Методологічні пояснення

  

Національні рахунки України складаються на основі міжнародних стандартів Системи національних рахунків 2008 року, Європейської системи національних та регіональних рахунків 2010 року  та методологічних положень Держстату з національних рахунків.

Річні національні рахунки передбачають розрахунок валового внутрішнього продукту (ВВП) та його складових, формування зведених національних рахунків, рахунків іншого світу, рахунків за інституційними секторами (підсекторами) економіки, фінансового рахунку, балансів фінансових та нефінансових активів та пасивів; доходів та витрат населення та їх елементів.

Показники річних національних рахунків, за винятком балансів, складаються за інституційними секторами та підсекторами економіки згідно з Класифікацією інституційних секторів економіки.

Складові ВВП за виробничим методом та за категоріями доходу розраховуються на рівні 19 секцій Класифікації видів економічної діяльності  з використанням функціонального підходу, який передбачає узагальнення даних суб’єктів господарювання за однорідними видами діяльності.

Розрахунки ВВП здійснюються у фактичних та постійних цінах. У фактичних цінах розраховують ВВП та його складові трьома методами, а в постійних цінах – виробничим методом і за категоріями кінцевого використання.

Складові ВВП за категоріями кінцевого використання деталізуються за цілями, функціями та видами нефінансових активів.

Джерела даних і методи розрахунку ВВП наведені у Методологічних положеннях розрахунку валового внутрішнього продукту.

Регіональні рахунки передбачають формування інформації щодо валового регіонального продукту (ВРП) та його складових за виробничим методом, що забезпечують регіональний поділ випуску та валової доданої вартості за видами економічної діяльності; доходів та витрат населення та їх елементів за регіонами України.

Джерела даних і методи розрахунку ВРП наведені у Методологічних положеннях розрахунку валового регіонального продукту.

Квартальні національні рахунки передбачають розрахунок ВВП та його складових виробничим методом, за категоріями доходу та за категоріями кінцевого використання, формування  зведених квартальних національних рахунків та квартальних  рахунків за інституційними секторами економіки; доходів та витрат населення та їх елементів.

Для квартального ВВП та його складових за виробничим методом і за категоріями кінцевого використання розраховуються сезонні коригування.

Методи визначення квартальних оцінок національних рахунків і ВВП є ідентичними річним.

Таблиця "витрати-випуск" передбачає формування системи взаємопов’язаних таблиць (балансу пропозиції та використання ресурсів; таблиці "витрати-випуск" у цінах споживачів; таблиці "витрати-випуск" в основних цінах; матриці коефіцієнтів повних витрат, матриці торгово-транспортної націнки, матриці податків і субсидій на продукти, матриці імпорту товарів і послуг, матриці використання продукції вітчизняного виробництва).

Таблицю "витрати-випуск" складають у фактичних цінах за 42 видами економічної діяльності КВЕД.

Джерела даних і методи розрахунку таблиць наведені у Методологічних положеннях з організації державного статистичного спостереження Таблиця "витрати-випуск".

 

Основні показники

 

Валовий внутрішній продукт – це інтегрований показник економічного розвитку країни, який характеризує результат виробничої діяльності резидентів у межах економічної території країни і вимірюється сукупною вартістю товарів та послуг, виготовлених ними для кінцевого використання. ВВП розраховують трьома методами: виробничим, за категоріями доходу та кінцевого використання.

Валовий регіональний продукт – це інтегрований показник економічного розвитку регіонів України, який характеризує результат виробничої діяльності резидентів у межах економічної території регіону і вимірюється сукупною вартістю товарів та послуг, виготовлених ними для кінцевого використання. ВВП розраховують виробничим методом.

Валова додана вартість дорівнює різниці між випуском та проміжним споживанням. Визначається також як сума первинних доходів, одержаних у результаті участі в процесі виробництва: оплати праці найманих працівників, інших податків за виключенням інших субсидій, пов’язаних з виробництвом, та валового прибутку, змішаного доходу.

Випуск – загальний обсяг продукції, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів у звітному періоді.

Проміжне споживання – товари і послуги, спожиті як ресурси у процесі виробництва, за винятком основних засобів, використання яких ураховується як споживання основного капіталу.

Оплата праці найманих працівників – винагорода у грошовій або натуральній формі, сплачена роботодавцем працівнику за роботу, виконану протягом звітного періоду, та складається із:

-  заробітної плати;

-  фактичних внесків наймачів на соціальне страхування;

-  умовно обчислених внесків наймачів на соціальне страхування.

Податки на виробництво та імпорт – платежі, які стягують органи загального державного управління, ураховуючи обсяги виробництва та імпорту товарів і послуг, використання робочої сили, володіння чи використання земельних ділянок, будівель або інших активів у виробництві.

Вони розподіляються на дві групи:

-  податки на продукти, які підлягають сплаті за одиницю товару або послуги, що виробляються чи продаються;

-  інші податки, пов’язані з виробництвом, підприємства сплачують у результаті здійснення виробничої діяльності, незалежно від кількості чи вартості вироблених чи проданих товарів і послуг.

Субсидії на виробництво та імпорт – поточні платежі, які органи загального державного управління здійснюють на користь виробників-резидентів. Субсидії поділяються на дві групи:

-  субсидії на продукти надаються на одиницю вироблених товарів або послуг;

-  інші субсидії, пов’язані з виробництвом, які виробники-резиденти отримують у результаті їхньої участі у виробництві.

Валовий прибуток відображає первинний дохід, одержаний корпораціями в результаті участі в процесі виробництва, до вирахування з нього процентів або інших доходів від власності.

Змішаний дохід відображає первинний дохід, одержаний некорпоративними підприємствами сектору домашніх господарств, у складі якого неможливо відокремити оплату праці від прибутку власника або підприємця.

Кінцеві споживчі витрати – витрати інституційних одиниць-резидентів на придбання товарів та послуг, які використовуються для задоволення індивідуальних або колективних потреб.

Валове нагромадження основного капіталу – придбання виробниками-резидентами, за вирахуванням вибуття, основних засобів протягом звітного періоду, включаючи збільшення вартості невироблених активів, отримане в результаті виробничої діяльності підприємців або інституційних одиниць.

© Держстат України, 1998-2019
Дата останньої модифікації:
13.06.2019

Контент доступний за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 International license,
якщо не зазначено інше