Методологічні пояснення

 

Більш детальну інформацію щодо визначення термінів статистичних показників зі статистики рибного господарства розміщено на веб-сайті Держстату (www.ukrstat.gov.ua) у розділі "Методологія та класифікатори"/"Статистична методологія"/"Економічна діяльність"/"Сільське, лісове та рибне господарство".

 

 

Рослинництво

 

Підприємство – суб’єкт господарювання, який має право юридичної особи, або відокремлений підрозділ юридичної особи, що здійснює систематичну виробничу діяльність у галузі сільського господарства. До складу підприємств включають також фермерські господарства.

Господарства населення – домогосподарства, що здійснюють сільськогосподарську діяльність як з метою самозабезпечення продуктами харчування, так і з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції. До цієї категорії виробників віднесені також фізичні особи – підприємці, які провадять свою діяльність у галузі сільського господарства.

Виробництво (валовий збір) культур сільськогосподарських – загальний розмір продукції, зібраної з основних, повторних і міжрядних посівів, у натуральному вираженні.

Виробництво культур зернових і зернобобових, соняшнику наведено у масі після доробки, буряка цукрового  фабричного – у масі без землі та домішок, культур овочевих – уключаючи продукцію закритого ґрунту.

Виробництво (валовий збір) культур плодоягідних, винограду – загальний розмір продукції, яка зібрана з багаторічних насаджень, незалежно від їх віку, у натуральному вираженні.

Група культур сільськогосподарських– певний набір сільськогосподарських культур, які об’єднані в групу за виробничим принципом: зернові, технічні, коренеплоди та бульбоплоди, культури овочеві та баштанні продовольчі, кормові, багаторічні культури тощо.

Засоби захисту та підвищення врожайності культур сільськогосподарських– хімічні засоби, які включають пестициди (фунгіциди та бактерициди, гербіциди, інсектициди та акарициди, молюскіциди, регулятори росту рослин та інші засоби захисту рослин), мінеральні та органічні добрива, а також засоби, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів (вапнякові та гіпсовмісні матеріали).

Культури сільськогосподарські – зернові, технічні (олійні, ефіроолійні, прядивні, прянощі, лікарські, енергетичні тощо), картопля, овочеві, кормові, квіткові, плодові, ягідні рослини, виноград, які використовуються у сільськогосподарському виробництві;5) культури зернові та зернобобові – сільськогосподарські культури, основною продукцією яких є зерно. За видом одержуваної продукції та її призначенням виділяється підгрупа продовольчих культур, у складі якої розрізняють хлібні (пшениця, жито) і круп’яні (гречка, просо, рис), і підгрупа фуражних, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а також зернобобові культури. Розміри посівів таких культур, як пшениця, тритикале, жито, ячмінь і вика, залежно від біологічних особливостей, зумовлених часом сівби, обліковують як посіви озимих культур, що висіваються восени та збираються в наступному році, і посіви ярих культур, що висіваються навесні та збираються в тому ж році.

Культури кормові – сільськогосподарські культури, продукція яких використовується на годівлю сільськогосподарських тварин, у складі яких обліковуються такі підгрупи: кормові коренеплоди (кормовий буряк, бруква, турнепс тощо); силосні культури (крім кукурудзи) – соняшник, боби тощо; кормові баштанні культури (гарбуз); однорічні трави (вика, сорго тощо); багаторічні трави (конюшина, люцерна, тимофіївка тощо).

Культури технічні – сільськогосподарські культури, продукція яких здебільшого призначена для промислової переробки. За видом продукції, яку одержують, та характером її використання виділяються такі підгрупи: прядивні (бавовник, льон-довгунець, коноплі); прянощі та спеціальні технічні культури (буряк цукровий фабричний, тютюн, махорка, хміль тощо); олійні (соняшник, льон олійний (кудряш), соя, гірчиця, ріпак озимий, кольза (ріпак ярий) тощо); ефіроолійні (кмин, м’ята, коріандр тощо); лікарські (беладонна, ромашка, насіння гарбузів тощо) та інші рослини, які використовують переважно у парфумерії, фармацевтиці або як інсектициди, фунгіциди тощо; енергетичні рослини.

Маса культур сільськогосподарських після доробки (залікова маса) – початково оприбуткована маса сільськогосподарських культур за виключенням невикористаних відходів (втрат післязбиральної обробки: очистка від часток бур’янів та соломи, лушпайок та інших домішок) і втрат при сушінні (доведення зерна до базисних кондицій).

Маса культур сільськогосподарських початково оприбуткована (фізична маса) – маса сільськогосподарських культур після збирання.

Площа багаторічних насаджень – площа відокремлених садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, а також площа під деревами і кущами, які ростуть окремо, незалежно від віку насаджень.

Площа багаторічних насаджень у плодоносному віці – площа садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, які досягли плодоносного віку.

Площа, з якої зібрано врожай (зібрана площа) культур сільськогосподарських– площа, на якій фактично проведені роботи зі збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Посівна площа (площа посівів) культур сільськогосподарських– частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами: озимими, які посіяні восени минулого року та збереглися до закінчення весняної сівби, та ярими культурами під урожай поточного року.

Рілля – земельні ділянки, які систематично обробляються та використовуються під посіви сільськогосподарських культур, уключаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників та теплиць. До площі ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорано з метою їх докорінного поліпшення та які використовуються постійно під трав’яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Сільськогосподарські угіддя – земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. До їхнього складу входять рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.

Структура площ сільськогосподарських культур – відсоткове відношення розмірів площ окремих сільськогосподарських культур до площі групи, до складу якої належить культура, та площ цих груп до загальної посівної площі.

Урожайність культур сільськогосподарських– середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі цієї культури, який обчислено як співвідношення валового збору з основних, повторних і міжрядних посівів та фактично зібраної площі цієї культури (для багаторічних насаджень – як співвідношення валового збору з усієї площі насаджень та площі культури у плодоносному віці).

Уточнена посівна площа сільськогосподарських культур – площа, яка була фактично зайнята під посівами сільськогосподарських культур навесні (площа посівів озимих культур, що збереглися, та площа ярих культур), з урахуванням посівів пізніх культур під урожай поточного року (літні посадки), а також змін у господарському використанні посівів (перехід посівів із груп одного виробничого напряму до інших, наприклад, на зерно, зелений корм, сіно тощо).

Обсяг унесених добрив – маса мінеральних, органічних добрив, які внесені в ґрунт для поліпшення умов живлення і підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Обсяг унесених мінеральних добрив наведено у перерахунку на 100% поживних речовин, обсяг унесених органічних добрив – у натуральному вираженні.

Обсяг застосованих пестицидів – маса застосованих пестицидів для захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів. Обсяг застосованих пестицидів наведено в активній речовині.

Площа, оброблена добривами, пестицидами – площа, на якій були внесені добрива (мінеральні, органічні), застосовані пестициди під урожай сільськогосподарських культур звітного року.

Унесення добрив на 1 га площі – середній показник, що характеризує внесення в ґрунт добрив на одиницю площі. Він розрахований як співвідношення загального обсягу внесення добрив під відповідну культуру до посівної площі під нею. Мінеральні добрива (азотні, фосфорні, калійні) наведено у перерахунку на 100% поживних речовин за видами, органічні (гній, різні компости, органо-мінеральні суміші, пташиний послід та ін.) – у натуральному вираженні.

Частка площі, обробленої добривами, пестицидами – співвідношення площі, на якій були внесені добрива/застосовані пестициди, до уточненої посівної площі певної сільськогосподарської культури (у відсотках).

 

 

Тваринництво

 

Виробництво (валовий надій) молока всіх видів – загальний обсяг фактично надоєного молока від корів усіх порід, буйволиць, овець і кіз, кобил, інших маток сільськогосподарських тварин.

Виробництво (валовий надій) молока великої рогатої худоби – обсяг фактично надоєного молока від корів (молочних і м’ясних порід, ялових, на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць), буйволиць, ячих, уключаючи надоєне молоко, яке було використане на випоювання молодняку (телят, поросят, інших), крім молока, висмоктаного телятами при їх підсосному утриманні. Із загального обсягу виробництва молока великої рогатої худоби виокремлено виробництво (валовий надій) молока від корів молочних порід (молочного стада), на підставі якого розраховано середній надій молока від однієї корови.

Виробництво (валовий настриг) вовни всіх видів – загальний обсяг фактично настриженої з живих овець і кіз вовни, включаючи вовну, яка була використана на внутрішньогосподарські потреби.

Виробництво (валовий настриг) вовни овечої – обсяг фактично настриженої з живих овець вовни, включаючи вовну, яка була використана на внутрішньогосподарські потреби, а також вовну-линьку та вовну повторної стрижки. Кисла вовна (із здохлих і забитих овець) та вовна, одержана із шубних овчин при їх промисловій переробці на шкіру, до обсягів виробництва вовни овечої не входить.

Виробництво яєць від птиці свійської всіх видів – загальна кількість яєць, які отримані від усіх видів свійської птиці, уключаючи втрачені через бій, псування тощо, а також витрачені для виведення молодняку (інкубація) квочками або в інкубаторі. Яйця, куплені або одержані на стороні для інкубації та інших потреб, у виробництво яєць птиці свійської всіх видів не входять.

Вирощування сільськогосподарських тварин – сумарна жива маса одержаного приплоду та приросту маси молодняку і дорослих сільськогосподарських тварин на відгодівлі та нагулі за мінусом живої маси молодняку та сільськогосподарських тварин на відгодівлі, які здохли та загинули.

Кількість сільськогосподарських тварин – показник, що характеризує наявність сільськогосподарських тварин певного виду (загальну або за статевовіковими групами) станом на звітну дату.

Кількість сільськогосподарських тварин, які були реалізовані на забій, включає кількість тварин, які були реалізовані на забій та/або забиті на м’ясо у своєму підприємстві (незалежно від того, де був проведений забій: безпосередньо на підприємстві чи на бойні).

Приріст живої маси сільськогосподарських тварин на відгодівлі, нагулі та дорощуванні – зміна загальної живої маси сільськогосподарських тварин, які знаходились на відгодівлі, нагулі та дорощуванні, за звітний період;

Реалізація сільськогосподарських тварин на забій – сума живої маси сільськогосподарських тварин, які були реалізовані на забій (товарний забій) та/або забиті на м’ясо на своєму підприємстві (внутрішньогосподарський забій), незалежно від того, де був проведений забій: безпосередньо на підприємстві чи на бойні, та приросту живої маси сільськогосподарських тварин на відгодівлі, нагулі та дорощуванні, який одержаний відгодівельними підприємствами та скотобазами переробних підприємств від куплених тварин.

Виробництво м’яса сільськогосподарських тварин – загальна забійна маса (м’ясо, жир-сирець, харчові субпродукти) сільськогосподарських тварин, яка отримана як при реалізації на забій (товарний забій), так і при внутрішньогосподарському забої тварин на м’ясо, незалежно від того, де був проведений забій: безпосередньо на підприємстві чи на бойні.

Вихід приплоду сільськогосподарських тварин на 100 маток – співвідношення кількості одержаного молодняку від маток до кількості маток на початок звітного року та помножене на 100.

Основні види сільськогосподарських тварин – велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні та птиця свійська всіх видів (кури, качки, гуси, індички, цесарки, перепели, фазани, страуси й інші види птиці свійської).

Середній надій молока від однієї матки – співвідношення валового надою молока певного виду до кількості маток відповідного виду тварин на початок звітного року.

Середня жива маса однієї сільськогосподарської тварини – співвідношення сумарної живої маси сільськогосподарських тварин до їхньої кількості на звітну дату.

Витрати кормів – загальний обсяг кормів, який було витрачено на годівлю сільськогосподарських тварин. Показник визначають в натурі та у перерахунку на кормові одиниці, тобто з урахуванням загальної поживності кожного з видів кормів.

Корми грубі включають сіно всяке, сінне борошно, сінну різку, сінаж, солому (у т.ч. засилосовану в чистому вигляді, тобто без інших культур), полову, стебла кукурудзи, зібраної у повній стиглості (за винятком засилосованих), стебла багаторічних трав, зібраних на насіння, інші грубостеблі рослинні корми (комиш, стержні кукурудзяних качанів, кошики соняшника, соняшникове лушпиння, гілковий корм, борошно з виноградних і фруктових вижимок тощо), штучно обезводнені зелені корми (крім вітамінно-трав’яного борошна), гичку цукрових буряків та інші відходи рільництва у вигляді борошна, різки, гранул, брикетів тощо.

Корми концентровані включають зернофураж (зерно злакових і бобових культур), висівки, комбікорми (суміш різних видів кормів, збагачених мінеральними речовинами, вітамінами, білково-вітамінними добавками), борошно, зернові та млинові відходи хлібопекарської, круп’яної, борошномельної промисловості, макуху, шрот, вітамінно-трав’яне борошно.

Корми соковиті включають силос усіх видів, картоплю, коренеплоди (включаючи цукрові буряки), овочі та баштанні культури, зелені корми (підкормка), жом, м’язгу (пивну дробину) й інші відходи.

Корми інші включають незбиране молоко (крім молока, яке висмоктане телятами), замінник незбираного молока, збиране молоко (відвійки), сироватку, м’ясне, кісткове борошно, інші корми тваринного походження, кормові суміші, харчові та інші відходи, корми пасовищні.

Корми пасовищні включають підніжний корм, з’їдений сільськогосподарськими тваринами на всіх видах пасовищ (вигонах, пасовищних угіддях, перелогах, стерні, лісах, чагарниках та інших).

Кормова одиниця одиниця виміру загальної поживності кормів, еквівалентом якої є енергетична поживність одного кілограма вівса.

Наявність кормів – загальний обсяг кормів у перерахунку на кормові одиниці, який є в наявності на звітну дату та призначений для годівлі сільськогосподарських тварин.

Середні витрати кормів на виробництво одного центнеру продукції тваринництва – співвідношення загального обсягу кормів, який витрачено на годівлю певного виду сільськогосподарських тварин для отримання певного виду продукції, до обсягу цієї продукції (приросту великої рогатої худоби та свиней, виробництва молока корів молочних порід).

Середні витрати кормів на годівлю однієї сільськогосподарської тварини – співвідношення загального обсягу кормів, який витрачено на годівлю певного виду сільськогосподарських тварин, до їхньої середньорічної кількості.

Середні витрати кормів на умовне поголів’я сільськогосподарських тварин – співвідношення загального обсягу кормів, який витрачено на годівлю сільськогосподарських тварин, до їхнього середньорічного умовного поголів’я.

Середня наявність кормів на умовну голову – рівень забезпеченості сільськогосподарських тварин кормами, який розраховано як співвідношення загального обсягу наявних кормів до умовного поголів’я сільськогосподарських тварин на звітну дату.

Умовна голова – голова дорослої великої рогатої худоби.

Умовне поголів’я сільськогосподарських тварин – сума добутків кількості сільськогосподарських тварин за статевовіковими групами та відповідних коефіцієнтів умовного поголів’я.

 

 

Надходження продукції сільського господарства на переробні підприємства

 

Надходження сільськогосподарської продукції на переробні підприємства – отримання переробним підприємством певного виду сільськогосподарської продукції шляхом її закупівлі, на давальницьких засадах або власного виробництва з метою її перероблення.

Середня ціна купленої сільськогосподарської продукції – це середня вартість одиниці (тонни) купленої продукції з урахуванням її якості, але без урахування податку на додану вартість, дотацій, накладних, транспортних та експедиційних витрат, яка розраховується шляхом ділення вартості купленої за відповідний період продукції на її кількість.

 

 

Реалізація продукції сільського господарства підприємствами та господарствами населення

 

Реалізована продукція сільського господарства – власно вироблена продукція сільського господарства, відвантажена за межі підприємства на підставі оформлених документів незалежно від надходження платежів за неї (продана за готівку, безготівково, за бартером, на умовах лізингу чи на інших умовах, крім давальницьких тощо), а також передана дошкільним і навчальним закладам, санаторіям, будинкам відпочинку, лікарням, їдальням та іншим закладам, що знаходяться на балансі підприємства, або працівникам підприємств (членам їх сімей) на комерційній основі;

Запаси продукції сільського господарства – кількість продукції сільського господарства як власного виробництва, так і придбана, обмінена, прийнята на зберігання, яка є в наявності безпосередньо у підприємства на кінець звітного періоду (зберігається на потужностях підприємства).

Індекс фізичного обсягу продукції сільського господарства, реалізованої  підприємствами – це відносний показник, що характеризує зміну фізичного обсягу продукції сільського господарства, реалізованої у часі (індекс динаміки).

Індекс цін продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами, є показником зміни в часі середніх цін власно виробленої продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами.

До 2012 року базою зважування для агрегування цих змін був фактичний обсяг реалізації відповідних видів продукції за звітний рік. Розрахунок індексу здійснювався за формулою Пааше.

З 2012 року розрахунок індексу цін реалізації сільськогосподарської продукції здійснюється за формулою Ласпейреса.

Основою для порівняння зміни середніх цін реалізації продукції сільського господарства є індекси цін реалізації окремих видів продукції звітного місяця поточного року до середньорічних цін реалізації відповідних видів продукції базисного року.

Середня ціна продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами – це середня вартість одиниці (тонни, тисячі штук) реалізованої власно виробленої продукції з урахуванням її якості, але без урахування податку на додану вартість, дотацій, накладних, транспортних та експедиційних витрат, яка розраховується шляхом ділення вартості реалізованої за відповідний період продукції на її кількість.

 

 

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства

 

Рівень рентабельності продукції сільського господарства розрахований як відношення прибутку (збитку) від реалізації продукції сільського господарства до її повної собівартості.

Сукупний індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції – агрегована (середньозважена) величина з індексів цін виробників промислової продукції та продукції сільськогосподарського походження, що використовуються в сільському господарстві, індексів тарифів на послуги, які надаються сільськогосподарським товаровиробникам, та оплати праці в сільському господарстві.

 

 

Економічні рахунки сільського господарства

 

Економічні рахунки сільського господарства (ЕРСГ) є сателітними рахунками системи національних рахунків. Методологічні положення щодо складання економічних рахунків сільського господарства затверджені наказом Держстату від 20.06.2014 № 195.

Продукція сільського господарства у постійних цінах – вартість продукції рослинництва та тваринництва, виробленої упродовж певного періоду часу, у постійних цінах.

Постійні  ціни – середньозважені ціни року, прийнятого за основу для порівняння, розраховані як середньозважені ціни товарної та нетоварної частини продукції сільського  господарства. Товарна частина продукції оцінена за фактичними цінами реалізації, а нетоварна частина продукції – за собівартістю. За постійні ціни прийняті середні ціни 2010 року.

Виробництво продукції сільського господарства на одну особу – співвідношення обсягу виробництва відповідного виду продукції до середньорічної чисельності наявного населення за звітний рік.

Індекс сільськогосподарської продукції – статистичний показник,  який відображає рівень змін фізичного обсягу виробництва продукції сільського господарства, виробленого за періоди, що обрані для порівняння.

Продуктивність праці у сільському господарстві – це відношення обсягу продукції сільського господарства (рослинництва, тваринництва) у постійних цінах 2010 року до середньооблікової чисельності працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

 

© Держстат України, 1998-2019
Дата останньої модифікації:
06.08.2019

Контент доступний за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 International license,
якщо не зазначено інше