекс ремонтно-будівельних робіт, повязаних з покращанням технічних характеристик житла та збільшенням його вартості.

 

Купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків – заощаджені грошові суми та суми, витрачені домогосподарством на ці цілі, а також суми внесків в недержавні пенсійні фонди.

Аліменти – аліменти на утримання неповнолітніх дітей та батьків похилого віку.

Податки, збори, внески – виплачені суми податків на нерухомість, податки з власників транспортних засобів, штрафи, членські та страхові внески, мито тощо.

Інші витрати – витрати на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства та інші грошові витрати, не перераховані вище.

 

IІІ. Споживчі сукупні витрати

До складу показника споживчих сукупних витрат домогосподарства включені всі статті грошових витрат, а також по відповідних статтях – вартість натуральних надходжень, вартість отриманих пільг та безготівкових субсидій.

Нижче наведений перелік натуральних складових (детальний опис міститься у підрозділі методичних вказівок стосовно формування показника доходу) в розрізі відповідних статей витрат.

Стаття “витрати на харчування” включає вартість спожитих продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель та з інших джерел, а також подарованих родичами та іншими особами.

Стаття “витрати на алкогольні напої” включає вартість спожитих алкогольних напоїв, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель та з інших джерел, а також подарованих родичами та іншими особами.

Стаття “витрати на тютюнові вироби” включає вартість спожитих тютюнових виробів, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель та з інших джерел, а також подарованих родичами та іншими особами.

Стаття “витрати на оплату житла, води, електроенергії, газу та інших видів палива” включає вартість пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг.

Стаття “витрати на охорону здоров’я” враховує суму безготівкових пільг та дотацій на оплату путівок на лікування, купівлю ліків, зубопротезування, лікування тощо.

Стаття “витрати на транспорт” включає суму безготівкових пільг на проїзд у транспорті.

Стаття “витрати на зв’язок” враховує суму безготівкових пільг на оплату телефону.

Стаття “витрати на відпочинок і культуру” враховує суму безготівкових пільг на оплату туристичних послуг.

Стаття “витрати на ресторани та готелі” враховує суму безготівкових пільг на оплату путівок в будинки, на бази відпочинку тощо.

 

IV. Неспоживчі сукупні витрати

До складу показника неспоживчих сукупних витрат домогосподарства відносяться:

Допомога родичам, іншим особам включає грошову допомогу та допомогу продуктами харчування, які вироблені в особистому підсобному господарстві (у грошовій оцінці за цінами купівлі) родичам та іншим особам.

Купівля акцій, нерухомості, будівництво, капітальний ремонт, вклади до банків тощо – витрати на купівлю будинків, квартир, дач, гаражів тощо, сума оплати робіт та вартості матеріалів, витрачених на будівництво, капітальний ремонт житла, дачних будинків, будівель господарського призначення тощо, заощаджені грошові суми та суми, витрачені домогосподарством на ці цілі, а також суми внесків в недержавні пенсійні фонди.

Інші витрати – аліменти на утримання неповнолітніх дітей та батьків похилого віку; податки, збори, внески; гроші, позичені та повернені домогосподарством, витрати на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства та інші витрати, не перераховані вище.

Споживання продуктів харчування

У публікації наведені дані щодо середньодушового споживання продуктів харчування за місяць в натуральних одиницях виміру (кг, шт.). До спожитих продуктів харчування віднесені продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель (на полюванні, рибалці, у лісі тощо), а також отримані в подарунок та з інших джерел.

До загального обсягу спожитих (у натуральному виразі) продуктів харчування не включені продукти харчування, спожиті у ресторані, кафе, їдальні тощо. Витрати на харчування поза домом враховані лише у вартісному виразі.

У публікації наведено споживання продуктів харчування в розрізі наступних груп:

 

№№

з/п

Показники

Одиниці виміру

Для співставлення

1.

Хліб і хлібні продукти

кг

+

2.

М’ясо та м’ясопродукти (в перерахунку на м’ясо)

кг

довідково

3.

Риба і рибопродукти

кг

+

4.

Молоко та сир (в перерахунку на молоко)

кг

довідково

5.

Яйця

шт.

+

6.

Олія і жири

кг

довідково

6.1

масло (без перерахунку)

кг

довідково

6.2

сало та жири тваринні харчові (без перерахунку)

кг

довідково

6.3

олія та інші рослинні жири

кг

+

7.

Фрукти, ягоди, горіхи, виноград, кавуни, дині

кг

довідково

8.

Овочі, картопля, гриби

кг

довідково

9.

Цукор, включаючи цукор, використаний на кондитерські вироби, мед

кг

+

Довідково:

1.

М’ясо, м’ясопродукти та сало (в перерахунку на м’ясо)

кг

+

2.

Молоко, молокопродукти та масло (в перерахунку на молоко)

кг

+

3.

Фрукти, ягоди, горіхи, виноград

кг

+

4.

Картопля

кг

+

5.

Овочі і баштанні (кавуни, дині)

кг

+

У зв’язку з впровадженням з 2002р. СОІСОР-НВS для співставлення в динаміці з 1999-2001рр. і з даними статистики сільського господарства необхідно використовувати позиції зі знаком "+". Позиція "довідково" – співставлення можливе по групі, наведеній у розділі "довідково".

рім того, за матеріалами обстеження розраховані і наводяться у даній публікації показники енергетичної цінності і вмісту поживних речовин у середньодобовому раціоні однієї особи по продуктах харчування, спожитих у домогосподарстві. Характеристика якості середньодобового раціону домашнього харчування містить наступні показники:

Енергетична цінність (ккал);

Білки (г);

Жири (г);

Вуглеводи (г).

 

Показники диференціації населення за рівнем матеріального добробуту та нерівності розподілу доходів (витрат) по окремих групах населення

 

Починаючи з 2007 року в основу дослідження диференціації рівня життя домогосподарств покладені показники грошових та загальних доходів замість показників грошових та сукупних витрат, які застосовувалися у 1999-2006рр.

 

Для вивчення нерівномірності розподілу домогосподарств за рівнем матеріального добробуту використовується метод групувань, за яким домогосподарства (населення) розподіляються в порядку зростання середньодушових показників доходів на квантилі та за інтервалами доходів.

Квантилі розподілу ділять впорядковану (ранжовану за зростанням розміру ознаки – наприклад, за розміром середньодушових грошових доходів) генеральну сукупність (домогосподарств або населення) на однакові за чисельністю групи. Для аналізу даних у цьому збірнику застосовується поділ генеральної сукупності на децилі (десять однакових груп) та квінтилі (п’ять однакових груп). При формуванні квантилів нульові значення показників не відкидаються.

Децильний коефіцієнт диференціації доходів населення – співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення.

Децильний коефіцієнт фондів – співвідношення сумарних доходів населення у першому та останньому децилях. У цьому збірнику розрахований на підставі децильного розподілу населення.

Квінтильний коефіцієнт фондів – співвідношення сумарних доходів населення у першому та останньому квінтилях. У цьому збірнику розрахований на підставі квінтильного розподілу населення.

Медіанний рівень доходів у розрахунку на одну особу – рівень доходів, який знаходиться в середині варіаційного ряду населення, ранжованого за зростанням середньодушових показників доходів.

Крива Лоренца – кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цій чисельності доходів. Таким чином, вона відображає співвідношення часток усіх доходів та часток усіх їх отримувачів. Наприклад: за умовою рівномірного розподілу доходів, тобто 10% населення отримують 10% усіх доходів, 20% – п’яту частину доходів, 50% – половину і т.д., цей розподіл має вигляд лінії – діагоналі квадрату зі сторонами від 0% до 100%. Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу), яка знаходиться тим далі від діагоналі квадрату, чим більша диференціація.

Коефіцієнт нерівності розподілу доходів серед населення або концентрації доходів, індекс Джині – відображає ступінь відхилення фактичного розподілу доходів за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності доходів коливається від 0 до 1, при цьому значення 0 – відображає повну рівність доходів в усіх групах населення, 1 – повну нерівність, коли весь дохід належить одній особі.

 

Індекс Джині розраховується за наступною формулою:

 

 

 

 

де

Piчастка населення і-тої групи в загальній чисельності населення;

Yi – частка доходів і-тої групи населення;

сum Yi – кумулятивна частка доходу;

n – число груп населення.

 

Кумулятивна частка домогосподарств (населення) із середньодушовими доходами – визначається на підставі даних ранжованого у порядку зростання розподілу домогосподарств (населення) за рівнем доходів шляхом послідовного підсумовування питомої ваги домогосподарств (населення) в інтервалах доходів, які розміщені нижче верхньої межі встановленої інтервальної групи розподілу.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових доходів на місяць нижче прожиткового мінімуму – визначається на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем доходів і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень доходів яких нижче величини прожиткового мінімуму, діючого в державі на момент аналізу.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999р. № 966–ХІV).

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 № 835-VІ прожитковий мінімум з 1 січня 2009р. становив 626 грн. на одну особу на місяць. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 6 листопада 2009р. № 1715–VI, прожитковий мінімум з 1 листопада 2009р. становив 701 грн. на одну особу на місяць.

Розподіл доходів за децильними групами домогосподарств (населення) відображає частки доходів, які отримує відповідна децильна група домогосподарств (населення).

 

Індикатори продовольчої безпеки України, що розраховуються[5] за даними обстеження

умов життя домогосподарств

 

Індикатор економічної доступності продуктів – частка сукупних витрат на харчування (включаючи харчування поза домом) у загальному підсумку сукупних витрат домогосподарств (відсотків). Розраховується за формулою:

 

 

, де

 

 

Е – індикатор економічної доступності продуктів; Вx – витрати населення на харчування за рік; Вс – сукупні витрати населення за рік.

Граничним (пороговим) критерієм для зазначеного показника вважається його 60-відсотковий рівень.

Індикатор диференціації вартості харчування – співвідношення між вартістю харчування[6] 20 відсотків домогосподарств з найбільшими загальними доходами та вартістю харчування 20 відсотків домогосподарств з найменшими загальними доходами. Розраховується за формулою:

 

 

, де

 

 

Д – індикатор диференціації вартості харчування; Дв – показник вартості спожитих продуктів у 20 відсотків домогосподарств з найбільшими доходами; Дм – показник вартості спожитих продуктів у 20 відсотків домогосподарств з найменшими доходами.

*     Звертаємо увагу користувачів інформацією, що для зручності користування даними обстеження, а також з метою можливості проведення поглибленого аналізу життєвого рівня населення, в таблицях, які характеризують витрати і доходи окремих типологічних груп домогосподарств, введені довідкові рядки:

“кількість домогосподарств (тисяч)” – вміщують розповсюджену на генеральну сукупність кількість домогосподарств відповідної групи;

“середній розмір домогосподарства (осіб)” – висвітлюють кількісний склад усередненого домогосподарства відповідної групи.

Останній показник дає можливість отримання даних у розрахунку на одного члена домогосподарства.

 

Крім того повідомляємо, що починаючи з 2008р. на постійній основі запроваджена підготовка для користувачів системи стандартних звітів щодо якості результатів вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Програма цих звітів враховує рекомендації Євростату з питань звітування щодо якості статистичної продукції та регламентується Методологічними положеннями з підготовки стандартних звітів щодо якості результатів державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств), затвердженими наказом Держкомстату України від 05.06.2008р. № 178.

Звіти щодо якості результатів вибіркового обстеження умов життя домогосподарств розміщуються на офіційному сайті Держкомстату www.ukrstat.gov.ua.

 

Тематичні модульні опитування

 

Крім основної програми обстеження умов життя домогосподарств під час проведення окремих квартальних інтерв’ю проводяться тематичні модульні опитування домогосподарств за наступними напрямами:

 

1. Опитування членів домогосподарств щодо стану їх здоров’я

Це тематичне модульне опитування проводиться у жовтні в рамках третього квартального інтерв’ю обстеження умов життя домогосподарств із застосуванням спеціальної анкети.

Опитування дає змогу отримати дані щодо рівня доступності для членів домогосподарств послуг охорони здоров’я, можливості придбання ліків та медичного приладдя, а також – причин, з яких вони виявилися недоступними; суб’єктивної оцінки стану здоров’я членів домогосподарств, наявність випадків захворювань та їх вплив на повсякденну працездатність та життєву активність, щодо наявності у членів домогосподарств хронічних захворювань, випадків та причин звернення за медичною допомогою, перебування на лікуванні у стаціонарі, суб’єктивної оцінки можливого впливу на стан здоров’я наслідків Чорнобильської катастрофи; показники народжуваності дітей жінками у віці 15 років і старше; дані щодо розповсюдженості тютюнокуріння.

 

Пояснення щодо термінів, які використані у даному тематичному дослідженні

Медичне приладдя – окуляри, слухові апарати, милиці, інвалідна коляска, апарат для вимірювання кров’яного тиску, шприци, хірургічні ремені і бандажі, шини, інші пристрої для лікування переломів, суглобні протези тощо.

При опитуванні до захворювань не відносили легке нездужання, нежить, тобто такий стан, унаслідок якого людина не втрачає, навіть частково, працездатність, а лише погіршується її самопочуття.

Вплив захворювань на повсякденну працездатність – маються на увазі довготермінові наслідки захворювання, які негативно впливають (частково чи повністю) на здатність особи щоденно працювати. Наприклад, особа, яка захворіла гострим респіраторним захворюванням, може на декілька днів втратити працездатність, але повсякденну працездатність – у рідкісних випадках. Для дітей та підлітків термін “працездатність” означає їх здатність до навчання в учбових закладах.

Вплив захворювань на життєву активність – маються на увазі довготермінові наслідки, які унаслідок захворювання стосуються змін способу життя: можливостей щодо відвідування культурних закладів, гуртків, можливості займатися фізичною працею, бігати, плавати і т.ін.

Хронічне захворювання – це повільно розвинутий, затяжний, тривалий процес відповідного захворювання у окремої людини.

Лікування в стаціонарі – стаціонарне та денне перебування в лікарні (місцевій, районній, міській, обласній, спеціалізованій тощо), диспансері чи в іншому медичному закладі, за виключенням перебування на лікуванні в санаторії (за путівкою чи без неї).

При опитуванні жінок у віці 15 років і старші щодо кількості народжених ними дітей, до народжених віднесені як живі, так і мертвонароджені діти. Поодинокі випадки народження першої дитини жінкою у віці до 15 років включені у таблицях публікації до вікової групи матерів 15–19 років.

Чорнобильські виплати – виплати, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 

2. Опитування щодо наявності товарів тривалого користування

 

Починаючи з 2006р. це тематичне модульне опитування проводиться раз на два роки у жовтні в рамках третього квартального інтерв’ю обстеження умов життя домогосподарств із застосуванням спеціальної анкети.

Опитування дає змогу отримати інформацію стосовно наявності, кількості та характеристик (вітчизняне або імпортне виробництво, термін користування, нове або яке було у користуванні) окремих найменувань основних товарів тривалого користування – домашнього побуту, культурного призначення, засобів пересування тощо.

 

Пояснення щодо термінів, які використані у даному тематичному дослідженні

Товари вітчизняного виробництва – відносяться товари, які вироблені в Україні.

Товари імпортні – відносяться товари закордонного виробництва (включаючи країни Балтії та СНД).

 

Звертаємо увагу користувачів інформації, що розрахунки стосовно забезпеченості населення товарами тривалого користування, здійснені за даними адміністративної (масової) статистики, відрізняються від підсумків, отриманих за матеріалами вибіркового опитування домогосподарств. Це обумовлене визначеними відповідно до цілей цих досліджень різними методологічними основами:

- розрахунки цих показників за адміністративними даними відображають продаж населенню товарів тривалого користування у натуральному вимірі через роздрібну торгову мережу за період, що дорівнює середньому терміну служби конкретних груп товарів, включаючи звітний рік;

- розрахунки забезпеченості домогосподарств товарами тривалого користування, проведені за результатами вибіркового опитування, враховують фактичну наявність цих товарів незалежно від терміну експлуатації, від джерел надходження (куплені, подаровані тощо), від стану (враховуються як справні, так і тимчасово несправні товари, які знаходяться у поточному ремонті або чекають ремонту). Не відносяться до наявних лише несправні товари, які не підлягають ремонту (або домогосподарство не планує цього робити).

 

3. Опитування членів домогосподарств щодо самооцінки домогосподарствами рівня своїх доходів

 

Опитування членів домогосподарств щодо самооцінки домогосподарствами рівня своїх доходів проводиться під час проведення четвертого квартального інтерв’ю обстеження умов життя домогосподарств із застосуванням спеціальної анкети.

Це тематичне модульне опитування дає змогу отримати наступну інформацію:

·          суб’єктивне визначення рівня достатності річних доходів домогосподарства для того, щоб робити заощадження, для задоволення основних потреб, у т.ч. – для забезпечення достатнього харчування;

·          дані щодо обмежених споживчих можливостей окремих груп домогосподарств через нестачу коштів (консенсусну позбавленість) – неможливість щоденно харчуватися гарячими стравами, випадки голоду серед дорослих та дітей, неможливість забезпечити дітям споживання фруктів, соків, харчування в школі, ласощі хоча б раз на тиждень, неможливість оплатити перебування дітей у дитсадку;

·          суб’єктивне визначення розміру середньодушового грошового доходу, який домогосподарство вважає достатнім для того, щоб не відчувати себе бідним;

·          оцінка домогосподарствами зміни їх матеріального стану за останні 12 місяців, економічних очікувань домогосподарств стосовно перспектив цих змін у наступні 12 місяців, а також – аналіз думки домогосподарств стосовно перспектив розвитку економіки країни в цілому;

·          дані щодо першочергових намірів домогосподарств щодо цілей спрямування додаткових коштів при значному збільшенні їх доходів;

·          визначення домогосподарствами рівня доходів на місяць у розрахунку на одну особу, який, за їх оцінкою, відповідає майновому становищу середнього класу;

·          суб’єктивне віднесення себе домогосподарствами до різних верств населення (заможних, представників середнього класу, небідних, але ще не представників середнього класу, бідних) за оцінкою рівня свого добробуту;

·          визначення домогосподарствами найбільш значущих для них суспільних та особистих цінностей;

·          підсумки опитувань думки домогосподарств стосовно того, хто має нести відповідальність за їхній добробут.

 

Пояснення щодо окремих термінів та показників, які використані у даному тематичному дослідженні

Самооцінка доходів домогосподарства надається членами домогосподарства шляхом вибору одного з варіантів відповідей на запитання “Як Ви оцінюєте доход Вашого домогосподарства протягом останнього року?”:

- було достатньо і робили заощадження;

- було достатньо, але заощаджень не робили;

- постійно відмовляли в найнеобхіднішому, крім харчування;

- не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування.

 

Ступінь обмеженості споживчих можливостей окремих груп домогосподарств через нестачу коштів (консенсусна позбавленість) передбачає дослідження наступних можливостей домогосподарств:

- частоти харчування гарячими стравами;

- випадків голоду протягом останнього року (окремо серед дорослих та дітей) та кількість днів відсутності можливості забезпечити будь-яке харчування;

- можливості оплатити перебування дітей в дитсадку;

- можливості домогосподарств з дітьми забезпечити дітям споживання фруктів, соків, харчування в школі, ласощів хоча б раз на тиждень.

При цьому вирішальне значення має факт неможливості зробити згадані витрати через фінансову неспроможність (навіть тимчасову) незалежно від причин відсутності грошей (безробіття, невиплати зарплат тощо). Якщо обмеженість споживчих можливостей була викликана не відсутністю коштів, а іншими причинами, то ці випадки в ході опитування не враховувалися (відсутність потреби в оплаті дитсадка, оскільки дитину доглядає бабуся, лікувальне голодування тощо).

Відповідь на запитання “Як Ви вважаєте, скільки грошей на місяць (при сьогоднішньому рівні цін) в розрахунку на одну особу Вашому домогосподарству потрібно, щоб не відчувати себе бідними?” є своєрідним підходом до визначення суб’єктивної межі бідності. При цьому респонденти надають відповідь не стосовно особи “усередненого” домогосподарства, а саме щодо грошової оцінки власних потреб.

Відповідь на питання щодо першочергових намірів щодо спрямування додаткових коштів при значному збільшенні їх доходів надається домогосподарствами шляхом визначення трьох основних цілей серед наступних:

- їжа;

- одяг, взуття;

- побутова техніка;

- лікування;

- відпочинок;

- освіта;

- автомобіль;

- житло;

- накопичення;

- розвиток підприємництва;

- інше.

Ступінь значущості для себе суспільних та особистих цінностей, а саме, соціальної справедливості, спілкування, кар’єри, матеріального добробуту, здоров’я, сім’ї, освіти, впевненості у завтрашньому дні, домогосподарства визначають шляхом присвоєння зазначеним цінностям місць з 1 по 3 (перше місце є найбільш значущим).

Визначення кожним членом домогосподарства у віці 15 років і старші найбільших цінностей в його житті здійснюється шляхом вибору трьох основних цінностей з наступних варіантів відповідей:

- здоров’я;

- сім’я, діти;

- матеріальний добробут;

- робота, кар’єра;

- освіта;

- друзі, спілкування;

- впевненість у завтрашньому дні;

- соціальна справедливість.

Думка домогосподарств стосовно того, хто має нести відповідальність за їх добробут – повідомляється членами домогосподарств шляхом вибору одного з варіантів:

- повністю держава;

- переважно держава;

- як держава, так і вони самі;

- переважно вони;

- виключно вони;

- важко визначити.

Відповідь на запитання “До яких верств населення Ви себе можете віднести?” домогосподарства надають, виходячи з рівня своїх доходів та субєктивного уявлення щодо матеріального становища таких верств населення, як заможні, представники середнього класу, небідні, але ще не представники середнього класу та бідні.

Оцінка домогосподарствами змін свого матеріального стану протягом останнього року та їх прогнози щодо економічного становища на наступні 12 місяців – надається членами домогосподарств шляхом вибору одного з варіантів:

- покращився (покращиться);

- залишився (залишиться) без змін;

- погіршився (погіршиться);

- важко визначити.

Оцінка домогосподарствами наступного року стосовно перспектив розвитку економіки України – надається членами домогосподарств шляхом вибору одного з варіантів відповідей, що ці 12 місяців будуть:

- сприятливими;

- сприятливими, але не в усьому;

- без будь-яких відчутних змін;

- несприятливими, але не в усьому;

- несприятливими;

- важко визначити.

 

 

4. Опитування домогосподарств щодо доступу домогосподарств до окремих товарів та послуг

 

Тематичне модульне опитування щодо доступу домогосподарств до окремих товарів та послуг проводиться раз на два роки у жовтні в рамках третього квартального інтерв’ю обстеження умов життя домогосподарств із застосуванням спеціальної анкети.

Програма цього опитування передбачає визначення суспільного сприйняття щодо ознак бідності та злиденності, а також збір інформації щодо поширення серед домогосподарств окремих проявів позбавлення (депривації) в частині можливостей задовольнити не тільки мінімально необхідні фізіологічні потреби, а й потреби, пов’язані з розвитком особистості та забезпеченням належного рівня комфортності існування.

 

Модуль щодо депривації домогосподарств та факторів, які найчастіше сприймаються населенням як ознаки бідності та злиденності передбачає такі напрями опитування:

·    економічна депривація (позбавлення):

-     за харчуванням (недостатність коштів для забезпечення певної якості харчування);

-     за непродовольчими товарами (недостатність коштів для придбання необхідних недорогих товарів та відсутність їх певних видів);

-     за житловими умовами (відсутність нормальних житлових умов, недостатність коштів для покращання житлових умов); 

-     у сферах охорони здоров’я та освіти (недостатність коштів для отримання необхідних недорогих товарів та послуг);

·    розвиток інфраструктури як ознаки географічної доступності послуг та бар’єрів негеографічного характеру, які визначають позбавлення за доступом.

 

Крім того, за результатами опитування розраховується межа бідності за умовами життя.

 

 

 

5. Опитування членів домогосподарств щодо доступу домогосподарств до Інтернету

 

Це тематичне модульне опитування членів домогосподарств проводиться під час проведення четвертого квартального інтерв’ю обстеження умов життя домогосподарств із застосуванням спеціальної анкети.

 

Модуль щодо доступу домогосподарств до Інтернету впроваджений до програми обстеження умов життя домогосподарств починаючи з 2007 року і передбачає застосування наступної системи структурних показників:

· ступінь поширення серед населення користування послугами Інтернету за останні 12 місяців;

· частота користування Інтернетом (майже кожного дня, не менше, ніж раз на тиждень і частіше, не менше, ніж раз на місяць, інше);

· місце доступу до Інтернету (вдома, на роботі, за місцем навчання, в інтернет – кафе/клубі тощо, в інших місцях (у друзів, знайомих));

· основні цілі доступу до Інтернету – вибір не більше п’яти варіантів із запропонованого переліку: відправлення (отримання) електронної пошти, для взаємодії з органами державної влади (система «електронний уряд»), для навчальних та освітніх цілей, читання/скачування газет, журналів в режимі он – лайн, розваги (ігри, музика тощо), спілкування (хобі), банківське обслуговування, пошук інформації, пов’язаної з питаннями здоров’я (ліки, медичні послуги, поради тощо), як для себе, так і для інших, отримання інформації щодо товарів та послуг, не названих раніше, замовлення (купівля) товарів та послуг.

Література

 

1. Kish L. Survey sampling.- Wiley Classics Library Edition Published, 1995. – 643 p.

2. Кокрен У. Методы выборочного исследования. – М.: Статистика, 1976. – 440 с.

3. Kalton G. Introduction to Survey Sampling. Sage Publication, International Educational and Professional Publisher. 1983. 96 p. 

4. Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 127 с.

5. Методологічні положення зі статистики. Том 2. Державний комітет статистики України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – с. 456–483, с. 497–525.  

6. Саріогло В. Г. Проблеми статистичного зважування вибіркових даних. – К.: 2005. – 264 с.

7. Методика формування вибіркових сукупностей для проведення у 2009-2013 роках вибіркових обстежень населення (домогосподарств): умов життя домогосподарств, економічної активності населення та сільськогосподарської діяльності населення у сільській місцевості. Державний комітет статистики України. – К.: 2009. – 162 с.

8. Методологічні положення з підготовки стандартних звітів щодо якості результатів державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств). – К.:2008. – 92 с.

9. Household Budget Surveys in the EU. Methodology and Recommendation for Harmonization. Eurostat, Luxemburg, 1997.

10. Household Budget Surveys in the EU. Methodology and Recommendation for Harmonization. Eurostat, Luxemburg, 2003.

11. Керівництво з обстеження домогосподарств. Статистичний відділ Департаменту з міжнародних економічних та соціальних питань Організації Об’єднаних Націй, Серія F № 31. Нью-Йорк, 1986

 

Додаток 1

 

Кількість відібраних домогосподарств та їх участь в обстеженні у 2009 році

 

 

 

Кількість відібраних адрес домогосподарств

Нежилі приміщення

Ефективна вибірка: кількість відібраних адрес домогосподарств (без урахування нежилих приміщень)

У % до ефективної  вибірки

домогосподарства, які прийняли участь в обстеженні

домогосподарства, які відмовилися від участі в обстеженні

домогосподарства, які не приймали участь в обстеженні з інших причин (стан здоров’я, від’їзд тощо)

Україна

13023

225

12798

81,8

10,1

8,1

Міські поселення:

9444

177

9267

76,4

13,4

10,2

великі міста

6186

115

6071

70,0

17,7

12,3

малі міста

3258

62

3196

88,4

5,2

6,4

Сільська місцевість

3579

48

3531

95,7

1,8

2,5

Із загальної кількості відібрано адрес по регіонах:

 

 

 

 

 

 

Автономна Республіка Крим

518

5

513

92,4

3,3

4,3

Вінницька

461

7

454

92,3

5,7

2,0

Волинська

349

-

349

88,0

5,2

6,8

Дніпропетровська

924

5

919

76,9

12,0

11,1

Донецька

1040

50

990

73,9

14,2

11,9

Житомирська

330

7

323

86,1

11,8

2,1

Закарпатська

332

-

332

98,5

0,3

1,2

Запорізька

527

18

509

82,3

14,6

3,1

Івано-Франківська

372

5

367

86,9

4,9

8,2

Київська

450

9

441

75,5

11,6

12,9

Кіровоградська

352

9

343

84,3

9,6

6,1

Луганська

633

6

627

84,8

9,1

6,1

Львівська

661

-

661

89,9

7,0

3,1

Миколаївська

459

8

451

86,9

5,3

7,8

Одеська

648

10

638

56,1

23,0

20,9

Полтавська

385

-

385

88,6

8,3

3,1

Рівненська

316

-

316

96,5

0,3

3,2

Сумська

308

7

301

93,0

5,0

2,0

Тернопільська

305

22

283

94,3

5,0

0,7

Харківська

709

7

702

83,5

6,4

10,1

Херсонська

463

9

454

85,2

6,8

8,0

Хмельницька

356

9

347

84,4

9,8

5,8

Черкаська

342

5

337

86,9

5,4

7,7

Чернівецька

304

6

298

98,3

1,7

-

Чернігівська

327

-

327

94,5

2,7

2,8

м.Київ

896

20

876

53,3

28,0

18,7

м.Севастополь

256

1

255

62,0

21,6

16,4 

 

 

Додаток 2

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника

“Грошові доходи” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році

 

 

 

Грошові доходи домогосподарств за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2669,96

83,89

1,60

Міста (>100 тис.чол.)

3119,09

175,97

2,88

Міста (<100 тис.чол.)

2455,52

54,34

1,13

Сільська місцевість

2218,97

77,61

1,78

Регіони:

 

Автономна Республіка Крим

2806,40

141,56

2,57

Вінницька

2347,36

264,59

5,75

Волинська

2172,84

204,60

4,80

Дніпропетровська

2666,99

155,48

2,97

Донецька

2739,54

182,09

3,39

Житомирська

2485,07

410,97

8,44

Закарпатська

2927,85

170,58

2,97

Запорізька

2559,31

188,61

3,76

Івано-Фpанківська

2669,89

270,22

5,16

Київська

2750,90

177,21

3,29

Кіpовогpадська

2106,53

222,38

5,39

Луганська

2566,27

203,14

4,04

Львівська

2767,97

176,44

3,25

Миколаївська

2853,00

185,56

3,32

Одеська

2825,51

364,58

6,58

Полтавська

2135,52

115,75

2,77

Рівненська

2382,58

229,41

4,91

Сумська

2104,09

233,78

5,67

Тернопільська

2289,34

259,63

5,79

Харківська

2561,59

187,90

3,74

Херсонська

2279,41

146,40

3,28

Хмельницька

2568,97

282,25

5,61

Черкаська

2288,77

180,28

4,02

Чернівецька

2859,17

282,36

5,04

Чернігівська

2187,47

159,39

3,72

м.Київ

4278,04

759,33

9,06

м.Севастополь

3143,36

370,33

6,01

 

 

Додаток 3

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника

“Грошові витрати” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році

 

 

Грошові витрати домогосподарств за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки LSE,

грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2415,13

68,21

1,44

Міста (>100 тис.чол.)

2845,51

135,43

2,43

Міста (<100 тис.чол.)

2255,33

42,55

0,96

Сільська місцевість

1944,57

86,66

2,27

Регіони:

 

Автономна Республіка Крим

2512,18

162,83

3,31

Вінницька

2288,84

187,67

4,18

Волинська

1824,48

160,95

4,50

Дніпропетровська

2371,15

172,82

3,72

Донецька

2445,96

178,41

3,72

Житомирська

2286,53

540,02

12,05

Закарпатська

2729,66

175,88

3,29

Запорізька

2326,43

175,39

3,85

Івано-Фpанківська

2574,21

269,13

5,33

Київська

2552,88

208,57

4,17

Кіpовогpадська

1842,50

217,95

6,04

Луганська

2290,23

144,74

3,22

Львівська

2521,22

148,16

3,00

Миколаївська

2728,03

223,99

4,19

Одеська

2345,99

271,10

5,90

Полтавська

1853,06

137,08

3,77

Рівненська

2085,55

177,52

4,34

Сумська

1845,57

180,72

5,00

Тернопільська

2198,77

307,22

7,13

Харківська

2301,42

175,12

3,88

Херсонська

1901,01

119,14

3,20

Хмельницька

2314,06

301,31

6,64

Черкаська

2495,25

203,24

4,16

Чернівецька

2748,96

326,61

6,06

Чернігівська

2166,99

232,43

5,47

м.Київ

3665,76

483,02

6,72

м.Севастополь

3170,43

365,65

5,88

 

 

Додаток 4

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника “Сукупні витрати” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році

 

 

 

Сукупні витрати домогосподарств за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2754,08

56,83

1,05

Міста (>100 тис.чол.)

3142,10

104,52

1,70

Міста (<100 тис.чол.)

2530,72

42,02

0,85

Сільська місцевість

2396,49

95,65

2,04

Регіони:

 

Автономна Республіка Крим

2583,08

171,13

3,38

Вінницька

2619,23

207,20

4,04

Волинська

2386,24

169,00

3,61

Дніпропетровська

2606,34

177,84

3,48

Донецька

2703,43

216,36

4,08

Житомирська

2583,00

556,02

10,98

Закарпатська

3267,85

189,99

2,97

Запорізька

2608,05

203,14

3,97

Івано-Фpанківська

2978,45

294,14

5,04

Київська

2897,31

221,57

3,90

Кіpовогpадська

2341,63

315,31

6,87

Луганська

2541,55

170,16

3,42

Львівська

2828,70

157,63

2,84

Миколаївська

3030,03

238,94

4,02

Одеська

2498,43

263,19

5,37

Полтавська

2278,16

174,34

3,90

Рівненська

2676,78

281,57

5,37

Сумська

2234,55

184,33

4,21

Тернопільська

2687,33

347,63

6,60

Харківська

2549,86

182,76

3,66

Херсонська

2144,57

129,32

3,08

Хмельницька

2751,71

343,13

6,36

Черкаська

2905,34

212,51

3,73

Чернівецька

3104,25

336,98

5,54

Чернігівська

2685,82

250,73

4,76

м.Київ

4321,90

665,52

7,86

м.Севастополь

3306,59

382,96

5,91

 

 

 

Додаток 5

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника “Загальні доходи” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році

 

 

 

Загальні доходи домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2891,96

84,10

1,48

Міста (>100 тис.чол.)

3231,09

176,41

2,79

Міста (<100 тис.чол.)

2649,19

53,33

1,03

Сільська місцевість

2619,39

83,99

1,64

Регіони:

 

Автономна Республіка Крим

2861,84

146,08

2,60

Вінницька

2593,12

259,74

5,11

Волинська

2676,81

227,48

4,34

Дніпропетровська

2811,79

155,46

2,82

Донецька

2860,27

183,27

3,27

Житомирська

2731,83

432,33

8,07

Закарпатська

3344,68

160,84

2,45

Запорізька

2722,76

185,19

3,47

Івано-Фpанківська

3029,66

296,01

4,98

Київська

3024,59

182,10

3,07

Кіpовогpадська

2320,47

255,45

5,62

Луганська

2727,34

206,23

3,86

Львівська

3020,88

171,42

2,90

Миколаївська

3071,11

195,97

3,26

Одеська

2954,69

352,87

6,09

Полтавська

2481,52

131,80

2,71

Рівненська

2874,71

229,59

4,07

Сумська

2401,89

241,30

5,13

Тернопільська

2690,91

271,14

5,14

Харківська

2755,04

194,05

3,59

Херсонська

2435,76

148,31

3,11

Хмельницька

2894,53

304,30

5,36

Черкаська

2568,79

195,24

3,88

Чернівецька

3131,33

291,93

4,76

Чернігівська

2545,48

183,68

3,68

м.Київ

4409,51

758,69

8,78

м.Севастополь

3209,49

373,58

5,94

 

 

Додаток 6

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника

“Сукупні ресурси” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році

 

 

 

Сукупні ресурси домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

3015,25

62,55

1,06

Міста (>100 тис.чол.)

3370,07

121,58

1,84

Міста (<100 тис.чол.)

2780,41

71,77

1,32

Сільська місцевість

2713,96

91,09

1,71

Регіони:

 

Автономна Республіка Крим

2913,95

161,72

2,83

Вінницька

2752,87

313,84

5,82

Волинська

2718,41

231,78

4,35

Дніпропетровська

2925,33

173,01

3,02

Донецька

2959,23

207,34

3,57

Житомирська

2805,91

439,81

8,00

Закарпатська

3488,32

176,95

2,59

Запорізька

2788,54

198,26

3,63

Івано-Фpанківська

3104,88

314,00

5,16

Київська

3234,53

329,87

5,20

Кіpовогpадська

2708,40

521,53

9,82

Луганська

2814,10

208,67

3,78

Львівська

3107,56

166,17

2,73

Миколаївська

3184,88

210,47

3,37

Одеська

3019,05

360,98

6,10

Полтавська

2541,51

134,33

2,70

Рівненська

2937,04

245,26

4,26

Сумська

2475,53

241,32

4,97

Тернопільська

3067,75

452,70

7,53

Харківська

2800,36

194,70

3,55

Херсонська

2506,15

155,53

3,17

Хмельницька

3017,46

327,56

5,54

Черкаська

2680,04

168,29

3,20

Чернівецька

3321,42

310,32

4,77

Чернігівська

2677,96

214,72

4,09

м.Київ

4743,87

831,63

8,94

м.Севастополь

3283,03

377,60

5,87

 

 

Додаток 7

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника “Грошові доходи” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році за економічними районами

 

 

 

Грошові доходи домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2669,96

83,89

1,60

Міста (>100 тис.чол.)

3119,09

175,97

2,88

Міста (<100 тис.чол.)

2455,52

54,34

1,13

Сільська місцевість

2218,97

77,61

1,78

Економічні райони:

 

Східний

2338,85

107,90

2,35

Донецький

2678,53

137,91

2,63

Придніпровський

2537,75

107,12

2,15

Причорноморський

2754,68

135,55

2,51

Подільський

2406,25

159,39

3,38

Центральний

3361,71

368,86

5,60

Карпатський

2789,00

111,32

2,04

Поліський

2316,96

145,56

3,21

 

Додаток 8

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника “Грошові витрати” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році за економічними районами

 

 

 

Грошові витрати домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2415,13

68,21

1,44

Міста (>100 тис.чол.)

2845,51

135,43

2,43

Міста (<100 тис.чол.)

2255,33

42,55

0,96

Сільська місцевість

1944,57

86,66

2,27

Економічні райони:

 

Східний

2072,55

101,29

2,49

Донецький

2391,13

126,41

2,70

Придніпровський

2265,35

112,51

2,53

Причорноморський

2432,89

112,06

2,35

Подільський

2275,46

147,14

3,30

Центральний

3064,97

245,23

4,08

Карпатський

2608,02

107,51

2,10

Поліський

2115,21

182,55

4,40

 

Додаток 9

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника

“Сукупні витрати” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році за економічними районами

 

 

 

Сукупні витрати домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2754,08

56,83

1,05

Міста (>100 тис.чол.)

3142,10

104,52

1,70

Міста (<100 тис.чол.)

2530,72

42,02

0,85

Сільська місцевість

2396,49

95,65

2,04

Економічні райони:

 

 

 

Східний

2402,74

111,07

2,36

Донецький

2646,43

151,48

2,92

Придніпровський

2560,20

124,60

2,48

Причорноморський

2601,81

111,97

2,20

Подільський

2679,17

166,49

3,17

Центральний

3572,47

335,49

4,79

Карпатський

2988,18

114,71

1,96

Поліський

2592,97

192,60

3,79

 

Додаток 10

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника “Загальні доходи” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році за економічними районами

 

 

 

Загальні доходи  домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

2891,96

84,10

1,48

Міста (>100 тис.чол.)

3231,09

176,41

2,79

Міста (<100 тис.чол.)

2649,19

53,33

1,03

Сільська місцевість

2619,39

83,99

1,64

Економічні райони:

 

 

 

Східний

2599,23

114,04

2,24

Донецький

2813,46

139,11

2,52

Придніпровський

2700,02

108,58

2,05

Причорноморський

2879,36

132,79

2,35

Подільський

2715,73

163,70

3,08

Центральний

3569,72

368,41

5,27

Карпатський

3100,11

113,85

1,87

Поліський

2701,56

152,30

2,88

 

 

Додаток 11

 

Характеристика якості оцінки середньомісячного значення показника “Сукупні ресурси” за результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2009 році за економічними районами

 

 

 

Сукупні ресурси домогосподарств

за місяць, грн.

Гранична похибка вибірки

LSE, грн.

Відносна стандартна похибка вибірки

RSE, %

Україна

3015,25

62,55

1,06

Міста (>100 тис.чол.)

3370,07

121,58

1,84

Міста (<100 тис.чол.)

2780,41

71,77

1,32

Сільська місцевість

2713,96

91,09

1,71

Економічні райони:

 

 

 

Східний

2654,93

114,42

2,20

Донецький

2908,12

153,05

2,69

Придніпровський

2848,37

142,71

2,56

Причорноморський

2950,31

137,47

2,38

Подільський

2915,61

205,15

3,59

Центральний

3814,78

415,73

5,56

Карпатський

3210,96

117,16

1,86

Поліський

2782,58

158,76

2,91

 


 

[1] Household Budget Surveys in the EU Methodology and Recommendations for Harmonization 1997, Eurostat, Luxembourg 1997.

 

[2] Зазначена класифікація гармонізована з Класифікацією індивідуального споживання за цілями Європейського
Союзу – Classification of Individual Consumption by Purpose (COICOP–HBS), 2003.

                                                                                                                         

[3] Витрати на велику рогату худобу, коней та багаторічні насадження не відносяться до поточних витрат домогосподарства на особисте підсобне господарство. Ці витрати включені до статей “Інші неспоживчі грошові витрати” та “Інші неспоживчі сукупні витрати”.

 

[4]Household Budget Surveys in the EU Methodology and Recommendations for Harmonization 1997, Eurostat, Luxembourg 1997.

 

[5] Відповідно до “Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007р. № 1379.

[6] Сукупні витрати на харчування (включаючи харчування поза домом).